НЕЙРОВАСКУЛЯРНІ ПОРУШЕННЯ, МЕДІАТОРНО-СУДИННІ ВПЛИВИ НА НЕЙРОПРОВІДНІСТЬ КОРІНЦІВ СПИННОГО МОЗКУ, АСПЕКТИ ЇХ КОРЕКЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2415-8798.2019.2.10251Ключові слова:
компресія ЕСС, медіатори запалення і молекули адгезії, холіна альфосцератАнотація
Спондилогенна компресія корінців спинного мозку (КСМ) призводить до порушення кровотоку в епідурально-судинному сплетенні (ЕСС), стазу крові, набряку та локального судинного запалення із порушенням функції ендотелію. Велике значення у цьому процесі відіграють ЕТ-1, оксид азоту, інтерлейкіни, фактори коагуляції, медіатори порушення стінки ЕСС. Вони зв’язуються зі специфічними рецепторами на мембранах гладко-м’язових клітин, спричиняють дисфункцію ендотелію судин, спонукають до вазоконстрикції, що є одним з механізмів розвитку ішемії у КСМ.
Мета дослідження – визначити медіатори ушкодження при компресії епідурального судинного сплетення (ЕСС) та з’ясувати можливості впливу холіну альфосцерату на процес нейропровідності корінців спинного мозку.
Матеріали і методи. У 31 хворого з хронічною формою компресії ЕСС на тлі загальної терапії і у 27 пацієнтів із гострою формою компресії ЕСС на тлі загальної терапії із включенням холіну альфосцерату та у 29 практично здорових осіб, які увійшли до групи контролю, до і після лікування визначали динаміку змін показників ендотеліну-1 (ЕТ-1), матриксної металопретеїнази (ММП-1), інформаційних молекул: інтерлейкіну-1β (ІЛ-1β), фактора некрозу пухлин (ФНП) та молекул судинної і міжклітинної адгезії (sVCAM-1 і sICAM-1).
Результати досліджень та їх обговорення. Було виявлено взаємозв’язок між зміною показників ЕТ-1, підвищенням рівня ММП-1, інформаційних молекул та молекул судинної і міжклітинної адгезії, що свідчить про імуносудинне запалення, яке є одним із механізмів патогенезу компресії ЕСС. Під впливом холіну альфосцерату відмічали поліпшення стану хворих, зменшення інтенсивності болю та відновлення нейропровідності.
Висновки. При гострій формі компресії ЕСС вказували на підвищення ЕТ-1, експресії молекул sVCAM-1і sICAM-1 та ММП-1, ІЛ-1β і ФНП-α. Збільшення цих показників, особливо sICAM-1 і ММП-1, може свідчити про зростання ступеня активності судинного запалення ЕСС, що дає можливість підвищити контроль за ефективністю лікування. Клініко-лабораторні зміни підтверджують відновлення нейропровідності під впливом холіну альфосцерату в пацієнтів із компресією корінців спинного мозку.
Посилання
Goryacheva, M., Shumakher, G., Kostyuchenko, L., Tsybirova, L., Veselovsky, P., Fedyanin, S., … & Goryacheva, K. (2014). Biochemical characteristics of distal vessels endothelium in patiеnts with syndroms of lumbosacral radiculopathies and others neurological syndromes lumbar osteochondrosis in recrudescence phase. Advances In Biochemistry, 2 (6), 95-102. doi: 10.11648/j.ab.20140206.13. DOI: https://doi.org/10.11648/j.ab.20140206.13
Chatterjee, A., & Catravas, J. (2008). Endothelial nitric oxide (NO) and its pathophysiologic regulation. Vascular Pharmacology, 49 (4-6), 134-140. doi: 10.1016/j.vph.2008.06.008. DOI: https://doi.org/10.1016/j.vph.2008.06.008
Woessner, J.F., & Nagase, H. (2000). Matrix metalloproteinases and TIMPs. London: Oxford University Press.
Pohorielov, V.V., Bahmut, I.Yu., & Zhukov, V.I. (2017). Strukturno-funktsionalni ta sudynni zminy pry formuvanni kompresiino-ishemichnoi radykulomiielopatii [Structural-functional and vascular changes in the formation of compression-ischemic radiculomyelopathy]. Eksperymentalna i klinichna medytsyna - Experimental and Clinical Medicine, (3), 47-52. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eikm_2017_3_10 [in Ukrainian].
Bolevich, S.B., & Voynov, V.A. (2012). Molekulyarnye mekhanizmy v patologii cheloveka. Moskva: MIA [in Russian].
Melnikova, Yu.S., & Makarova, T.P. (2015). Endotelialnaya disfunktsiya kak tsentralnoe zveno patogeneza khronicheskikh bolezney [Endothelial dysfunction as the key link of chronic diseases pathogenesis]. Kazanskiy meditsinskiy zhurnal – Kazan Medical Journal, 96 (4), 659-665. doi: 10.17750/KMJ2015-659 [in Russian]. DOI: https://doi.org/10.17750/KMJ2015-659
Goryacheva, M.V., Shumakher, G.I., Sencheva, N.A., Travnikova, T.Yu., & Kostyuchenko, L.A. (2013). Korrektsiya endotelialnoy disfunktsii v kompleksnoy terapii poyasnichno-kresttsovykh radikulopatiy v stadii obostreniya [Correction of endothelian disfunction in complex therapy of lumbosacral radiculopathies in recrudescence phase]. Manualnaya terapiya – Manual therapy, 1 (49), 42-48. Retrieved from: http://www.mtj.ru/num-49_1_2013.pdf [in Russian].
Andersen, J. (2004). Oxidative stress in neurodegeneration: cause or consequence?. Nature Reviews Neuroscience, 10 (7), 18-25. doi: 10.1038/nrn1434. DOI: https://doi.org/10.1038/nrn1434
Horterer, H., & Seeback, S. (2010). Effektivnoe lechenie vertebrogennoy perifericheskoy nevropatii: bystryy regress simptomov, obuslovlennyy regeneratsiey neyronov [Effective treatment of vertebral peripheral neuropathy: rapid regression of symptoms due to neuronal regeneration]. Mizhnarodnyi nevrolohichnyi zhurnal – International Neurological Journal, 8 (38), 45-47. Retrieved from: http://www.mif-ua.com/archive/article/15241 [in Russian].
Burchinskiy, S.G. (2017). Vozmozhnosti, tseli i zadachi kombinirovannoy neyroprotektsii v nevrologi. Kyiv [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
