СУПУТНЯ ІШЕМІЧНА ХВОРОБА СЕРЦЯ ЯК ФАКТОР ЗНИЖЕННЯ ЯКОСТІ ЖИТТЯ ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ПАНКРЕАТИТ

Автор(и)

  • N. A. Melnyk ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського”
  • L. S. Babinets ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського”
  • O. E. Fedoriv ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського”
  • O. E. Kopach ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського”

DOI:

https://doi.org/10.11603/2415-8798.2019.2.10250

Ключові слова:

хронічний панкреатит, ішемічна хвороба серця, якість життя, опитувальники SF-36 і GSRS

Анотація

Актуальність проблеми хронічного панкреатиту зростає через те, що у 15,5 % пацієнтів із захворюваннями шлунково-кишкового тракту, в тому числі з панкреатитом, виникає ішемічна хвороба серця. Велике медико-соціальне значення як хронічного панкреатиту, так й ішемічної хвороби серця визначають їх значним внеском у патологію людей соціально активного віку, великими витратами на діагностику і лікування, зниженням якості життя.

Мета дослідження – вивчити і порівняти якість життя пацієнтів із хронічним панкреатитом відносно хворих на хронічний панкреатит та супутню ішемічну хворобу серця.

Матеріали і методи. Дослідження склали 52 пацієнтів із хронічним панкреатитом і супутньою ішемічною хворобою серця та 30 хворих з ізольованим хронічним панкреатитом. Якість життя усіх пацієнтів оцінювали за допомогою загального медичного опитувальника – the Medical Outcomes Study 36-Item (SF-36) і спеціалізованого гастроентерологічного опитувальника the Gastrointestinal Symptom Rating Scale (GSRS).

Результати досліджень та їх обговорення. У ході дослідження було встановлено достовірно нижчу якість життя у пацієнтів із коморбідним перебігом хронічного панкреатиту та ішемічної хвороби серця як психологічним, так і фізичним компонентом здоров’я (відповідно до опитувальника SF-36) (р<0,05). Аналізуючи дані опитування хворих основної групи за допомогою спеціалізованого гастроентерологічного опитувальника GSRS, було встановлено, що провідне місце в клініці захворювання займають больовий, диспепсичний та діарейний синдроми (р<0,05).

Висновки. Пацієнти із хронічним панкреатитом і супутньою ішемічною хворобою серця мали статистично значимо нижчий рівень якості життя за усіма шкалами як неспецифічного опитувальника SF-36, так і специфічного гастроентерологічного опитувальника GSRS щодо таких у групі хворих з ізольованим хронічним панкреатитом.

Посилання

Babinets, L.S. (2016). Patohenetychni aspekty khronichnoho pankreatytu biliarnoho henezu pislia kholetsystektomii. Vestnyk kluba pankreatolohov, 3 (24), 4-8 [in Ukrainian].

Schneider, A., Löhr, J.M., & Singer, M.V. (2014). The M-ANNHEIM classification of chronic pancreatitis: introduction of a unifying classification system based on a review of previous classifications of the disease. J. Gastroenterol., 42, 101-119.

Forsmark, C.E. (2013). Management of chronic pancreatitis. J. Gastroenterology, 144, 1282-1291.

Chrastina, J., Bednářová, D., & Ludíková, L. (2015). Quality of life in patients with chronic pancreatitis – Possibilities of measurement of the phenomenon in research. J. Kontakt, 17, 89-95.

Babinets, L.S., Melnyk, N.A., & Shevchenko, N.O. (2018). Optimization of the complex therapy of chronic pancreatitis with metabolic syndrome. J. Wiadomosci lekarskie, 2, 337-340.

Palychata, M.V., Babinets, L.S., & Pronyuk O.V. (2017). Quality of life patients with chronic pancreatitis and related anemia. Zdobutky klinichnoi ta eksperymentalnoi medytsyny, 2, 113-114 [in Ukrainian].

Han, S., Carrasquillo, Y., & Fahed, J. (2015). Quality of life comparison in chronic pancreatitis patients: A case-control study. J. Pancreatology, 3, 567-568.

Fitzsimmons, D., Kahl, S., Butturini, G., & van Wyk, M. (2015). Symptoms and quality of life in chronic pancreatitis assessed by structured interview and the EORTC QLQ­C30 and QLQ­PAN26. J. Gastroenterol., 100, 18-26.

Babinets, L.S., & Dronyak, Yu.V. (2014). Askarydoz i khronichnyi pankreatyt: spilni etiopatohenetychni aspekty, optymizatsiia likuvannia v praktytsi simeinoho likaria. J. Simeina medytsyna, 2, 101-104 [in Ukrainian].

Kirk, G.R., White, J.S., & McKie, L. (2012). Combined antioxidant therapy reduces pain and improves quality of life in chronic pancreatitis. J. Gastrointest Surg., 10, 499-503.

Meier, R., Ockeng, J., & Pertkiewicz, M. (2013). ESPEN guidelines on enteral nutrition: pancreas. Clin. Nutr, 25 (2), 275-284.

Sato, Yu., Kawasaki, Y., & Tokuda, T. (2016). A case of chronic pancreatitis with difficult control of persistent pancreatic ascites. J. Pancreatology, 16, 161-164.

Babinets, L.S., & Nazaruk, N.V. (2015). Porivnialnyi analiz yakosti zhyttia khvorykh na khronichnyi biliarnyi pankreatyt pislia kholetsystektomii. J. Нastroenterolohiia, 4 (58), 79-82 [in Ukrainian].

Pezzilli, R., Fantini, L., & Calculli, L. (2011). The quality of life in chronic pancreatitis: the clinical point of view. J. Pancreas., 7, 113-116.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-06-29

Як цитувати

Melnyk, N. A., Babinets, L. S., Fedoriv, O. E., & Kopach, O. E. (2019). СУПУТНЯ ІШЕМІЧНА ХВОРОБА СЕРЦЯ ЯК ФАКТОР ЗНИЖЕННЯ ЯКОСТІ ЖИТТЯ ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ПАНКРЕАТИТ. Вісник наукових досліджень, (2), 30–33. https://doi.org/10.11603/2415-8798.2019.2.10250

Номер

№ 2 (2019)

Розділ

ВНУТРІШНІ ХВОРОБИ

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Результат пошуку зображень за запитом "CC-BY logo"            
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).