МОРФОЛОГІЧНІ ЗМІНИ В СТІНЦІ ТОНКОЇ КИШКИ ПРИ ГОСТРОМУ ПОШИРЕНОМУ ПЕРИТОНІТІ

Автор(и)

  • I. Ya. Dzyubanovsky Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна
  • B. M. Vervega Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького2
  • S. R. Pіdruchna Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського
  • N. A. Melnyk Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського

DOI:

https://doi.org/10.11603/2415-8798.2019.2.10274

Ключові слова:

гострий поширений перитоніт, стінка тонкої кишки, морфологічні зміни

Анотація

Основною причиною смертності при гострому поширеному перитоніті (ГПП) є розвиток поліорганної недостатності. Кишечник – це орган, в якому розвиваються перші зміни при даній патології.

Мета дослідження – вивчити та оцінити морфологічні зміни в стінці тонкої кишки у тварин із експериментальним гострим поширеним перитонітом.

Матеріали і методи. У дослідженні використали 32 білих щурів. Гострий перитоніт моделювали шляхом введення 10 % калової суспензії у дозі 0,5 мл на 100 г маси тварини у черевну порожнину експериментальних щурів пункційним методом. Терміни спостереження: 1; 3; 7 доби від початку моделювання перитоніту. Для гістологічних досліджень брали тканину кишечника. Отримані шматочки органа фіксували в 10 % розчині нейтрального формаліну, який потім фарбували гематоксиліном та еозином.

Результати досліджень та їх обговорення. У тварин із змодельованим ГПП на 3 добу експерименту судинні зміни перш за все проявлялись округленням або десквамацією ендотелію, появою дефектів, що призводило до виходу плазми та формених елементів крові за межі судинного русла. У щурів із змодельованим ГПП на 7 добу підвищення проникності судин слизової оболонки тонкої кишки супроводжувалося значним набряком строми ворсинок та осередковими геморагіями.

Висновки. Виражені запальні зміни у стінці тонкої кишки при змодельованому ГПП були на усіх термінах ураження. На першу добу від початку експерименту на тлі запальної інфільтрації у стромі залозистого компонента тонкої кишки відзначалося значне розширення капілярів і венул. На 3 добу спостерігалося збільшення висоти кишкових ворсинок і крипт із вираженою десквамацією ендотелію у стінці судин, що викликало адгезію тромбоцитів у зонах ураження. На 7 добу в стінці тонкої кишки тварин із змодельованим ГПП були ділянки фокального некрозу поверхневого епітелію, які супроводжувалися множинними діапедезними крововиливами в периваскулярний простір слизової оболонки.

Посилання

Roehrborn, A., Thomas, L., Potreck, O., Ebener, C., Ohmann, C., Goretzki, P.E., & Röher, H.D. (2001). The microbiology of postoperative peritonitis. Clin Infect Dis, 33 (9), 1513-1519. doi.org/10.1086/323333.

Seguin, P., Fédun, Y., Laviolle, B., Nesseler, N., Donnio, P.Y., & Mallédant, Y. (2010). Risk factors for multidrug-resistant bacteria in patients with post-operative peritonitis requiring intensive care. J Antimicrob Chemother, 65 (2), 342-346. doi: 10.1093/jac/dkp439.

Baba Guru Prasad, N., & Bhaskar Redd, K.V. (2016). A study of acute peritonitis: evaluation of its mortality and morbidity. International Surgery Journal, 3 (2), 663-668. doi: http://dx.doi.org/10.18203/2349-2902.isj20161140.

Mokhber Dezfouli, M.R., Lotfollahzadeh, S., Sadeghian, S., Kojouri, G.A., Eftekhari, Z., Khadivar, F., & Bashiri, A. (2012). Blood electrolytes changes in peritonitis of cattle. Comp Clin Path., 21 (6), 1445-1449. doi: 10.1007/s00580-011-1312-6.

Beyer, K., Menges, P., Keßler, W., & Heidecke, C.D. (2016). Pathophysiology of peritonitis. Chirurg. 87 (1), 5-12. doi: 10.1007/s00104-015-0117-6.

Sydorchuk, L.I. (2015). Acute experimental peritonitis: microecological indexes, species composition and population level of large intestine microbiota of experimental animals after 6 hours of initiation. Clin. and experim. pathol., 3 (53), 127-132.

Dziubanovskyi, I.Ya., & Mihenko, B.O. (2009). Syndrom poliorhannoi nedostatnosti ta yoho korektsiia u khvorykh na hostryi poshyrenyi perytonit [Multiple organ failure syndrome and its correction in patients with acute generalized peritonitis]. Ukrainskyi zhurnal khirurhii – Ukrainian journal Surgary, 2, 56-59 [in Ukrainian].

Lubyanskiy, V.G., & Zharikov, A.N. (2012). Osnovnye patogeneticheskie mekhanizmy razvitiya ostrykh perforatsiy kishechnika u bolnykh s posleoperatsionnym peritonitom [Basic pathogenetic mechanisms of acute intestinal perforation in patients with postoperative peritonitis]. Klinicheskaya meditsina – Clinical medicine, 4 (86), 51-55 [in Russian].

Ashrafov, R.A., & Lychkova, A.E. (2012). Gistologicheskie i gistokhimicheskie izmeneniya tonkoy kishki pri peritonite [Histological and histochemical changes of the small intestine in peritonitis]. Fundamentalnye issledovaniya – Basic research, 4-1, 22-24 [in Russian].

Lazarenko, V.A., Lipatov, V.A., Blinkov, Yu.Yu., & Skorikov, D.V. (2008). Eksperimentalnaya model rasprostranennogo kalovogo peritonita [Experimental model of diffuse fecal peritonitis]. Chelovek i ego zdorove – Man and his health, 4, 129-132 [in Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-07-04

Як цитувати

Dzyubanovsky, I. Y., Vervega, B. M., Pіdruchna S. R., & Melnyk, N. A. (2019). МОРФОЛОГІЧНІ ЗМІНИ В СТІНЦІ ТОНКОЇ КИШКИ ПРИ ГОСТРОМУ ПОШИРЕНОМУ ПЕРИТОНІТІ. Вісник наукових досліджень, (2), 110–113. https://doi.org/10.11603/2415-8798.2019.2.10274

Номер

Розділ

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ