ВПЛИВ ЧАСТОТИ СЕРЦЕВИХ СКОРОЧЕНЬ НА ЯКІСТЬ ЖИТТЯ ТА ТЯЖКІСТЬ СИМПТОМІВ АРИТМІЇ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ПОСТІЙНОЮ ФОРМОЮ ФІБРИЛЯЦІЇ ПЕРЕДСЕРДЬ НЕКЛАПАННОГО ҐЕНЕЗУ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2415-8798.2017.3.8081Ключові слова:
постійна форма фібриляції передсердь, контроль частоти серцевих скорочень, якість життя, тяжкість симп- томів аритмії.Анотація
Фібриляція передсердь (ФП) – найбільш поширене хронічне порушення ритму серця, що вважається епідемією XX I ст. ФП зазвичай асоціюється із погіршенням ЯЖ. Саме тому її поліпшення – одне із основних завдань при лікуванні даної групи пацієнтів.
Мета дослідження – оцінити динамічні зміни якості життя (ЯЖ) та тяжкості симптомів аритмії (ТСА ) у пацієнтів із постійною формою фібриляції передсердь неклапанного ґенезу на фоні застосування β-адреноблокаторів (ББ ), визначити критичне значення ЧСС , як предиктор негативної динаміки ЯЖ та ТСА при 6-місячному спостереженні, виявити перевагу однієї із стратегій контролю ЧСС.
Матеріали і методи. 30 пацієнтів послідовно включено у дане дослідження. Тривалість спостереження становила (238,3±17,0) дня, дизайн передбачав 3 візити. Титрування дози ББ проводилось (67,7±10,3) дня (інтервал між першим та другим візитами). Прийом максимальної або максимально переносимої дози ББ тривав (170,6±17,7) дня (інтервал між другим та заключним візитами). Запис ЕКГ, холтерівський моніторинг ЕКГ (ХМ ЕКГ) та анкетування для оцінки ЯЖ та ТСА проводились під час кожного із візитів.
Результати досліджень та їх обговорення. Через 6 місяців у обстежуваної групи пацієнтів значно знизилась середня ЧСС спокою в уд./хв та мс за результатами ЕКГ порівняно як із першим, так із другим візитами. При цьому під час ХМ подібної закономірності не виявлено. При оцінці показників ЯЖ та ТСА значно зменшилась кількість балів за The Minnesota living with heart failure questionnaire (МАЯЖХС Н) станом на останній візит, також зменшилась кількість балів за фізичним фактором здоров’я у цій же анкеті, причому станом уже при другому візиті. Проведений кореляційний аналіз виявив зв’язок кількості балів за шкалами ТСА EHRA та SA F із показником середньодобової ЧСС за даними 24-х год ХМ ЕКГ. При зіставленні обох стратегій жорсткий контроль показав значну перевагу щодо зниження тривалості мінімального, максимального та середнього інтервалів R-R в уд./хв та підвищення їх тривалості в мс, а отже, і відповідне зниження ЧСС за даними ЕКГ (1, 2, 3 візити), зниження середньої за добу (1, 2, 3 візити), середньої максимальної (1, 2, 3 візити), середньої мінімальної (1, 2, 3 візити), середньої в активний період (1, 2, 3 візити), середньої в пасивний період (1 візит) ЧСС в уд./хв, циркадного індексу (ЦІ) (1, 2 візити) та підвищення середньої за добу (1, 2, 3 візити), середньої максимальної (1, 2, 3 візити), середньої мінімальної (1, 2, 3 візити), середньої в активний період (2, 3 візити), середньої в пасивний період (1 візит) ЧСС в мс за даними ХМ ЕКГ.
Висновки. У пацієнтів із ПФФП неклапанного ґенезу протягом 6-місячного спостереження 24-годинний ХМ показав себе об’єктивним показником контролю ЧСС . Застосування ББ при ПФФП має позитивний вплив на ЯЖ шляхом зниження інтенсивності симптомів СН за шкалою МАЯЖХС Н за рахунок поліпшення фізичного фактора здоров’я. Зафіксована під час ХМ ЕКГ середньодобова ЧСС >91 уд./хв є предиктором негативної динаміки ТСА за шкалами EHRA і SA F. Жорсткий контроль демонструє більш виражений вплив на ЧСС за даними ЕКГ та ХМ ЕКГ. Жодна із стратегій контролю ЧСС не продемонструвала своєї переваги щодо покращення ЯЖ та ТСА.
Посилання
Sychov, O. S., Kovalenko, V. M., Dziak, H. V., Korkushko, A. V., Bobrov, V. O., Hryn, V. K., . . . Lobko, O. O. (2011). Diahnostyka ta likuvannia fibryliatsii peredserd. Rekomendatsii robochoi hrupy po porushenniam sertsevoho rytmu Asotsiatsii kardiolohiv Ukrainy. [Diagnosis and treatment of atrial fibrillation. Recommendations of the Working Group on Cardiac Arrhythmia of the Association of Cardiologists of Ukraine.]. Kyiv. [in Ukrainian]
Zoni-Berisso, M., Lercari, F., Carazza, T., & Domenicucci, S. (2014). Epidemiology of atrial fibrillation: European Perspective. Clinical Epidemiology, 6, 213-220. doi:10.2147/CLEP.S47385
Björck, S., Palaszewski, B., Friberg, L., & Bergfeldt, L. (2013). Atrial fibrillation, stroke risk, and warfarin therapy revisited: a population-based study. Stroke, 44(11), 3103-3108. doi:10.1161/STROKEAHA.113.002329
Haim, M., Hoshen, M., Reges, O., Rabi, Y., Balicer, R., & Leibowitz, M. (2015). Prospective national study of the prevalence, incidence, management and outcome of a large contemporary cohort of patients with incident non-valvular atrial fibrillation. Journal of the American Heart Association, 4(1), E001486. doi:10.1161/JAHA.114.001486
Chiang, C. E., Naditch-Brûlé, L., Murin, J., Goethals, M., Inoue, H., O'Neill, J., . . . Steg, P. G. (2012). Distribution and risk profile of paroxysmal, persistent, and permanent atrial fibrillation in routine clinical practice: insight from the real-life global survey evaluating patients with atrial fibrillation international registry. Circulation: Arrhythmia and Electrophysiology, 5(4), 632-639. doi:10.1161/CIRCEP.112.970749
Murin, J., Naditch-Brûlé, L., Brette, S., Chiang, C. E., O'Neill, J., & Steg, P. G. (2014). Clinical characteristics, management, and control of permanent vs. nonpermanent atrial fibrillation: insights from the RealiseAF survey. PLoS One, 9(1), E86443. doi:10.1371/journal.pone.0086443
Kirchhof, P., Benussi, S., Kotecha, D., Ahlsson, A., Atar, D., Casadei, B., . . . Zeppenfeld, K. (2016). ESC Guidelines for the management of atrial fibrillation developed in collaboration with EACTS. European Heart Journal, 37(38), 2893-2962. doi:10.1093/eurheartj/ehw210
Ponikowski, P., Voors, A. A., Anker, S. D., Bueno, H., Cleland, J. G., Coats, A. J., . . . Zamorano, J. L. (2016). 2016 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure. European Heart Journal, 37(27), 2129-2200. doi:10.1093/eurheartj/ehw128
Mulder, B. A., Veldhuisen, D. J., Van, Crijns, H. J., Tijssen, J. G., Hillege, H. L., Alings, M., . . . Gelder, I. C., Van. (2013). Lenient vs. strict rate control in patients with atrial fibrillation and heart failure: a post-hoc analysis of the RACE II study. European Journal of Heart Failure, 15(11), 1311-1318. doi:10.1093/eurjhf/hft093
Gelder, I. C., Van, Groenveld, H. F., Crijns, H. J., Tuininga, Y. S., Tijssen, J. G., Alings, A. M., . . . Berg, M. P., Van Den. (2010). Lenient versus Strict Rate Control in Patients with Atrial Fibrillation. The New England Journal of Medicine, 362, 1363-1373. doi:10.1056/NEJMoa1001337
Chudzik, M., Cygankiewicz, I., Klimczak, A., Lewek, J., Bartczak, K., & Wranicz, J. K. (2014). Short-term ECG recordings for heart rate assessment in patients with chronic atrial fibrillation. Archives of Medical Science, 10(4), 676-683. doi:10.5114/aoms.2014.44859
Srisukwattana, A., & Krittayaphong, R. (2012). Comparison of rate assessment between resting heart rate and 24-hour Holter monitoring in patients with chronic atrial fibrillation. Journal of the Medical Association of Thailand, 95(2), 111-116. Retrieved from http://www.jmatonline.com/index.php/jmat/article/view/1798
Jaber, J., Cirenza, C., Jaber, J., Amaral, A., Almeida Sousa, J. M., De, Oliveira Filho, J. A., & Paola, A. A., De. (2010). Influence of heart rate on quality of life in patients with chronic atrial fibrillation. Clinical Cardiology, 33(4), E28-E32. doi:10.1002/clc.20528
Nazlı, C., Kahya Eren, N., Yakar Tülüce, S., Koçağra Yağız, İ. G., Kılıçaslan, B., & Kocabaş, U. (2016). Impaired quality of life in patients with intermittent atrial fibrillation. The Anatolian Journal of Cardiology, 16(4), 250-255. doi:10.5152/AnatolJCardiol.2015.6144
Groenveld, H. F., Crijns, H. J., Berg, M. P., Van Den, Sonderen, E., Van, Alings, A. M., Tijssen, J. G., . . . Veldhuisen, D. J., Van. (2011). The effect of rate control on quality of life in patients with permanent atrial fibrillation: data from the RACE II (Rate Control Efficacy in Permanent Atrial Fibrillation II) study. Journal of the American College of Cardiology, 58(17), 1795-1803. doi:10.1016/j.jacc.2011.06.055
Luderitz, B., & Jung, W. (2000). Quality of life in patients with atrial fibrillation. Archives of Internal Medicine, 160(12), 1749-1757. doi:10.1001/archinte.160.12.1749
Thrall, G., Lane, D., Carroll, D., & Lip, G. Y. (2006). Quality of life in patients with atrial fibrillation: a systematic review. The American Journal of Medicine, 119(5), 448.e1-448.e19. doi:10.1016/j.amjmed.2005.10.057
Camm, A. J., Kirchhof, P., Lip, G. Y., Schotten, U., Savelieva, I., Ernst, S., . . . Rutten, F. H. (2010). Guidelines for the management of atrial fibrillation: the Task Force for the Management of Atrial Fibrillation of the European Society of Cardiology (ESC). European Heart Journal, 31(19), 2369-2429. doi:10.1093/eurheartj/ehq278
Tsounis, D., Ioannidis, A., Bouras, G., Raikou, M., Giannopoulos, G., Deftereos, S., . . . Stefanadis, C. (2014). Assessment of health-related quality of life in a greek symptomatic population with atrial fibrillation: correlation with functional status and echocardiographic indices. The Hellenic Journal of Cardiology, 55(6), 475-485. Retrieved from http://www.hellenicjcardiol.org/archive/full_text/2014/6/2014_6_475.pdf
Vermond, R. A., Crijns, H. J., Tijssen, J. G., Alings, A. M., Berg, M. P., Van Den, Hillege, H. L., . . . Rienstra, M. (2014). Symptom severity is associated with cardiovascular outcome in patients with permanent atrial fibrillation in the RACE II study. Europace, 16(10), 1417-1425. doi:10.1093/europace/euu151
Kirchhof, P., Auricchio, A., Bax, J., Crijns, H., Camm, J., Diener, H. C., . . . Breithardt, G. (2007). Outcome parameters for trials in atrial fibrillation: Recommendations from a consensus conference organized by the German Atrial Fibrillation Competence NETwork and the European Heart Rhythm Association. Europace, 9(11), 1006-1023. doi:10.1093/europace/eum191
Dorian, P., Cvitkovic, S. S., Kerr, C. R., Crystal, E., Gillis, A. M., Guerra, P. G., . . . Wyse, D. G. (2006). A novel, simple scale for assessing the symptom severity of atrial fibrillation at the bedside: The CCS-SAF Scale. Canadian Journal of Cardiology, 22(5), 383-386. doi:10.1016/s0828-282x(06)70922-9
Dorian, P., Guerra, P. G., Kerr, C. R., Odonnell, S. S., Crystal, E., Gillis, A. M., . . . Wyse, D. G. (2009). Validation of a New Simple Scale to Measure Symptoms in Atrial Fibrillation: The Canadian Cardiovascular Society Severity in Atrial Fibrillation Scale. Circulation: Arrhythmia and Electrophysiology, 2(3), 218-224. doi:10.1161/circep.108.812347
Healey, J. S., Parkash, R., Pollak, T., Tsang, T., & Dorian, P. (2011). Canadian Cardiovascular Society Atrial Fibrillation Guidelines 2010: Etiology and Initial Investigations. Canadian Journal of Cardiology, 27(1), 31-37. doi:10.1016/j.cjca.2010.11.015
Aliot, E., Botto, G. L., Crijns, H. J., & Kirchhof, P. (2014). Quality of life in patients with atrial fibrillation: how to assess it and how to improve it. Europace, 16(6), 787-796. doi:10.1093/europace/eut369
Rector, T. S., & Cohn, J. N. (1992). Assessment of patient outcome with the Minnesota Living with Heart Failure questionnaire: Reliability and validity during a randomized, double-blind, placebo-controlled trial of pimobendan. American Heart Journal, 124(4), 1017-1025. doi:10.1016/0002-8703(92)90986-6
Garin, O., Herdman, M., Vilagut, G., Ferrer, M., Ribera, A., Rajmil, L., . . . Alonso, J. (2013). Assessing health-related quality of life in patients with heart failure: a systematic, standardized comparison of available measures. Heart Failure Reviews, 19(3), 359-367. doi:10.1007/s10741-013-9394-7
Hoekstra, T., Lesman-Leegte, I., Veldhuisen, D. J., Van, Sanderman, R., & Jaarsma, T. (2011). Quality of life is impaired similarly in heart failure patients with preserved and reduced ejection fraction. European Journal of Heart Failure, 13(9), 1013-1018. doi:10.1093/eurjhf/hfr072
Bilbao, A., Escobar, A., García-Perez, L., Navarro, G., & Quirós, R. (2016). The Minnesota living with heart failure questionnaire: comparison of different factor structures. Health and Quality of Life Outcomes, 14(1), 2-11. doi:10.1186/s12955-016-0425-7
Gillis, A. M., Verma, A., Talajic, M., Nattel, S., & Dorian, P. (2011). Canadian Cardiovascular Society Atrial Fibrillation Guidelines 2010: Rate and Rhythm Management. Canadian Journal of Cardiology, 27(1), 47-59. doi:10.1016/j.cjca.2010.11.001
Makarov, L. (2006). Circadian Index, as a Additional Parameter for Assessement of the Heart Rhythm in Patients With Heart Failure. ISHNE Heart Failure World-Wide Internet Symposium. doi:10.13140/RG.2.1.3204.6246
Ware, J. E., & Sherbourne, C. D. (1992). The MOS 36-ltem Short-Form Health Survey (SF-36). Medical Care, 30(6), 473-483. doi:10.1097/00005650-199206000-00002
Kitzman, D. W., Little, W. C., Brubaker, P. H., Anderson, R. T., Hundley, W. G., Marburger, C. T., . . . Stewart, K. P. (2002). Pathophysiological Characterization of Isolated Diastolic Heart Failure in Comparison to Systolic Heart Failure. The Journal of the American Medical Association, 288(17), 2144-2150. doi:10.1001/jama.288.17.2144
Badano, L. P., Albanese, M. C., Biaggio, P., De, Rozbowsky, P., Miani, D., Fresco, C., & Fioretti, P. M. (2004). Prevalence, clinical characteristics, quality of life, and prognosis of patients with congestive heart failure and isolated left ventricular diastolic dysfunction. Journal of the American Society of Echocardiography, 17(3), 253-261. doi:10.1016/j.echo.2003.11.002
Rector, T. S., Carson, P. E., Anand, I. S., Mcmurray, J. J., Zile, M. R., Mckelvie, R. S., . . . Massie, B. M. (2012). Assessment of Long-Term Effects of Irbesartan on Heart Failure With Preserved Ejection Fraction as Measured by the Minnesota Living With Heart Failure Questionnaire in the Irbesartan in Heart Failure With Preserved Systolic Function (I-PRESERVE) Trial. Circulation: Heart Failure, 5(2), 217-225. doi:10.1161/circheartfailure.111.964221
Kato, N., Kinugawa, K., Seki, S., Shiga, T., Hatano, M., Yao, A., . . . Nagai, R. (2011). Quality of Life as an Independent Predictor for Cardiac Events and Death in Patients With Heart Failure. Circulation Journal, 75(7), 1661-1669. doi:10.1253/circj.cj-10-1308
Hoekstra, T., Jaarsma, T., Veldhuisen, D. J., Van, Hillege, H. L., Sanderman, R., & Lesman-Leegte, I. (2013). Quality of life and survival in patients with heart failure. European Journal of Heart Failure, 15(1), 94-102. doi:10.1093/eurjhf/hfs148
Lewis, E. F., Lamas, G. A., Omeara, E., Granger, C. B., Dunlap, M. E., Mckelvie, R. S., . . . Pfeffer, M. A. (2007). Characterization of health-related quality of life in heart failure patients with preserved versus low ejection fraction in CHARM. European Journal of Heart Failure, 9(1), 83-91. doi:10.1016/j.ejheart.2006.10.012
Lainscak, M. (2004). Implementation of guidelines for management of heart failure in heart failure clinic: effects beyond pharmacological treatment. International Journal of Cardiology, 97(3), 411-416. doi:10.1016/j.ijcard.2003.10.031
González-Juanatey, J. R., Alegría Ezquerra, E., García Saavedra, V., Pérez Ojeda, G., Ruiz Ros, J. A., Espinosa Caliani, J. S., & Anguita Sánchez, M. (2003). Empleo de bisoprolol en la insuficiencia cardíaca. Resultados del estudio BISOCOR [Use of bisoprolol in heart failure. The BISOCOR observational study]. Revista Española de Cardiologia, 56(9), 873-879. doi:10.1157/13051614 [in Spanish]
Cohn, J. N., Fowler, M. B., Bristow, M. R., Colucci, W. S., Gilbert, E. M., Kinhal, V., . . . Lukas, M. A. (1997). Safety and efficacy of carvedilol in severe heart failure. Journal of Cardiac Failure, 3(3), 173-179. doi:10.1016/s1071-9164(97)90013-0
Silvet, H., Hawkins, L. A., & Jacobson, A. K. (2012). Heart Rate Control in Patients With Chronic Atrial Fibrillation and Heart Failure. Congestive Heart Failure, 19(1), 25-28. doi:10.1111/j.1751-7133.2012.00309.x
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
