КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА ПОКАЗНИКІВ БІЛКІВ ГОСТРОЇ ФАЗИ ЗАПАЛЕННЯ В ДІАГНОСТИЦІ Й ПРОГНОЗУВАННІ ГНІЙНО-НЕКРОТИЧНИХ УСКЛАДНЕНЬ ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ

  • O. V. Pyptiuk Івано-Франківський національний медичний університет
  • S. M. Vasyluk Івано-Франківський національний медичний університет
  • V. O. Pyptiuk Івано-Франківський національний медичний університет
  • S. B. Telemukha Івано-Франківський національний медичний університет
Ключові слова: цукровий діабет, гнійно-некротичні ускладнення, остеоперфорація, С-реактивний білок, фібриноген.

Анотація

Цукровий діабет (ЦД) становить серйозну медико-соціальну проблему. Від нього страждають 415 млн осіб (кожен 11-й), з тенденцією до зростання чисельності в 2040 р. до 642 млн (майже 10 % від загальної популяції). В Україні поширеність ЦД на початок 2015 р. становила 2,8 %. Одним із ускладнень ЦД є синдром діабетичної стопи (CДC), який на сьогодні розглядають як одне з найтяжчих ускладнень, і є результатом розвитку полінейропатії, остеоартропатії, ангіопатії.

Мета дослідження – підвищити ефективність лікування хворих із гнійно-некротичними формами цукрового діабету.

Матеріали і методи. Під нашим спостереженням перебували 116 пацієнтів із синдромом діабетичної стопи (СДС) у віці в середньому (63,3±7,1) р. Критеріями включення в дослідження були відсутність адекватного для реваскуляризації периферичного судинного русла (на основі ком’ютерної ангіографії) і наявність гнійно-некротичного процесу на стопі. Надана письмова згода на участь у дослідженні.

Результати досліджень та їх обговорення. Вираження деструкції тканин стопи, відповідно до класифікації P. M. Wagner (1979), у 74 % відповідала 3–4 стадіям. При госпіталізації у 78 % хворих була тривала декомпенсація цукрового діабету (ЦД) (HbA1c-9,43±0,32 %). Тривалість захворювання у 69 (59,4 %) випадках була більше 10 років. Алгоритм лікування для всіх хворих включав малу ампутацію і комплексне консервативне лікування – 48 (перша група). Друга група (68 пацієнтів), яким в доповнення було проведено катетеризацію нижньої надчеревної артерії і остеоперфорацію. При госпіталізації транскутанна напруга кисню TcpO2 в середньому становила (15,1±6,3) мм рт. ст. Концентрація С-реактивного білка (СРБ ) була підвищена у 98,9 % пацієнтів і в середньому склала (12,1±1,9) мг/л (0–24,0 мг/л), (p<0,1). У 64,3 % хворих визначено підвищення рівня фібриногену в середньому до 5,8 г/л (4,7–7,0 г/л), (p<0,01). У другій групі спостереження на 10 добу відмічено наростання показників TcpO2 до (28,3±9,3) мм рт. ст., зменшення набряку тканин з тенденцією рани до загоєння. Результати вмісту фібриногену в плазмі крові прирівнювалися до норми і становили на 3 добу (5,1±1,7) г/л (2,8–9,0 г/л), на 10 добу – 3,9±0,7 (2,4–3,1) при (p<0,1). Показники СРБ складали на 3 і 10 доби (0±1,1) мг/л (0–12 мг/л).

Висновки. При відсутності можливості проведення реконструктивних операцій із відновленням кровопостачання альтернативою є катетеризація нижньої надчеревної артерії і остеоперфорація. Найбільшою чутливістю і специфічністю характеризується показник концентрації СРБ і фібриногену, що вказує на їх діагностичну значимість при гнійно-некротичних процесах на тлі цукрового діабету. Концентрація СРБ і фібриногену в крові підвищується пропорційно до тяжкості запального процесу і відповідає ступеню загоєння рани.

Біографія автора

O. V. Pyptiuk, Івано-Франківський національний медичний університет
 

Посилання

Selvin E. Trends in prevalence and control of diabetes in the United States, 1988–1994 and 1999–2010/ Selvin E., Parrinello C.M., Sacks D.B., Coresh J. //Ann. Intern. Med. - 2014. - Vol. 160(8). - P. 517-525. doi: 10.7326/M13-2411.

International Diabetes Federation. IDF Diabetes Atlas. 7th Edition [Internet]. Brussels, Belgium: IDF; 2015. Available from http://www.diabetesatlas.org/ Accessed 20 February 2016.

Довідник основних показників діяльності ендокринологічної служби України за 2014 рік //Ендокринологія. - 2015. - Додаток 1.- Т. 20, № 1. - 38 с. [Dovidnuk osnovnuch pokasnukiv dialnjsti endokrunologichnji slusbu Ukrainu za 2014 rik (2015) [The Directory of Key Indicators of the Endocrinology Service of Ukraine for 2014] Endocrinology. - 2015. - T. 20, No. 1. - 38 p. [in Ukrainian].

Tuttolomondo A. Diabetic foot syndrome as a possible cardiovascular marker in diabetic patients /Tuttolomondo A., Maida C., Pinto A. //J. Diabetes Res. – 2015.-№10.-Р. 1955-2015.

Iraj B., Khorvash F., Ebneshahidi A., Askari G. Prevention of diabetic foot ulcer // Int. J. Prev. Med. — 2013. — Vol. 4. — P. 373-376.

Baumann F Infrapopliteal lesion morphology in patients with critical limb ischemia: implications for the development of anti-restenosis technologies. / Baumann F, Engelberger RP, Willenberg T, et al. //J. Endovasc Ther. 2013;20(2):149-156. doi: 10.1583/1545-1550-20.2.149.

Norgren L Inter-Society Consensus for the Management of Peripheral Arterial Disease (TASC II). /Norgren L, Hiatt WR, Dormandy JA, et al. //J. Vasc Surg. 2007;45 Suppl S:S5-67.

Wilson D.D. McGraw-Hill Manual of Laboratory and Diagnostic Tests /D. D. Wilson. //McGraw-Hill Medical, 2007. – 608 pp.

Туйсин С. Р. Лабораторные маркёры развития гнойно-септических осложнений в хирургии //Соврем. наукоёмк. технол. - 2012. - №4. - С. 21–23.

Tuysin S.R. (2012) Laboratornue marker rasvitia gnoino-septiceskuch oslosneniu v chirurgii. [Laboratory markers of development of purulent-septic complications in surgery]. Sincerely. Science science Techno - 2012. - No. 4. - P. 21-23. [in Russia].

Al-Rubeaan K. Diabetic foot complications and their risk factors from a large retrospective cohort study /Al-Rubeaan K., Al Derwish M., Ouizi S. et al. //PLoS One. - 2015.- Vol. 10(5). - P. e0124446. doi: 10.1371/journal.pone.0124446.

Опубліковано
2017-11-01
Як цитувати
Pyptiuk, O. V., Vasyluk, S. M., Pyptiuk, V. O., & Telemukha, S. B. (2017). КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА ПОКАЗНИКІВ БІЛКІВ ГОСТРОЇ ФАЗИ ЗАПАЛЕННЯ В ДІАГНОСТИЦІ Й ПРОГНОЗУВАННІ ГНІЙНО-НЕКРОТИЧНИХ УСКЛАДНЕНЬ ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ. Вісник наукових досліджень, (3). https://doi.org/10.11603/2415-8798.2017.3.8078
Номер
Розділ
ВНУТРІШНІ ХВОРОБИ