МЕТОДИКА ВИКЛИКАНИХ СЛУХОВИХ ПОТЕНЦІАЛІВ ПРИ ХІРУРГІЧНОМУ ЛІКУВАННІ ПУХЛИН МОСТОМОЗОЧКОВОГО КУТА
DOI:
https://doi.org/10.11603/2415-8798.2017.3.8069Ключові слова:
інтраопераційний нейрофізіологічний моніторинг, вестибулярний нерв, викликані слухові потенціали, пухли- ни мостомозочкового кута, збереження функції.Анотація
У даній статті представлено огляд літератури, що присвячений пухлинам мостомозочкового кута, анатомії та фізіології вестибулярного нерва, інтраопераційному нейрофізіологічному моніторингу та методиці реєстрації викликаних слухових потенціалів. Зважаючи на розвиток технічного обладнання в нейрохірургії у наш час, стає можливим виконувати оперативні втручання, зберігаючи функціонально значимі структури і таким чином поліпшувати якість життя пацієнта в післяопераційному періоді.
Мета дослідження – продемонструвати ефективність використання та методику інтраопераційного нейрофізіологічного моніторингу в модальності викликаних слухових потенціалів для збереження функції кохлеарного нерва під час оперативного втручання з приводу пухлин мостомозочкового кута. Об’єктом дослідження є функція кохлеарного нерва, а предметом дослідження виступають викликані слухові потенціали.
Матеріали і методи. Викликані слухові потенціали (від англ. Auditory Evoked Potentials) відображають весь чутливий шлях вестибуло-кохлеарного нерва. В нашій клініці використовували апарат Medtronik Xomed Nim Eclipse з нейрофізіологіним блоком на 32 канали. Імпульси рухаються по провідному шляху слухового аналізатора: перший нейрон – біполярні клітини – спіральний ганглій, другий нейрон – вентральні та дорзальні ядра в оливах ромбоподібної ямки, третій нейрон – нижні горбики чотиригорбкової пластинки, четвертий нейрон – медіальні колінчасті тіла – звивина Гешля. На екрані монітору ми отримуємо сім хвиль, які позначаються римськими цифрами І, ІІ, ІІІ, ІV, V, VI, VII. Оцінка даних амплітуди та латентності всіх хвиль дає можливість проаналізувати функціональну цілісність провідного шляху слуху на всіх його ланках. Дана методика дає можливість нейрохірургу володіти даними функціонального стану нерва.
Результати досліджень та їх обговорення. В обласному клінічному центрі нейрохірургії та неврології м. Ужгород було прооперовано за період з лютого 2016 до серпня 2017 р. 35 (100 %) пацієнтів із пухлинами мостомозочкового кута. З них у 30 (85,7 %) хворих втрачений слух на доопераційному етапі, у 5 (14,3 %) пацієнтів слух знижений, порівняно з нормою, збережений. Викликані слухові потенціали не зареєстровані на початку основного етапу в групі пацієнтів із відсутнім слухом на доопераційному рівні. При цьому розмір новоутворення складав переважно більше 25 мм. У всіх хворих із збереженим слухом діаметр новоутворення складав менше 25 мм.
Висновки. Визначено кореляцію між клінічними проявами на доопераційному етапі (збережений слух) та розмірами новоутворення. Використання даної методики для пухлин мостомозочкового кута діаметром до 25 мм ефективне.
Посилання
Odynak, M.M., & Duskin, D.E. (2007). Klinicheskaya diagnostika v nevrologii: rukovodstvo dlya vrachei [Clinical Diagnostics in Nevrology], (pp. 146-160) SP.: Spets. Lit. [in Russian].
Egorov, B.H. (1949). Nevrinoma VIII [Neurinoma VIII], Moscow: Medgis. [in Russian].
Konovalov, A.N., Salazkin, M.A, & Makhmudov, U.B. (1975). Opukholi holovnogo mozga [Tumors of the Human Brain], (pp. 136-141) Moscow: Binom [in Russian].
Makhmudov, U.B. (1981). Khirurhicheskoe lechenie nevrinom slukhovoho nerva (Surgical treatment of the auditory nerve neurinomas), Extended abstract of Doctor’s thesis. Moscow: N.N. Burdenko Neurosurgery Institute [in Russian].
Wilson-Pauwels, L., Stewart, P., Akesson, E.S. & Spacey S. D. (2013). Cherepnie nervi: funktsiya i disfunktsiya (Cranial Nerves: Function and Dysfunction). (A.A. Skoromets, Trans.). (pp. 157-183) Moscow: Binom [in Russian].
Bernard, M., Abram, S.E. & Waldman, H.J. Electromyography and Evoked Potentials. (202- 213)
Dallos, P. (2008). Cochlear amplification, outer heir cells and prestin. Current Opinion in Neurobiology, 18, 76.
Nolte, J. (2007). The Human Brain: An Introduction to Its Functional Anatomy. Philadelphia: Elsevier.
Mirela, V. Simon (2010). Intraoperative clinical neurophysiology. (pp. 37-46) NewYork: DemosMedical.
Aihara, N. & Murakami, S. (2014). Preoperative Characteristics of Auditory Brainstem Response in Acoustic Neuroma with Useful Hearing: Importance as a Preliminary Investigation for Intraoperative Monitoring. Neurol MedChir., 54,267-271.
Sekiya, T., Shimamura, N., Hatayama, T. & Suzuki, S. (1996). Establishment of the criteria to evaluate to intraoperative changes of brainstem auditory evoked potentials during microvascular decompression and acoustic neurinoma excision. NCBI: PubMed.
Gjuric, M., Mitrecic, M.Z., Greess, H. & Berg, M. (2007). Vestibular schwannoma volume as a predictor of hearing outcome after surgery. Otol. Neurotol., 6, 822-827.
Koos, W.T., Day, J.D., Matula, C. & Levy, D.I. (1998). Neurotopographic considerations in the microsurgical treatment of small acoustic neurinomas. Journal of Neurosergury, 88, 506-512.
Matthies, C. & Samii, M. (1997). Manegement of vestibular schwannomas (acoustic neuromas): the value of neurophysiology for evaluation and prediction of auditory function in 420 cases. Neurosurgery, 40, 919-930.
Yamakami, I., Yoshinori, H., Saeki, N., Wada, M. & Oka, N. (2009). Hearing preservation and intraoperative auditory brainstem response and cochlear nerve compound action potential monitoring in the removal of small acoustic neurinoma via the retrosigmoid approach. Journal of Neurology and Neurosurgery Psychiatry, 80, 218-227.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).