ЕКСПРЕСІЯ МАРКЕРІВ ЕМОЦІЙНО-БОЛЬОВОГО СТРЕСУ ПІСЛЯ ВИДАЛЕННЯ РЕТЕНОВАНИХ НИЖНІХ ТРЕТІХ МОЛЯРІВ У ХВОРИХ ІЗ РІЗНИМИ ІНДИВІДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИМИ ОСОБЛИВОСТЯМИ

O. Ya. Mokryk

doi:10.11603/2415-8798.2019.2.10262

Автор(и)

O. Ya. Mokryk Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

DOI:

https://doi.org/10.11603/2415-8798.2019.2.10262

Ключові слова:

ретенція нижніх третіх молярів, післяопераційна запальна реакція, нейротизм, тривожність, простагландин Е2, кортизол

Анотація

Після видалення ретенованих нижніх третіх молярів у хворих виникають патофізіологічні зміни в організмі, запальні (імунні) реакції, індуковані операційною травмою. Гостра запальна реакція в щелепно-лицевій ділянці супроводжується больовим синдромом, набряком м’яких тканин обличчя, тризмом, сенсорними розладами функцій нижнього альвеолярного і/або язикового нервів. Поява вищевказаних клінічних симптомів ушкодження тканин щелепно-лицевої ділянки нерідко викликає у них психоемоційне напруження, реактивну тривожність. Їх вираження значною мірою залежить від індивідуально-типологічних особливостей кожного хворого. Фундаментальною психологічною рисою характеру особистості є нейротизм.

Мета дослідження – вивчити експресію маркерів емоційно-больового стресу (реактивну тривожність, вміст у ротовій рідині простагландину Е₂ та кортизолу) в пацієнтів із різними індивідуально-психологічними особливостями (нейротизмом) після видалення в них ретенованих нижніх третіх молярів.

Матеріали і методи. У 30-ти пацієнтів віком 18–30 років (16 чоловіків, 14 жінок) проведено за ортодонтичними показаннями операцію атипового видалення ретенованих нижніх третіх молярів (тяжкий ступінь складності операції за Pederson). Рівень нейротизму в пацієнтів оцінювали шляхом їх тестування за методикою Г. Айзенка. Післяопераційну реакцію організму хворих оцінювали за вираженням больового синдрому, набряком м’яких тканин обличчя, ступенем запально-м’язової контрактури жувальних м’язів за методикою M. S. Sulieman. Для якісної оцінки рівня больового синдрому ми застосовували опитувальник болю Мак–Гілла. Ступінь ушкодження нижнього альвеолярного нерва виявляли шляхом вимірювання електрозбудливості пульпи ікла на відповідному боці нижньої щелепи та електропотенціалів шкіри обличчя в проекції ментального отвору за методикою С. В. Сирак та співавт. (2006). Визначення кортизолу та простагландину Е₂ в ротовій рідині хворих проводили у передопераційний період та на 1-шу й 5-ту доби післяопераційного періоду методом твердофазного імуноферментного аналізу. З метою виявлення вірогідності та сили кореляційних зв’язків визначали коефіцієнт кореляції Пірсона (χ2).

Результати досліджень та їх обговорення. Виявлено, що у хворих, незалежно від їх рівня нейротизму, при оцінці характеру гострого болю, за даними опитувальника Мак–Гілла, переважали дескриптори із сенсорної шкали. Крім того, пацієнти із вираженим рівнем нейротизму для характеристики больових відчуттів вибирали також дескриптори із афективної шкали. Виявлено збільшення вмісту простагландину Е₂ в ротовій рідині у міру розвитку запальних змін. Зменшення місцевих клінічних проявів гострої запальної реакції прямо корелювало (χ2=26,53, р<0,001) із зниженням вмісту в ротовій рідині цього біохімічного маркера запальної реакції. На вміст кортизолу в ротовій рідині хворих впливали не лише вираження гострої запальної реакції та інтенсивність больового синдрому, але й психоемоційний фактор.

Висновки. Після видалення ретенованих нижніх третіх молярів у хворих із проявами нейротизму під впливом вираженого гострого запального процесу та ноцицептивного болю з’являється психоемоційний стрес (реактивна тривога). У хворих, не залежно від їх рівня нейротизму при оцінці ноцицептивного болю, превалюють дескриптори сенсорної шкали опитувальника Мак–Гілла, для характеристики нейропатичного болю пацієнти із високим рівнем нейротизму також використовують дескриптори афективної шкали. Рівень простагландину Е₂ та кортизолу в ротовій рідині пацієнтів залежить від вираження у них гострого запального процесу та інтенсивності больового синдрому. На вміст кортизолу в ротовій рідині також впливає рівень нейротизму в пацієнтів.

Посилання

Gbotolorun, O.M., Olojede, A.C., Arotiba, G.T., Ladeinde, A.L., Akinwande, J.A. & Bamgbose, B.O. (2007). Impacted mandibular third molars: presentation and postoperative complications at the Lagos University Teaching Hospital. Nig Q J. Hosp Med., 17 (1), 26-29. DOI: https://doi.org/10.4314/nqjhm.v17i1.12537

Deliverska, E.G., & Petkova, M. (2016). Complications after extraction of impacted third molars-literature review. Journal of IMAB, 22 (2), 1202-1211. DOI: https://doi.org/10.5272/jimab.2016223.1202

Ito, S., Okuda-Ashitaka, E., & Minami, T. (2002). Central and peripheral roles of prostaglandins in pain and their interactions with novel neuropeptides nociceptin and nocistatin. Neuroscience Research, 41 (4), 299-332.

Furuyashiki, T., & Narumiya, Sh. (2010). Stress responses: The contribution of prostaglandin E2 and its receptors. Nature Reviews Endocrinology, 7 (3), 163-175.

Khomych, N.M., & Ohonovskyi, R.Z. (2016). Interleykiny yak markery zapalnoho protsesu u pisliaoperatsiinomu periodi atypovoho vydalennia nyzhnikh tretikh moliariv [Interleukins as markers of inflammation in the postoperative period of atypical removal of the lower third molars]. Bukovynskyi medychnyi visnyk – Bukovinsky medical bulletin, 1 (77), 173-175 [in Ukrainian].

Baqain, Z.H., Karaky, A.A., Sawair, F., Khraisat, A., Duaibis, R., & Rajab, L.D. (2008). Frequency estimates and risk factors for postoperative morbidity after third molar removal: a prospective cohort study. J Oral Maxillofac Surg., 66 (11), 2276-2283. DOI: https://doi.org/10.1016/j.joms.2008.06.047

Sheikh, A., Khair, A., Kiyani, A., & Malik, I. (2009). Lingual, inferior alveolar and mylohyoid nerves sensory impairment following removal of mandibular third molars. Pakistan Oral & Dental Journal, 29 (2), 187-192.

Arakeri, G., Sagoo, M.G., & Brennan, P.A. (2015). Neurovascular plexus theory for "escape pain phenomenon" in lower third molar surgery. Plast Aesthet Res., 2, 107-110. DOI: https://doi.org/10.4103/2347-9264.157098

Anyanechi, C.E., & Saheeb, B.D. (2016). Nerve Morbidity after Mandibular Third Molar Surgery: A Prospective Study of Two Cohorts of Patients. J. Neurol Neurosci, 6 (4), 5.

De Jongh, A., Olff, M., van Hoolwerff, H., Aartman, IHA, Broekman, B., Lindauer, R., & Boer, F. (2008). Anxiety and post-traumatic stress symptoms following wisdom tooth removal. Behav Res Ther., 46, 1305-1310. DOI: https://doi.org/10.1016/j.brat.2008.09.004

Lago-Méndez, L., Diniz-Freitas, M., Senra-Rivera, C., Seoane-Pesqueira, G., Gándara-Rey, JM., & García-García, A. (2009). Postoperative recovery after removal of a lower third molar: role of trait and dental anxiety. Oral Surg Oral Med Oral Pathol Oral Radiol Endod.,108 (6), 855-860. DOI: https://doi.org/10.1016/j.tripleo.2009.07.021

De Jongh, A., van Wijk, A.J., & Lindeboom, J.A. (2011). Psychological Impact of Third Molar Surgery: A 1-Month Prospective Study. J. Oral Maxillofac Surg., 69, 59-65. DOI: https://doi.org/10.1016/j.joms.2010.05.073

Gonzalez-Mart, R., Jovani-Sancho, M., & Cortell-Ballester, I. (2017). Does Psychological Profile Influence Third Molar Extraction and Postoperative Pain? J. Oral Maxillofac Surg, 75, 484-490. DOI: https://doi.org/10.1016/j.joms.2016.09.023

Wang, T.F., Wu, Y.T., Tseng, C.F., & Chou, C. (2017). Associations between dental anxiety and postoperative pain following extraction of horizontally impacted wisdom teeth. A prospective observational study. Medicine, 96 (47), 8665. DOI: https://doi.org/10.1097/MD.0000000000008665

Jeronimus, B.F., Kotov, R., & Riese, H. (2016). Neuroticism's prospective association with mental disorders halves after adjustment for baseline symptoms and psychiatric history, but the adjusted association hardly decays with time: a meta-analysis on 59 longitudinal/prospective studies with 443 313 participants. Psychol Med., 46 (14), 2883-2906. DOI: https://doi.org/10.1017/S0033291716001653

Vassenda, O., Røysamba, E., & Nielsen, Ch. S. (2011). Dental anxiety in relation to neuroticism and pain sensitivity. A twin study. Journal of Anxiety Disorders, 25, 302-308. DOI: https://doi.org/10.1016/j.janxdis.2010.09.015

Payne, L.A., Seidman, L.C., Lung, K.C., Zeltzer, L.K., & Tsao, J.C. (2013). Relationship of neuroticism and laboratory pain in healthy children: does anxiety sensitivity play a role? Pain, 54 (1), 103-109. DOI: https://doi.org/10.1016/j.pain.2012.09.013

Banozic, A., Miljkovic, A., Bras, M., Puljak, L., Kolcic, I., Hayward, C., & Polasek, O. (2018). Neuroticism and pain catastrophizing aggravate response to pain in healthy adults: an experimental study. Korean J. Pain, 31 (1), 16-26. DOI: https://doi.org/10.3344/kjp.2018.31.1.16

Vivian Ip, H.Y., Abrishami, A., Peng, Ph. W.H., Wong, J., & Chung, F. (2009). Predictors of Postoperative Pain and Analgesic Consumption: A Qualitative Systematic Review. Anesthesiology, 111 (9), 657-677. DOI: https://doi.org/10.1097/ALN.0b013e3181aae87a

Skoufaa, L., Panagiotis, K., Damigosc, G., D., Sarrigiannidisd, A., & Simose, G. (2015). Neuroticism and Extraversion in Patients Suffering from Hand Pain. International Journal of Sciences: Basic and Applied Research (IJSBAR), 24 (7), 41-49.

Sobol-Kwapinska, M., Bąbel, P., Plotek, W., & Stelcer, B. (2016). Psychological correlates of acute postsurgical pain: A systematic review and meta-analysis. Eur J. Pain, 20 (10), 1573-1586. DOI: https://doi.org/10.1002/ejp.886

Pedersen, A. (1985). Interrelation of complaints after removal of impacted mandibular third molars. Int J. Oral Surg., 14 (3), 241-244. DOI: https://doi.org/10.1016/S0300-9785(85)80035-1

Ayzenk, G.Yu. (1999). Struktura lichnosti [Personality structure]. SPb.:“ Yuventa ” [in Russian].

Zigmond, A.S., & Snaith, R.P. (1983). The hospital anxiety and depression scale. Acta Psychiatr Scand., 67, 361-370. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1600-0447.1983.tb09716.x

Sulieman, M.S. (2005). Clinical evaluation of the effect of four flap designs on the post–operative sequel (pain, swelling and trismus) following lower third molar surgery. Al–Rafidain Dent J., 5 (1), 24-32.

Melzack, R. (1975). The McGill Pain Questionnaire: major properties and scoring methods. Pain, 1 (3), 277-299. DOI: https://doi.org/10.1016/0304-3959(75)90044-5

Sirak, S.V. (2006). Kliniko-anatomicheskoye obosnovaniye lecheniya i profilaktiki travm nizhnealveolyarnogo nerva, vyzvannykh vyvedeniyem plombirovochnogo materiala v nizhnechelyustnoy kanal [Clinical and anatomical rationale for the treatment and prevention of injuries of the lower alveolar nerve caused by the excretion of filling material in the mandibular canal]. Doctor’s thesis. Moskva [in Russian].

Umeanuka, O.T., Saheeb, B.D., Uguru, C.C., & Chukwuneke, F.N. (2015). Evaluation of cortisol concentrations in saliva as a measure of stress in patients having routine dental extractions. Br. J. Oral Maxillofac Surg., 53, 557-560. DOI: https://doi.org/10.1016/j.bjoms.2015.03.011

Gadicherla, S., Shenoy, R.P., Patel, B., Ray, M., Naik, B., & Pentapati, K.C. (2018). Estimation of salivary cortisol among subjects undergoing dental extraction. J Clin Exp Dent., 10 (2), 116-119. DOI: https://doi.org/10.4317/jced.54369

Mehra, P., Reebye, U., Nadershah, M., & Cottrell, D. (2013). Efficacy of anti-inflammatory drugs in third molar surgery: a randomized clinical trial. Int J. Oral Maxillofac Surg., 42 (7), 835-842. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijom.2013.02.017

Mystakidou, К., Parpa, E., Tsilika, E., Pathiaki, M., Galanos, A., & Vlahos, L. (2007). Comparison of pain quality descriptors in cancer patients with nociceptive and neuropathic pain. In Vivo, 21 (1), 93-97.