ЗМІНИ ВИДОВОГО СКЛАДУ МІКРОФЛОРИ ПІСЛЯ ВАКУУМНОЇ ТЕРАПІЇ ГОСТРИХ РАНОВИХ ДЕФЕКТІВ У ХВОРИХ НА СИНДРОМ СТОПИ ДІАБЕТИКА

Анотація

Згідно з даними експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я, кількість хворих на цукровий діабет (ЦД) у світі на даний час перевищує 120 млн і продовжує зростати в геометричній прогресії. Прогнозується, що до 2030 р. на планеті буде до 360 млн хворих.

Мета дослідження – вивчити зміни кількісного та якісного складу мікрофлори при застосуванні вакуумної терапії гострих ран у хворих із синдромом стопи діабетика.

Матеріали і методи. На основі обстеження та лікування 76 хворих на цукровий діабет, ускладнений синдромом стопи діабетика, вивчено вплив застосування вакуум-терапії на видовий склад мікрофлори гострих ран. Серед обстежених чоловіків було 49 (64,5 %), жінок – 27 (35,5 %) віком від 48 до 72 років. Середній вік пацієнтів склав (64,7±4,5) року. Хворих на ЦД легкого ступеня було 12, середньої тяжкості – 47, тяжкого – 17. Усім проводили загальне клініко-лабораторне та інструментальне обстеження: об’єктивне обстеження, збір скарг та анамнезу захворювання, цитологічні, мікробіологічні та морфологічні дослідження, терапевтичний вплив вакууму забезпечували вакуум-апаратом АГАТ-ДНЕПР, з від’ємним тиском у діапазоні 80–125 мм рт. ст. Кількісний та якісний склад мікрофлори гострої рани визначали за допомогою бактеріологічного дослідження ранового ексудату на день госпіталізації, 3; 6; 9 та 14 доби лікування.

Результати досліджень та їх обговорення. Вивчення наявності мікробних асоціацій у гострих ранах показало, що у 55,8 % пацієнтів спостерігалося поєднання 2–3 видів мікроорганізмів, у 34,8 % – 4–5 та у 9,4 % була моноінфекція. Починаючи з 6 доби, загальна щільність мікроорганізмів у групі хворих, які отримували вакуумну терапію, склала (4,19±0,45) lg КУО/г, що нижче, ніж у контрольній групі – (5,88±0,66) lg КУО/г (р<0,05). Доведено, що застосування вакууму для лікування гострих ран зменшує кількісний та видовий склад мікроорганізмів у ранових дефектах, що, у свою чергу, дозволяє скоротити стаціонарне лікування хворих у середньому на (4,1±1,6) ліжко-дня.

Висновки. 1. Мікробіологічне дослідження дало змогу встановити, що найбільшу частку мікробних угруповань склали стафілококи, мікрококи, коринебактерії, аеробні cпороутворювальні бацили, стрептококи, ентеробактерії, псевдомонади з загальною середньою колонізацією 7,41 lg КУО/г. 2. Використання вакуумної терапії до 6 доби дозволило знизити загальну щільність мікроорганізмів до (4,18±0,45) lg КУО/г, що було достовірно нижче, ніж у контрольній групі – (5,87±0,61) lg КУО/г (р<0,05). Відмічалося і значне зменшення видового розмаїття мікроорганізмів у рані. 3. Вакуумна терапія ран у хворих із СС Д сприятливо впливає на перебіг ранового процесу і є ефективним методом лікування, який дозволяє скоротити терміни стаціонарного лікування хворих на (4,1±1,6) ліжко-дня.