ЕФЕКТИВНІСТЬ КОРЕКЦІЇ КИСНЕВОГО ДИСБАЛАНСУ В ЩУРІВ ІЗ ГОСТРИМ РЕСПІРАТОРНИМ ДИСТРЕС-СИНДРОМОМ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2415-8798.2015.4.5659Анотація
У статті наведено результати впливу інсуфляції киснем, похідного ксантину – солі 3-(8-бромо-1,3-диметил-2,6-діоксо-2,3-дигідро-1Н-пурин-7(6Н)-іл)пропаноату (субстанції “КД-234”) та реамберину на показники поглинання кисню та сатурації венозної крові на фоні експериментального гострого респіраторного дистрес-синдрому. Встановлено, що під впливом експериментального ГРДС у щурів, незалежно від стійкості до гіпоксії, показник поглинання кисню достовірно збільшується, сатурація кисню венозної крові – знижується, порівняно з контрольною групою, причому у середньостійких до гіпоксії тварин більше зростає ППО2 та меншою мірою знижується SvO2, ніж у низькостійких до гіпоксії тварин. Застосування з корегувальною метою інсуфляції киснем, субстанції “КД-234” та реамберину супроводжується зниженням ППО2 та підвищенням SvO2, проте найдієвішим засобом у тварин з ГРДС і різною стійкістю до гіпоксії виступає субстанція “КД-234”.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).