MORPHOLOGICAL CHANGES IN THE SMALL INTESTINE OF RATS WITH ACUTE GENERALIZED PERITONITIS

I. Ya. Dzyubanovsky; B. M. Vervega; S. R. Pіdruchna; N. A. Melnyk

doi:10.11603/2415-8798.2019.2.10274

Автор(и)

I. Ya. Dzyubanovsky Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна
B. M. Vervega Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького2
S. R. Pіdruchna Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського
N. A. Melnyk Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського

DOI:

https://doi.org/10.11603/2415-8798.2019.2.10274

Ключові слова:

гострий поширений перитоніт, стінка тонкої кишки, морфологічні зміни

Анотація

Основною причиною смертності при гострому поширеному перитоніті (ГПП) є розвиток поліорганної недостатності. Кишечник – це орган, в якому розвиваються перші зміни при даній патології.

Мета дослідження – вивчити та оцінити морфологічні зміни в стінці тонкої кишки у тварин із експериментальним гострим поширеним перитонітом.

Матеріали і методи. У дослідженні використали 32 білих щурів. Гострий перитоніт моделювали шляхом введення 10 % калової суспензії у дозі 0,5 мл на 100 г маси тварини у черевну порожнину експериментальних щурів пункційним методом. Терміни спостереження: 1; 3; 7 доби від початку моделювання перитоніту. Для гістологічних досліджень брали тканину кишечника. Отримані шматочки органа фіксували в 10 % розчині нейтрального формаліну, який потім фарбували гематоксиліном та еозином.

Результати досліджень та їх обговорення. У тварин із змодельованим ГПП на 3 добу експерименту судинні зміни перш за все проявлялись округленням або десквамацією ендотелію, появою дефектів, що призводило до виходу плазми та формених елементів крові за межі судинного русла. У щурів із змодельованим ГПП на 7 добу підвищення проникності судин слизової оболонки тонкої кишки супроводжувалося значним набряком строми ворсинок та осередковими геморагіями.

Висновки. Виражені запальні зміни у стінці тонкої кишки при змодельованому ГПП були на усіх термінах ураження. На першу добу від початку експерименту на тлі запальної інфільтрації у стромі залозистого компонента тонкої кишки відзначалося значне розширення капілярів і венул. На 3 добу спостерігалося збільшення висоти кишкових ворсинок і крипт із вираженою десквамацією ендотелію у стінці судин, що викликало адгезію тромбоцитів у зонах ураження. На 7 добу в стінці тонкої кишки тварин із змодельованим ГПП були ділянки фокального некрозу поверхневого епітелію, які супроводжувалися множинними діапедезними крововиливами в периваскулярний простір слизової оболонки.

Посилання

Roehrborn, A., Thomas, L., Potreck, O., Ebener, C., Ohmann, C., Goretzki, P.E., & Röher, H.D. (2001). The microbiology of postoperative peritonitis. Clin Infect Dis, 33 (9), 1513-1519. doi.org/10.1086/323333. DOI: https://doi.org/10.1086/323333

Seguin, P., Fédun, Y., Laviolle, B., Nesseler, N., Donnio, P.Y., & Mallédant, Y. (2010). Risk factors for multidrug-resistant bacteria in patients with post-operative peritonitis requiring intensive care. J Antimicrob Chemother, 65 (2), 342-346. doi: 10.1093/jac/dkp439. DOI: https://doi.org/10.1093/jac/dkp439

Baba Guru Prasad, N., & Bhaskar Redd, K.V. (2016). A study of acute peritonitis: evaluation of its mortality and morbidity. International Surgery Journal, 3 (2), 663-668. doi: http://dx.doi.org/10.18203/2349-2902.isj20161140. DOI: https://doi.org/10.18203/2349-2902.isj20161140

Mokhber Dezfouli, M.R., Lotfollahzadeh, S., Sadeghian, S., Kojouri, G.A., Eftekhari, Z., Khadivar, F., & Bashiri, A. (2012). Blood electrolytes changes in peritonitis of cattle. Comp Clin Path., 21 (6), 1445-1449. doi: 10.1007/s00580-011-1312-6. DOI: https://doi.org/10.1007/s00580-011-1312-6

Beyer, K., Menges, P., Keßler, W., & Heidecke, C.D. (2016). Pathophysiology of peritonitis. Chirurg. 87 (1), 5-12. doi: 10.1007/s00104-015-0117-6. DOI: https://doi.org/10.1007/s00104-015-0117-6

Sydorchuk, L.I. (2015). Acute experimental peritonitis: microecological indexes, species composition and population level of large intestine microbiota of experimental animals after 6 hours of initiation. Clin. and experim. pathol., 3 (53), 127-132.

Dziubanovskyi, I.Ya., & Mihenko, B.O. (2009). Syndrom poliorhannoi nedostatnosti ta yoho korektsiia u khvorykh na hostryi poshyrenyi perytonit [Multiple organ failure syndrome and its correction in patients with acute generalized peritonitis]. Ukrainskyi zhurnal khirurhii – Ukrainian journal Surgary, 2, 56-59 [in Ukrainian].

Lubyanskiy, V.G., & Zharikov, A.N. (2012). Osnovnye patogeneticheskie mekhanizmy razvitiya ostrykh perforatsiy kishechnika u bolnykh s posleoperatsionnym peritonitom [Basic pathogenetic mechanisms of acute intestinal perforation in patients with postoperative peritonitis]. Klinicheskaya meditsina – Clinical medicine, 4 (86), 51-55 [in Russian].

Ashrafov, R.A., & Lychkova, A.E. (2012). Gistologicheskie i gistokhimicheskie izmeneniya tonkoy kishki pri peritonite [Histological and histochemical changes of the small intestine in peritonitis]. Fundamentalnye issledovaniya – Basic research, 4-1, 22-24 [in Russian].

Lazarenko, V.A., Lipatov, V.A., Blinkov, Yu.Yu., & Skorikov, D.V. (2008). Eksperimentalnaya model rasprostranennogo kalovogo peritonita [Experimental model of diffuse fecal peritonitis]. Chelovek i ego zdorove – Man and his health, 4, 129-132 [in Russian].