ВИКОРИСТАННЯ АНАТОМІЧНИХ ОРІЄНТИРІВ У ПОЗИЦІОНУВАННІ ДАТЧИКА ПРИ СОНОГРАФІЇ ЗВ’ЯЗОК НАДП’ЯТКОВО-ГОМІЛКОВОГО СУГЛОБА

Автор(и)

  • Yu. O. Hrubar ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського” КЗ ТОР “Тернопільська університетська лікарня”
  • M. Yu. Hrubar ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського” КЗ ТОР “Тернопільська університетська лікарня”
  • V. V. Gnatko ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського” КЗ ТОР “Тернопільська університетська лікарня”
  • I. V. Gnatko КЗ ТОР «Тернопільська університетська лікарня»

DOI:

https://doi.org/10.11603/2415-8798.2017.3.8098

Ключові слова:

травма, ушкодження, зв’язки, надп’ятково-гомілковий суглоб, анатомія, сонографія.

Анотація

У структурі травм надп’ятково-гомілкового суглоба переважають ушкодження зв’язок, які можуть становити 70–75 % усіх ушкоджень даної ділянки. Сьогодні “золотим стандартом” у діагностиці ушкоджень зв’язкового апарату вважають магнітнорезонансну томографію (МРТ) з чутливістю 90 % і специфічністю 83 %. Однак обмежена доступність МРТ та висока вартість обстеження не дозволяють сьогодні включити цей метод діагностики в алгоритм діагностичних заходів при ушкодженні зв’язкового апарату надп’ятково-гомілкового суглоба. Доступним методом візуалізації ушкоджень зв’язок надп’ятково-гомілкового суглоба є ультразвукове обстеження. Однак анатомічні особливості ділянки надп’ятково-гомілкового суглоба ускладнюють процедуру УЗ-дослідження зв’язкового апарату, що залишається предметом обговорень в іноземній науковій літературі.

Мета дослідження – використовуючи анатомічні орієнтири, визначити оптимальне положення сонографічного датчика для отримання чіткої візуалізації та проведення ультразвукової оцінки зв’язок ділянки надп’ятково-гомілкового суглоба у людей молодого віку.

Матеріали і методи. У дослідженні взяло участь 36 людей молодого віку, з них ‒ 19 чоловіків і 17 жінок. Середній вік обстежуваних становив (21,3±1,26) року. Проводили одночасне сонографічне дослідження обох суглобів. Загалом обстежено 72 суглоби. Обстеження виконували апаратом Aloka SSD 2000 з використанням високочастотного широкосмугового датчика з робочою частотою 7–12 МГц. Надп’ятково-гомілковий суглоб досліджували в чотирьох положеннях датчика: передньому, боковому, задньому і присередньому. В якості анатомічних орієнтирів використовували суглобову щілину надп’ятковогомілкового суглоба, передній та задній край бічної кісточки, великий та малий горбки присередньої кісточки.

Результати досліджень та їх обговорення. На ехограмах зв’язки надп’ятково-гомілкового суглоба ідентифікувались як гіпоехогенні, фібрилярні структури з властивостями анізотропного ефекту. Вираження анізотропного ефекту залежало від кута розташування датчика відносно зв’язки. Результати, отримані в процесі сонографії, свідчать про доцільність упровадження в повсякденну практику ультразвукового методу діагностики з метою ідентифікації ушкоджень зв’язкового апарату надп’ятковогомілкового суглоба.

Висновки. Дані, отримані в процесі дослідження, свідчать про доцільність упровадження в повсякденну практику ультразвукового методу діагностики при травматичних ушкодженнях зв’язкового апарату надп’ятково-гомілкового суглоба. Знання нормальної анатомії і позиціонування УЗ-датчика з використання анатомічних орієнтирів має важливе значення для оптимального відображення обстежуваних структур суглоба.

Біографія автора

Yu. O. Hrubar, ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського” КЗ ТОР “Тернопільська університетська лікарня”

 

Посилання

Zubarev, A.R. & Nemenova, N.A. (2006). Ultrazvukovoye issledovaniye oporno-dvigatelnogo apparata u vzroslykh i detey: Posobiye dlya vrachey [Ultrasound examination of the musculoskeletal system in adults and children: A Manual for Physicians]. Moskva. Izdatelskiy dom : Vidar-M, 136.

Bianchi, S., Martinoli, C., Gaignot, C., De Gautard, R. & Meyer, J.M. (2005). Ultrasound of the ankle: anatomy of the tendons, bursae, and ligaments. Semin Musculoskelet Radiol, 9, 243–259.

Henari, S., Banks, L.N., Radovanovic, I., Queally J. & Morris, S. (2011). Ultrasonography as a diagnostic tool in assessing deltoid ligament injury in supination external rotation fractures of the ankle. Orthopedics, (34), 10, e639–43.16.

Kanz, G. & Polzer, H. (2012). Diagnosis and treatment of acute ankle injuries: development of an evidence-based algorithm. Orthopedic Reviews, 4 (e5), 22–32.

Sconfienza, L.M., Orlandi, D., Lacelli, F., Serafini, G., & Silvestri, E. (2015). Dynamic High-Resolution US of Ankle and Midfoot Ligaments: Normal Anatomic Structure and Imaging Technique. Musculoskeletal Imaging January-February, (35), 1.

Maffulli, N. & Ferran, N. (2008). Management of acute and chronic ankle instability. The Journal of the American Academy of Orthopaedic Surgeons, 16, 608–615.

Morvan, G., Busson J., Wybier M. & Mathieu. P. (2001). Ultrasound of the ankle. Eur J Ultrasound, 14, 73–82.

Van, Dijk C., Mol, B., Lim, L., Marti, R. & Bossuyt, P. (1996). Diagnosis of ligament rupture of the ankle joint: physical examination, arthrography, stress radiography and sonography compared in 160 patients after inversion trauma. Acta Orthopaedica Scandinavica, 67, 566–570.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-11-01

Як цитувати

Hrubar, Y. O., Hrubar, M. Y., Gnatko, V. V., & Gnatko, I. V. (2017). ВИКОРИСТАННЯ АНАТОМІЧНИХ ОРІЄНТИРІВ У ПОЗИЦІОНУВАННІ ДАТЧИКА ПРИ СОНОГРАФІЇ ЗВ’ЯЗОК НАДП’ЯТКОВО-ГОМІЛКОВОГО СУГЛОБА. Вісник наукових досліджень, (3). https://doi.org/10.11603/2415-8798.2017.3.8098

Номер

Розділ

ОБМІН ДОСВІДОМ