ОСОБЛИВОСТІ МОРФОЛОГІЧНИХ ЗМІН У КІСТКОВІЙ ТКАНИНІ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ МАТЕРІАЛУ НА ОСНОВІ ГІДРОКСИАПАТИТУ ТА ПОЛІЛАКТИДУ

Автор(и)

  • O. V. Skochylo ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського”
  • I. R. Mysula ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського”

DOI:

https://doi.org/10.11603/2415-8798.2017.3.8091

Ключові слова:

кістковий дефект, регенерація кісткової тканини, гідроксиапатит, полілактид.

Анотація

Остеорегенерація при відновленні кісткових дефектів щелеп є важливим питанням сучасної стоматології. Незважаючи на численні опубліковані праці, ідеального матеріалу все ще не існує, а тому його пошук є актуальним.

Мета дослідження – вивчити процеси остеорегенерації шляхом морфометричного оцінювання мікропрепаратів та проведення порівняльного аналізу репарації у кореляції із макроскопічними даними на 180 добу експерименту.

Матеріали і методи. Експеримент проведено на білих щурах-самцях масою 180–200 г. Під загальним знеболюванням тваринам створювали наскрізний отвір у ділянці щелепи. У контрольній групі загоєння відбувалось лише під кров’яним згортком, а у дослідних групах кістковий дефект заміщувався матеріалом на основі гідроксиапатиту та полілактиду з різним відсотковим умістом компонентів (перша група (80 %/20 %) та друга група (50 %/50 %)). Морфометричну оцінку здійснювали за допомогою вставок окуляра-мікрометра з вимірювальними сітками для цитогістостереометричних досліджень. При макроскопічному обстеженні візуально оцінювали загальний вигляд вилучених щелеп та прилеглих тканин.

Результати досліджень та їх обговорення. Значні за своїм об’ємом дефекти нижньої щелепи мають тенденцію до спотвореної та замісної регенерації із виповненям практично усього об’єму немінералізованою тканиною, близькою за своєю будовою до органічного матриксу кістки. Остеоімплантат із співвідношенням полілактиду та синтетичного гіпроксиапатиту 20/80 сприяє меншій деструкції тканин, структурно правильній організації органічного матриксу кістки та швидшій його мінералізації з формуванням первинної кісткової мозолі на 30 добу. На 180 добу процеси перебудови та трансформації рубця у зрілу кісткову тканину відбуваються ще досить інтенсивно. При застосуванні імплантата у складовій пропорції 50/50 регенерація має більш сприятливий перебіг, про що свідчить практичне відновлення структури кістки на 180 добу спостереження, коли основну частину регенерату (70 %) у дефекті представлено зрілою пластинчастою кісткою. Дані, отримані при оцінці макропрепаратів нижніх щелеп тварин, корелювали з даними морфометричного дослідження.

Висновки. Заповнення кісткових дефектів запропонованими остеоімплантатами змінює перебіг регенерації. Встановлено, що виповнення дефекту резорбуючим композитом зменшує деструктивні процеси та пришвидшує формування первинної та вторинної кісткової мозолі. У цьому відношенні більш ефективною виявилась композиція з одинаковим вмістом обох її складових.

Біографії авторів

O. V. Skochylo, ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського”

 

I. R. Mysula, ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського”

Кафедра медичної реабілітації, завідувач кафедри

Посилання

Alfaro, F.H. (2006). Bone grafting in oral implantology. Quintessence Pub. P. 27-83; 85-106.

Kfir, E., Kfir, V. & Kaluski, E. (2007). Minimally invasive guided bone regeneration. J. Oral Implantol, (33), 4, 205-210.

Khan, S.N., Cammisa, F.P., Sandhu, H.S., Diwan, A.D., Girardi F.P. & Lane, J.M. (2005). The biology of bone grafting. J. Am. Acad. Orthop. Surg, 13(1), 77-86.

Smieszec-Wilczewska, J., Koszowski, R. & Pajak, J. (2010). Comparison of postoperation bone defects of alveolar processes of maxilla and mandible with the use of Bio-Gen and Bio-oss. J.Clin.Exp.dent., 2(2), 60-66.

Ardashev, I.P., Chernitsov, S.V., Veretelnikova, I.Yu. Grishanov, A.A.

& Shpakovskiy, M.S. (2011). Sovremennoye sostoyaniye voprosa o kostnoplasticheskikh materialakh stimuliruyushchikh osteogenez [The current state of the issue of osteoplastic materials stimulating osteogenesis]. Vestnik novykh meditsinskikh tekhnologiy – Bulletin of New Medical Technologies, (18), 4, 161-165.

Bazikyan, E.A. & Smbatyan, B.S. (2009). Vosstanovleniye kostnoy tkani metodom peresadki kostnykh blokov (chast' 2) [Restoration of bone tissue by bone grafting (part 2)]. Klinicheskaya stomatologiya – Clinical dentistry, 1, 44-54.

Germanov, V.G., Kovalerskiy, G.M. & Cherkashena, Z.A. (2006). Kostno-plasticheskaya khirurgiya: ot kostnogo transplantata do sovremennykh biokompozitsionnykh materialov [Bone plastic surgery: from bone graft to modern biocomposite materials]. Meditsinskaya pomoshch – Medical aid, 4, 16-19.

Gizatulin, R.A. (2007). Sredstva dlya optimizatsii osteogeneza v stomatologi: oblast' primeneniya, aktual'nost' problemy i perspektivy razrabotok i vnedreniya novykh preparatov [Means for optimizing osteogenesis in dentists: the field of application, the urgency of the problem and the prospects for the development and introduction of new drugs]. M., 152.

Gurin, A.N. (2009). Sravnitelnaya otsenka vliyaniya razlichnykh osteoplasticheskikh materialov na osnove fosfata kaltsiya na zazhivleniye kostnykh defektov [Comparative evaluation of the effect of various osteoplastic materials based on calcium phosphate on the healing of bone defects]. Candidate’s thesis : spets.14.00.21 «Stomatologiya». Moskva, 26.

Eglin, D. & Alini, M. (2008). Degradable polymeric materials for osteosynthesis: tutorial. European Cells and Materials, (16), 80-91.

Semenyuk, N.B., Siryy, O.M., Halyshyn, O.Z., Solokha, I.V. & Skorokhoda, V.Y. (2010). Napovneni hidroksyapatytom kompozytsiyni polimerni materialy dlya zamishchennya kistkovoyi tkanyny [Composite polymeric materials filled with hydroxyapatite for replacement of bone tissue]. Visnyk Nats. un-tu «Lvivska politekhnika», «Khimiia, tekhnolohiia rechovyn ta yikh zastosuvannya» - The Bulletin of the National Lviv Polytechnic University, "Chemistry, Technology of Substances and their Applications" . Lviv, 667, 452-455.

Semikozov, O.V., Mokrenko, Ye.V. & Popov, V.K. (2006). Laboratornoye issledovaniye mineralnapolnenogo kompozita Polilaktida, podvergnutogo vozdeystviyu sverkhkriticheskogo dioksida ugleroda dlya primeneniya v chelyustno-litsevoy khirurgii [Laboratory study of a mineral-filled composite Polylactide exposed to supercritical carbon dioxide for use in maxillofacial surgery]. Stomatologiya dlya vsekh – Stomatology for all, 4, 29-31.

Losev, V.F. (2009). Primeneniye poristogo mineralnapolnenogo polilaktida s mezenkhimal'nymi stromal'nymi kletkami kostnogo mozga dlya stimulyatsii osteogeneza [The use of a porous mineral-filled polylactide with mesenchymal stromal cells of the bone marrow for stimulation of osteogenesis]. Candidate’s thesis : spets.14.00.21 «Stomatologiya». Moskva, 25.

Makyeyev, V.F. & Cherpak, M.O. (2013). Zastosuvannya polimernykh osteoplastychnykh materialiv u stomatolohiyi [Application of polymer osteoplastic materials in dentistry]. Ukrayinskyy stomatolohichnyy almanakh – Ukrainian Dental Almanac, 1, 116-119.

Avtandílov, G.G. (1990). Meditsinskaya morfometriya: Rukovodstvo. M. : Meditsina, 382.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-11-01

Як цитувати

Skochylo, O. V., & Mysula, I. R. (2017). ОСОБЛИВОСТІ МОРФОЛОГІЧНИХ ЗМІН У КІСТКОВІЙ ТКАНИНІ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ МАТЕРІАЛУ НА ОСНОВІ ГІДРОКСИАПАТИТУ ТА ПОЛІЛАКТИДУ. Вісник наукових досліджень, (3). https://doi.org/10.11603/2415-8798.2017.3.8091

Номер

Розділ

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ