ВИКОРИСТАННЯ СТРЕС-ТЕСТУ ПРИ СОНОГРАФІЇ В РАННІЙ ДІАГНОСТИЦІ УШКОДЖЕНЬ ЛАТЕРАЛЬНОЇ ГРУПИ ЗВ’ЯЗОК ПРИ ІНВЕРСІЙНІЙ ТРАВМІ НАДП’ЯТКОВО-ГОМІЛКОВОГО СУГЛОБА

  • Y.O. Hrubar КЗ ТОР “Тернопільська університетська лікарня”
  • Y. Y. Hrubar Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського
  • V. V. Gnatko КЗ ТОР “Тернопільська університетська лікарня”
Ключові слова: травма, пошкодження, зв’язки, ступінь пошкодження зв’язок, надп’ятково-гомілковий суглоб, стрес-тест, сонографія

Анотація

Гострі ушкодження зв’язкового апарату надп’ятково-гомілкового суглоба є одними з найпоширеніших видів травм опорно-рухової системи. До даного типу ушкоджень переважно залучається латеральний зв’язковий комплекс, що включає передню надп’ятково-малогомілкову зв’язку, п’ятково-малогомілкову та задню надп’ятково-малогомілкову зв’язки.

Мета дослідження – оцінити можливості ультразвукового дослідження з використанням стрес-тестів при різних ступенях ушкодження латеральної групи зв’язок надп’ятково-гомілкового суглоба унаслідок гострої інверсійної травми.

Матеріали і методи. У діагностиці ушкоджень зв’язкового апарату надп’ятково-гомілкового суглоба пріоритетним залишається первинний огляд пацієнта лікарем-травматологом. При показаннях виконують рентгенографію з метою виключення переломів. У стандартну процедуру додаткових методів дослідження для оцінки ушкоджень опорно-рухового апарату включено сонографію. УЗД має ряд переваг над додатковими методами дослідження, а саме, комп’ютерною томографією та магнітно-резонансною томографією для оцінки стану зв’язкового апарату суглобів, зокрема здатність проводити динамічну оцінку та стрес-тести в реальному часі, уникаючи ризиків радіаційної експозиції. Одночасно проводили сонографічне дослідження травмованого та контрлатерального суглоба апаратами Aloka SSD 2000 і Acuson Antares (Siemens) з використанням високочастотних широкосмугових датчиків із робочою частотою 7–12 МГц.

Результати досліджень та їх обговорення. У дослідженні взяли участь 43 пацієнтів віком від 19 до 48 років із гострою інверсійною травмою зв’язок надп’ятково-гомілкового суглоба, з них ‒ 26 (60,47 %) чоловіків та 17 (39,53 %) жінок. Середній вік обстежуваних становив (26,3±4,8) року. Обстеження в більшості випадків проводили на 4–6 день із моменту травми після обов’язкового попереднього огляду лікарем ортопедом-травматологом. У процесі клінічного та сонографічного обстежень ушкодження зв’язок I ступеня виявлено в 12 (27,90 %) пацієнтів. Частковий розрив зв’язок (II ступінь) був у 26 (60,47 %) травмованих. Ушкодження III ступеня (тяжкі) – повний розрив зв’язки зі значним болем, набряком та гематомою виявлені у 5 (11,63 %) осіб.

Висновки. Сонографія має високу чутливість у діагностиці ушкоджень зв’язок латерального відділу надп’ятково-гомілкового суглоба. Вона є особливо цінним методом ранньої діагностики, коли її застосовують для оцінки розриву зв’язок, проводячи стрес-тести при гострій травмі в реальному часі. Отримані результати потребують подальшого дослідження з метою розробки технологічного обладнання та удосконалення методики проведення стрес-тесту, що якісно покращить результати сонографії латеральної групи зв’язок при гострій інверсійній травмі надп’ятково-гомілкового суглоба.

Посилання

Zubarev, A.V. (2002). Diagnosticheskiy ultrazvuk: Kostno-myshechnaya sistema. Prakticheskoye rukovodstvo [Diagnostic Ultrasound: Musculoskeletal System. Practical Guide]. Moscow: FirmaStrom, p. 136 [in Russian].

Balduini, F.C., & Tetzlaff, J. (1982). Historical perspectives on injuries of the ligaments of the ankle. Clin Sports Med., 1, 3-12, 3.

Boruta, P.M., Bishop, J.O., Braly, W.G., & Tullos, H.S. (1990). Acute lateral ankle ligament injuries: a literature review. Foot Ankle, 11, 107-113.

Hertel, J. (2002). Functional Anatomy, Pathomechanics, and Pathophysiology of Lateral Ankle Instability. J Athl Train, 37 (4), 364-375.

Kanz, G., & Polzer, H. (2012). Diagnosis and treatment of acute ankle injuries: development of an evidence-based algorithm. Orthopedic Reviews., 4 (e5), 22-32.

Kemmochi, M., Sasaki, S., Fujisaki, K., Oguri, Y., Kotani, A., & Ichimura, S. (2016). A new classification of anterior talofibular ligament injuries based on ultrasonography findings. J Orthop Sci., 21, 770-778.

Kerkhoffs, G.M., Rowe, B.H., Assendelft, W.J., Kelly, K., Struijs, P.A., & van Dijk, C.N. (2002). Immobilisation and functional treatment for acute lateral ankle ligament injuries in adults. Cochrane Database Syst Rev., (3), CD003762.

Khoury, V., Guillin, R., Dhanju, J., & Cardinal, E. (2007). Ultrasound of ankle and foot: overuse and sports injuries. Semin Musculoskelet Radiol, 11, 149-161.

Maffulli, N., & Ferran, N. (2008). Management of acute and chronic ankle instability. The Journal of the American Academy of Orthopaedic Surgeons, 16, 608-615.

Peetrons, P., Creteur, V., & Bacq, C. (2004). Sonography of ankle ligaments. J Clin Ultrasound, 32, 491-499.

Опубліковано
2019-06-29
Як цитувати
Hrubar, Y., Hrubar, Y. Y., & Gnatko, V. V. (2019). ВИКОРИСТАННЯ СТРЕС-ТЕСТУ ПРИ СОНОГРАФІЇ В РАННІЙ ДІАГНОСТИЦІ УШКОДЖЕНЬ ЛАТЕРАЛЬНОЇ ГРУПИ ЗВ’ЯЗОК ПРИ ІНВЕРСІЙНІЙ ТРАВМІ НАДП’ЯТКОВО-ГОМІЛКОВОГО СУГЛОБА. Вісник наукових досліджень, (2), 42-46. https://doi.org/10.11603/2415-8798.2019.2.10252
Номер
Розділ
ХІРУРГІЯ