ПАТОГЕНЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДИСФУНКЦІЇ ЕНДОТЕЛІЮ У ХВОРИХ НА АРТЕРІАЛЬНУ ГІПЕРТЕНЗІЮ З ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ: РОЛЬ МОНООКСИДУ НІТРОГЕНУ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2415-8798.2015.4.5640Анотація
Cтаття присвячена дослідженню вмісту монооксиду нітрогену в пацієнтів із гіпертонічною хворобою з цукровим діабетом 2 типу залежно від наявності інсулінорезистентності, типу ендотелійзалежної вазодилатації, ремоделювання судин еластичного типу. Встановлено вірогідне зниження метаболітів оксиду азоту у хворих на гіпертонічну хворобу з цукровим діабетом 2 типу, асоційоване зі збільшенням вмісту глюкози, інсуліну та зростанням індексу інсулінорезистентності. Виявлено вірогідний зв’язок між вмістом метаболітів монооксиду нітрогену, показниками ліпідного обміну,індексом атерогенності та метаболічним індексом. У хворих із порушеною судинною функцією при ендотелійзалежній вазодилатації спостерігається вірогідно нижчий вміст метаболітів оксиду азоту. Встановлено вірогідний зв’язок між зменшенням NO2 / NO3, коефіцієнтом розтяжності аорти, показниками локальної жорсткості, швидкістю пульсової хвилі, модулем еластичності Петерсона та загальним артеріальним комплайєнсом.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).