ВПЛИВ КОНКУРЕНЦІЇ ПРЕПАРАТІВ НА ЛІКУВАННЯ АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ 2 ТИПУ.

  • V. I. Vdovichenko Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького Кафедра терапії N1 і медичної діагностики ФПДО
  • V. V. Kulchytskyi Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького Кафедра терапії N1 і медичної діагностики ФПДО
Ключові слова: цукровий діабет 2 типу, артеріальна гіпертензія, конкуренція медикаментів, цитохром P-450.

Анотація

Питання впливу конкуренції ліків на ефективність лікування артеріальної гіпертензії (АГ) при цукровому діабеті (ЦД) 2 типу є дуже актуальним і потребує поглибленого вивчення. Досі не встановлено, як призначення ліків з урахуванням їх конкуренції у печінці вплине на досягнення цільового АТ у хворих на ЦД 2 типу. Це і послугувало провести дослідження.

Мета дослідження – покращити лікування артеріальної гіпертензії, досягнення цільового артеріального тиску в пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу.

Матеріали і методи. Основну групу склали 35 пацієнтів із артеріальною гіпертензією (АГ) та цукровим діабетом (ЦД) 2 типу, які лікувалися в 1 та 2 терапевтичному відділеннях Комунальної клінічної лікарні швидкої допомоги м. Львова. Пацієнтам призначали антигіпертензивні препарати, які не конкурували з препаратами для корекції глікемії. Критерієм призначення препаратів була відсутність їх взаємодії через ізоферменти цитохрому P-450. Хворим призначали антигіпертензивні препарати, що не конкурували з препаратами для корекції глікемії. Відсутність взаємодії препаратів у системі цитохрому P-450 в основній групі звірялася з P-450 Drug Interaction Table Flockhart Table, що розроблена як навчальний і довідковий інструмент для лікарів та дослідників, зацікавлених у взаємодії препаратів, яка є результатом конкуренції або впливу на систему цитохрому P-450 людини та містить списки препаратів з індикацією ступеня їх впливу на специфічні ізоферменти цитохрому Р-450.

Результати досліджень та їх обговорення. Контрольну групу склали 74 особи з ЦД 2 типу і АГ, яких лікували без урахування міжмедикаментозної конкуренції за системою цитохрому P-450. У 26 із 35 (75 %) пацієнтів основної групи, що лікувалися з урахуванням міжмедикаментозної взаємодії по Cyp-450, досягнуто цільового АТ. У контрольній групі, яка приймала препарати без урахування такої взаємодії, цільового АТ досягнуто лише у 33 (48,6 %). Встановлено, що лікування АГ при ЦД 2 типу, яке проведене з урахуванням взаємодії препаратів у системі цитохрому P-450, є достовірно ефективнішим, ніж терапія без урахування такої взаємодії.

Висновки. Для оптимізації корекції АТ у пацієнтів із ЦД 2 типу необхідно призначати антигіпертензивні препарати, які не конкурують з протидіабетичними препаратами у печінці.

Біографії авторів

V. I. Vdovichenko, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького Кафедра терапії N1 і медичної діагностики ФПДО

Вдовиченко Валерій Іванович Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького професор Пекарська, 69, Львів, Україна, 79010

V. V. Kulchytskyi, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького Кафедра терапії N1 і медичної діагностики ФПДО

Кульчицький Василь Володимирович Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького аспірант Пекарська, 69, Львів, Україна, 79010

Посилання

American Diabetes Association. Standards of medical care in diabetes (2014). Diabetes Care, (37), 1, 14-80.

Belpaire, F.M. & Bogaert, M.G. (1996). Cytochrome P450: genetic polymorphism and drug interactions. Acta Clinica Belgica, 51, 254-260.

Cupp, M.J. & Tracy, T.S. (1998). Cytochrome P450: new nomenclature and clinical implications. Am. Fam. Physician, 57, 107-116.

Department of Medicine Clinical Pharmacology P450 Drug Interaction Table Flockhart Table ™. Substrates. Retrieved from. http://medicine.iupui¬.edu/clinpharm¬¬/ddis/main-table/.

García-Donaire, J.A., Segura, J. & Cerezo, C. (2011). A review of renal, cardiovascular and mortality endpoints in antihypertensive trials in diabetic patients. Blood Pressure, 20, 322-334.

Goodman, L.S., Limbird, L.E., Milnoff, P.B., Gilman, A.G. & Hardman, J.G. (Eds.) (1996). Goodman & Gilman's: The Pharmacological Basis of Therapeutics. 9th ed. New York: McGraw-Hill.

Inzucchi, S.E., Bergenstal, R.M. & Buse, J.B. (2012). Management of hyperglycemia in type 2 diabetes: a patient-centered approach. Position Statement of the American Diabetes Association (ADA) and the European Association for the Study of Diabetes (EASD). Diabetes Care, (35), 1-16.

Perk, J., De Backer, G. & Gohlke, H. (2012). European Guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice (version 2012). The Fifth Joint Task Force of the European Society of Cardiology and Other Societies on Cardiovascular Disease Prevention in Clinical Practice. Eur. Heart J., 33(13), 1635-1701.

Опубліковано
2017-11-01
Як цитувати
Vdovichenko, V. I., & Kulchytskyi, V. V. (2017). ВПЛИВ КОНКУРЕНЦІЇ ПРЕПАРАТІВ НА ЛІКУВАННЯ АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ 2 ТИПУ. Вісник наукових досліджень, (3). https://doi.org/10.11603/2415-8798.2017.3.8089
Номер
Розділ
ВНУТРІШНІ ХВОРОБИ