ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДЕЗАДАПТАЦІЇ ПАЦІЄНТІВ ІЗ ГАСТРОЕЗОФАГЕАЛЬНОЮ РЕФЛЮКСНОЮ ХВОРОБОЮ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2415-8798.2019.2.10019Ключові слова:
ГЕРХ, психологічні розлади, тривога, депресія, психологічна дезадаптаціяАнотація
Функціонування системи органів травлення, загалом, взаємодіє зі станом психічної сфери людини, тому більшість захворювань шлунково-кишкового тракту відносять до психосоматичної патології. У сучасному розумінні психосоматична медицина є наукою, що вивчає взаємозв’язки між психічними і соматичними процесами. Підвищений інтерес до цієї проблеми можна вважати повністю закономірним, оскільки на практиці доволі часто відхилення від оптимальної життєдіяльності організму, що класифікуються в якості захворювання, стану, реакції або дезадаптації, не можуть пояснюватись виключно у контексті морфологічної будови людини.
Мета дослідження – вивчити порушення психологічної адаптації у пацієнтів із гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ).
Матеріали і методи. Ми оцінювали наявність, вираження, поширення та локалізацію запальної реакції слизової оболонки нижньої третини стравоходу, а також наявність ерозивно-виразкових змін та їх ускладнень. Психологічне обстеження хворих включало індивідуальну бесіду та психодіагностичне тестування за допомогою опитувальників, що допускають кількісну оцінку досліджуваних ознак. Статистичне опрацювання результатів досліджень було здійснено за допомогою методів варіаційної статистики, які реалізувались стандартним пакетом прикладних програм Statistica for Windows 6.0. Порівнювали два середні показники за допомогою t-критерію Стьюдента і непараметричних критеріїв. Водночас розбіжності між середніми показниками вважали вірогідними при досягнутому рівні значимості (р) нижче 0,05.
Результати досліджень та їх обговорення. Під нашим спостереженням перебувало 45 пацієнтів із ГЕРХ. Для верифікації діагнозу ми використовували ендоскопічне дослідження верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, яке здійснювали за допомогою гнучких фіброгастроскопів типу Olympus за загальноприйнятою методикою. Серед обстежених були 31 жінка та 14 чоловіків віком 19–70 років, середній вік становив (45,67±2,32) року. Вивчаючи анамнез, ми побачили, що тривалість захворювання коливалась у середньому від 7 місяців до 20 років. Водночас, найчастіше був анамнез від 1 до 5 років (51,1% пацієнтів), а середня тривалість захворювань становила (7,77±1,35) року.
Висновки. За даними Мінесотського багатофакторного особистісного опитувальника (ММРІ), зміни психологічного статусу обстежених хворих на ГЕРХ було виявлено у 76,7 %. Найзначущими з-поміж були: депресія (63,3 %), іпохондрія (43,3 %) та психастенія (20,0 %).
Посилання
Abylov, K.U. (2010). Klynycheskye osobennosty psykhohennykh rasstroistv u bolnykh s hastroezofahealnoi refliuksnoi bolezniu [Clinical features of psychogenic disorders in patients with gastroesophageal reflux disease]. Neirokhyrurhyya y nevrolohyya Kazakhstana – Neurosurgery and Neurology of Kazakhstan, 2, 3 (15, 16), 182-183 [in Russian].
Aleksandrovskyi, Yu.A. (2007). Psykhycheskye rasstroistva pry somatycheskykh zabolevanyiakh (epydemyolohycheskyi, klynycheskyi, reabylytatsyonnyi aspekty) [Mental disorders in somatic diseases (epidemiological, clinical, rehabilitation aspects)]. Doctors thesis. Tomsk, p. 391 [in Russian].
Babych, P.N., Chubenko, A.V., & Lapach, S.N. (2004). Prymenenye statystycheskykh metodov v praktyke klynycheskykh yssledovanyi [The use of statistical methods in the practice of clinical research]. Ukrainskyi medychnyi chasopys – Ukrainian Medical Journal, 2 (40), 138-143 [in Russian].
Bordyn, D.S. (2010). Klynyko-patohenetycheskye varyanty hastroezofahealnoi refliuksnoi bolezny y ykh dyfferentsyrovannaia terapyia [Clinical and pathogenetic variants of gastroesophageal reflux disease and their differentiated therapy]. Extended abstract of Doctor’s thesis. Moscow, p. 135 [in Russian].
Bykov, K.M., & Uchenye, Y.P. (1953). Ucheniye I. P. Pavlova i sovremennoye yestestvoznaniyeю Yzbr. proyzv. [The doctrine of I. P. Pavlov and modern natural science. Selected Works]. Moscow: Nauka, 1, 376-397 [in Russian].
Bubiakyna, V.N. (2009). Klynyko-psykhosomatycheskye proyavlenyya y pryntsypy dyfferentsyrovannoi farmakoterapyy bolnykh neerozyvnoi refliuksnoi bolezniu [Clinico-psychosomatic manifestations and principles of differentiated pharmacotherapy in patients with non-erosive reflux disease]. Candidatis thesis. Sankt-Peterburg, p. 117 [in Russian].
Vein, A.M. (1997). Ydey nervyzma v hastroenterolohyy [Ideas of nervism in gastroenterology]. Rossyiskyi zhurnal hastroenterolohyy, hepatolohyy, koloproktolohyy – Russian Journal of Gastroenterology, Hepatology, Coloproctology, VII, 3, 76-77 [in Russian].
Yvashkyn, V.T., & Trukhmanov, A.S. (2010). Evoliutsyia predstavlenyi o roly narushenyi dvyhatelnoi funktsyy pyshchevoda v patoheneze hastroezofahealnoi refliuksnoi bolezny [Evolution of ideas about the role of disorders of the motor function of the esophagus in the pathogenesis of gastroesophageal reflux disease]. Rossyiskyi zhurnal hastroenterolohyy, hepatolohyy, koloproktolohyy – Russian Journal of Gastroenterology, Hepatology, Coloproctology, 2, 13-19 [in Russian].
Kaplan, H.Y., & Sedk, B.Dzh. (1994). Klynycheskaya psykhyatryya [Clinical psychiatry]. Moscow: Medytsyna, 1, 672 [in Russian].
Kosynskaia, S.V. (2013). Obektyvyzatsyia trevozhno-depressyvnykh rasstroistv y obosnovanye naznachenyia ykh korrektsyy u bolnykh hastroenterolohycheskoho profylia [Objectification of anxiety-depressive disorders and the rationale for the appointment of their correction in patients with a gastroenterological profile]. Hastroenterolohiia: zbirnyk naukovykh statei – Gastroenterology: collection of scientific articles, 4 (50), 13-17 [in Russian].
Kukushkyn, M.L. (2004). Psykhohennye bolevye syndromy [Psychogenic pain syndromes]. Bol, 1, 2-6 [in Russian].
Loranskaia, Y.D. (2013). Funktsyonalnye rasstroistva bylyarnoho trakta [Functional disorders of the biliary tract]. Moscow: Forte prynt, p. 92 [in Russian].
Ovsiannykov, S.A., & Tsyhankov, B.D. (2001). Pohranychnaya psykhyatryya y somatycheskaya patolohyya [Borderline psychiatry and somatic pathology]. Moscow: Tryada-Farm, p. 100 [in Russian].
Radchenko, V.H. (2011). Voprosy stratehyy y taktyky profylaktyky donozolohycheskykh sostoyaniy y zabolevaniy vnutrennykh orhanov [Questions of strategy and tactics of prevention of prenosological conditions and diseases of internal organs]. Moscow, p. 397 [in Russian].
Sydorov, P.Y., & Novykova, Y.A. (2010). Psykhosomatycheskye zabolevanyya: kontseptsyy, rasprostranennost, kachestvo zhyzny, medyko-sotsyalnaya pomoshch bolnym [Psychosomatic diseases: concepts, prevalence, quality of life, medical and social care for patients]. Medytsynskaya psykholohiya v Rossyy : elektron. nauch. zhurn. – Medical psychology in Russia: electron. scientific journals, 1. Retrieved from: http://medpsy.ru. [in Russian].
Tytov, A.N. (2009). Osobennosty techeniya hastroezofahealnoi refliuksnoi bolezny u bolnykh s razlychnym sostoyaniem vehetatyvnoho tonusa [Features of the course of gastroesophageal reflux disease in patients with different states of vegetative tonus]. Extended abstract of candidate’s thesis. Moscow, p. 122 [in Russian].
Uspenskyi, Yu.P., Baryshnykova, N.V., & Pakhomova, Y.H. (2009). Klynycheskye perspektyvy yspolzovaniya preparatov na osnove alhynovoi kysloty v lechenyy hastroezofahealnoi refliuksnoi bolezny [Clinical Perspectives on the Use of Alginic Acid-Based Drugs in the Treatment of Gastroesophageal Reflux Disease]. RZhHHK, 19, 2, 79-84 [in Russian].
Tsymmerman, Ya.S. (2012). Hastroenterolohyia. Depressyvnyi syndrom v hastroenterolohyy [Depressive syndrome in gastroenterology]. Moscow: HEЕOTAR-Medya, p. 799 [in Russian].
Sheptulyn, A.A. (2008). Hastroezofahealnaia refliuksnaia bolezn: spornye y nereshennye voprosy [Gastroesophageal reflux disease: controversial and unresolved issues]. Klynycheskaia medytsyna – Clinical medicine, 6, 8-12 [in Russian].
Kim, J.Y. (2013). Association of sleep dysfunction and emotional status with gastroesophageal reflux desease in Korea. Neurogastroenterol. Motil, 19, 3, 344-354. DOI: https://doi.org/10.5056/jnm.2013.19.3.344
Lee, Y.C. (2006). Comparative analysis between psychological and endoscopic profiles in patients with gastroesophageal reflux disease: a prospective study based on screening endoscopy. J. Gastroenterol. Hepatol, 21, 798-804. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1440-1746.2005.04034.x
Mizyed, I., Fass, S.S., & Fass, R. (2009). Review article: gastro-oesophageal reflux disease and psychological comorbidity. Aliment. Pharmacol. Ther., 29, 351-358 [in English]. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1365-2036.2008.03883.x
Nojkov, B.T. (2008). The influence of comorbid IBS and psychological distress on outcomes and quality of life following PPI therapy in patients with gastro-oesophageal reflux disease. Aliment. Pharmacol. Ther., 27, 473-482. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1365-2036.2008.03596.x
Rivkinа, N. (2014). EMC participates in the development of psychosomatic medicine at the international level. Elektronic resurs. Available at: http://www.emcmos.ru/en/profession/a21165 (date of the application 01.09.2014).
Richter, J. (2007). The refractory GERD patient. World Gastroenterol. News, 12, 11-13.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
