ДЕЯКІ ПИТАННЯ ПАТОГЕНЕЗУ ВАРИКОЗНОЇ ХВОРОБИ НИЖНІХ КІНЦІВОК: ДАНІ ГІСТОЛОГІЧНИХ, МОРФОМЕТРИЧНИХ ТА ЕЛЕКТРОННО-МІКРОСКОПІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2415-8798.2015.4.5643Анотація
Проведено комплексне гістологічне, морфометричне та електронно-мікроскопічне дослідження структури стінки великої підшкірної вени у хворих на варикозну хворобу нижніх кінцівок із різною віковою категорією. Фрагменти вени брали під час операції на різних ділянках нижньої кінцівки. Встановлено, що при варикозній хворобі виникають суттєві патологічні зміни у структурі венозної стінки. Із збільшенням віку хворого товщина усіх шарів вени, особливо інтими, значно зменшується, посилюється лейкоцитарна інфільтрація інтими, медії, а у пізньому віці й адвентиції. стають більш вираженими явища дисфункції та дерегуляції ендотеліоліального шару у вигляді десквамації епітелію на великій площі. Дані електронно-мікроскопічних досліджень свідчать про те, щонайбільші патологічні зміни настають в ендотеліоцитах за рахунок порушення в них біоенергетичних процесів та їх метаболізму (знайдені патологічні зміни в мітохондріях, рибосомах і в апараті Гольджі).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).