ДО ПИТАННЯ ЕТАПНОГО ВІДНОВЛЮВАЛЬНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ІШЕМІЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ ПІСЛЯ ХІРУРГІЧНОЇ РЕВАСКУЛЯРИЗАЦІЇ МІОКАРДА
DOI:
https://doi.org/10.11603/2415-8798.2017.3.8075Ключові слова:
відновлювальне лікування, ішемічна хвороба серця, хірургічна реваскуляризація міокарда, етапність, якість життя.Анотація
Серед методів хірургічного лікування ішемічної хвороби серця (ІХС ) найчастіше використовують аортокоронарне (АКШ) та мамокоронарне шунтування (МКШ), черезшкірні втручання на коронарних судинах. Метою будь-якого з названих кардіохірургічних втручань є відновлення коронарного кровотоку, усунення основних клінічних проявів ІХС , підвищення якості та тривалості життя оперованих хворих та їх фізичної працездатності.
Мета дослідження – вивчити клінічні, функціональні та психологічні особливості хворих на ішемічну хворобу серця після хірургічної реваскуляризації міокарда при надходженні на реабілітацію в різні терміни після операції та розробити і вивчити ефективність програми медичної реабілітації.
Матеріали і методи. Під нашим спостереженням перебувало 65 пацієнтів у віці (58,7±8,9) року після аортокоронарного шунтування, які госпіталізовані на відновлювальне лікування у різні терміни. Пацієнтів першої групи (17 осіб) прийнято на реабілітацію через 7 діб після операційного втручання, пацієнтів другої групи (48 осіб) – 1–2 місяці після операції. Алгоритм дослідження (до і після лікування) включав повне клінічне спостереження за об’єктивним і суб’єктивним станом пацієнтів, лабораторну діагностику (біохімічний аналіз крові, ліпідограма, цукор крові, інсулін, індекс НОМА, лептин) та інструментальні методи дослідження (ЕКГ, УЗД серця, холтерівське моніторування ЕКГ, вимірювання артеріального тиску, частоти серцевих скорочень, шестихвилинний тест (ТШХ )). Для оцінки психологічного стану використовували шкалу HADS та шкалу тривожності Спілбергера, якість життя оцінювали за шкалою SF-36. Курс відновлювального лікування (ВЛ) включав: режим рухової активності щаднотренувальний, клімато-, дієто-, фізіо- (магнітолазеротерапія), бальнеотерапію (“сухі” вуглекислі ванни) та ЛФК. Курс лікування склав 21 день.
Результати досліджень та їх обговорення. Після курсу відновлювального лікування ми спостерігали зменшення тривоги на 27,4 % в першій групі та на 25,6 % в другій, депресії – на 25,3 та 21,7 % у першій та другій групах відповідно; зниження реактивної тривожності в обох групах на 31,8 та 26,4 % (р≤0,05), а також суттєве підвищення відстані, яку може пройти хворий за 6 хв в обох групах на 18,3 та 10,5 % відповідно, підвищення толерантності до фізичного навантаження – на 43,1 та 35,0 % (р≤0,05) та показників якості життя.
Висновки. Ранній початок реабілітації сприяє відновленню психоемоційного стану, підвищенню фізичної працездатності, що дозволить закріпити ефект хірургічного та медикаментозного лікування, отриманого на стаціонарному етапі, адаптувати хворого до майбутніх побутових навантажень, соціального спілкування, трудової діяльності.
Посилання
Akchurin, P. C., Shiryaev, A. A. & Galyautdinov, D. М. (2014) Effektivnost' koronarnoy khirurgii: rezul'taty 20-letnego nablyudeniya [Efficiency of coronary surgery: the results of a 20-year observation]. Kardiologiya i serdechno-sosudistaya khirurgiya – Cardiology and cardiovascular surgery, 1, 10–14 [in Russian].
D. M. Aronov, & M. G. Bubnova (2010) Real'nyy put' snizheniya v Rossii smertnosti ot ishemicheskoy bolezni serdtsa [The real way to reduce mortality in Russia from coronary heart disease]. Kardiosamatika – Cardiosomatics, 1, 11–17 [in Russian].
V. P. Podpalov (2011). Gruppy vysokogo riska smertnosti ot bolezney sistemy krovoobrashcheniya u lits s arterial'noy gipertenziyey (po dannym desyatiletnego kogortnogo issledovaniya) [Groups of high risk of mortality from diseases of the circulatory system in individuals with hypertension (according to the data of a ten-year cohort study)]. Kardiologiya v Belarusi - Cardiology in Belarus, 4, 75–85 [in Belarusian].
Lutay M.I. (2011). Vedeniye bol'nykh s ishemicheskoy bolezn'yu serdtsa i soputstvuyushchey arterial'noy gipertenziyey v Ukraine. Rezul'taty issledovaniya PRESTIZH [Management of patients with coronary heart disease and concomitant arterial hypertension in Ukraine. Results of the research PRESTIGE]. Ukraí̈ns'kiy kardíologíchniy zhurnal - Ukrainian Cardiological Journal, 1, 25–36 [in Ukainian].
Marchenko O. K, Evstratov I. N., Alshbul M. (2012) Fizychna reabilitatsiya osib iz ishemichnoyu khvoroboyu sertsya z syndromom insulinorezystentnosti [Physical rehabilitation of persons with ischemic heart disease with insulin resistance syndrome] Teoriya ta metodyka fizychnoho vykhovannya i sportu – The theory and methods of physical education and sport, 1, 77–80 [in Ukrainian].
Oganov, R.G. (2012) Profilakticheskaya kardiologiya: nadezhdy i real'nost' [Preventive cardiology: hopes and reality]. Zdravookhraneniye – Public Health, 9, 60–67 [in Russian].
European society of cardiology. (2010). Guidelines on myocardial revascularization. European Heart Journal, 31, 2501-2555. European society of cardiology
Salim Yusuf, Anand Sonia. (2010). Deciphering the Causes of Cardiovascular and Other Complex Diseases in Populations: Achievements, Challenges, Opportunities, and Approaches. Progress in Cardiovascular Diseases, 53(1), 62–67.
Shutt A., Bolotova EV, Xale M (2005). The role of physical activity in secondary prevention of coronary heart disease. Cardiology, 7, 83–86.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
