АНАЛІЗ ВІДДАЛЕНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ЛІКУВАННЯ ОЖИРІННЯ У ПАЦІЄНТІВ МЕТОДОМ ЛАПАРОСКОПІЧНОЇ ГАСТРОПЛІКАЦІЇ

O. V. Lukavetskiy; Y. I. Havrysh; R. Y. Havrysh

doi:10.11603/2415-8798.2019.1.10016

Автор(и)

O. V. Lukavetskiy Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького Львівська обласна клінічна лікарня
Y. I. Havrysh Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького Львівська обласна клінічна лікарня
R. Y. Havrysh Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького Львівська обласна клінічна лікарня

DOI:

https://doi.org/10.11603/2415-8798.2019.1.10016

Ключові слова:

гастроплікація, ожиріння, метаболічний синдром, цукровий діабет

Анотація

Ожиріння в ХХІ ст. становить усе більшу й більшу небезпеку для здоров’я людей. Так, згідно з даними ВООЗ, у 2016 р. кількість людей із надмірною масою у світі складала 1,9 млрд, а осіб із морбідним ожирінням було близько 600 млн. З усіх запропонованих медик методів лікування морбідного ожиріння – баріатрична хірургія, що є найефективнішим методом із тривалим ефектом.

Мета дослідження – вивчити та проаналізувати результати проведення лапароскопічної гастроплікації у пацієнтів з ожирінням та метаболічним синдромом у клініці.

Матеріали і методи. За період із листопада 2010 р. до вересня 2017 р. провели 79 лапароскопічних гастроплікацій. Операцію лапароскопічної гастроплікації виконували згідно з методикою, яку описав професор Телебпур. В усіх пацієнтів перед виконанням операційного втручання ми вимірювали антропометричні дані: зріст, масу, окружність талії, стегон, грудної клітки, проводили лабораторні дослідження, а саме: розгорнутий загальний аналіз крові із підрахунком лейкоцитарної формули, біохімічне дослідження крові (загальний білок, амілазу, креатинін, K⁺, Na⁺, АСТ та АЛТ), ліпідограму (холестерин, тригліцероли, ліпопротеїни високої щільності, ліпопротеїни низької щільності, ліпопротеїни дуже низької щільності), визначали показники вуглеводного обміну, а саме, рівень глюкози крові та глікозильованого гемоглобіну. В усіх пацієнтів обов’язково виконували інструментальні обстеження: електрокардіограму (ЕКГ); ультрасонографію органів черевної порожнини (УСГ), під час якої вимірювали товщину підшкірного жирового; спірометрію – для визначення функції зовнішнього дихання, адже у переважній більшості баріатричних пацієнтів спостерігають задишку та недостатність зовнішнього дихання; ендоскопічну фіброезофагодуоденоскопію (ЕФГДС) – для встановлення стану слизової шлунка перед операцією. На основі отриманих антропометричних даних ми визначали ідеальну масу пацієнта, індекс маси тіла (ІМТ) та надмірну масу пацієнта.

Результати досліджень та їх обговорення. Серед пацієнтів переважали жінки 54 (68,5 %), чоловіків було 25 (31,5 %), співвідношення – 1:0,46. Їх вік склав 21–68 років, середній – (46,8±1,3) року. В нашій групі хворих летальних випадків та інтраопераційних ускладнень не було. Крововтрата під час операції була в межах від 25 до 140 мл. Середня інтраопераційна крововтрата складала (63,6±2,9) мл. Тривалість операційного втручання була в межах від 74 до 140 хв. Середня тривалість операції (M±m) становила (101,9±1,93) хв. Середній показник маси тіла пацієнтів перед операцією становив (119,5±3,3) кг. Через 6 місяців після гастроплікації він зменшився до (100,2±2,4) кг. Через рік після гастроплікації складав (92,7±2,0) кг. Через 3 роки після операційного втручання становив (91,5±2,0) кг. Після 5-ти років від проведення гастроплікації середня маса пацієнтів була (95,4±3,3) кг, а через 7 років – (90,5±1,5) кг. Середній передопераційний ІМТ у пацієнтів становив (41,91±0,95) кг/м². Через 6 місяців після гастроплікації – (34,81±0,67) кг/м². Через рік після проведення гастроплікації – (32,49±0,63) кг/м². При огляді через 3 роки – середній ІМТ (32,04±0,61) кг/м². Після 5-ти років – становив (33,92±0,97) кг/м². Через 7 років під час огляду – (33,18±2,75) кг/м². Середній показник надмірної маси у пацієнтів перед проведенням лапароскопічної гастроплікації складав (54,6±2,91) %. Через 6 місяців після гастроплікації (39,6±0,47) %. Після першого року середній відсоток втрати надмірної маси складав (52,3±0,61) %. Через 3 роки (56,5±0,68) %. Після 5-ти років при огляді – (58,3±1,3) %. А після 7-ми років показник становив (51,2±1,6) %.

Висновки. Лапароскопічна гастроплікація у зв’язку із відсутністю розкриття порожнистих органів є найбезпечнішою порівняно з іншими баріатричними операціями. Власні результати та результати інших фахівців вказують на позитивний вплив лапароскопічної гастроплікації при перебігу цукрового діабету 2 типу (від зменшення необхідної дози медикаментів до повної ремісії).

Посилання

World Health Organization: Obesity and Overweight. WHO fact sheet. No. 311, Geneva, WHO, 2015. www.who. int/mediacentre/factsheets/fs311/en/.

Kelly, T., Yang, W., Chen, C.S., Reynolds, K., & He, J. (2008). Global burden of obesity in 2005 and projections to 2030. Int. J. Obes. (Lond), 32, 1431-1437.

Djalalinia, S., Qorbani, M., Peykari, N., & Pak, J. (2015). Health impacts of obesity. Med. Sci, 31 (1), 239-242.

Wolfe, B.M., Kvach, E., & Eckel, R.H. (2016). Treatment of obesity: Weight loss and bariatric surgery. Circ. Res, 118 (11), 1844-1855.

Buchwald, H. (2008). Introduction and current status of bariatric procedures. Surg. Obes. Relat. Dis., 4, 1-6.

DeMaria, E. (2007). Bariatric surgery for morbid obesity. N. Engl. J. Med., 356 (21), 2176-2183.

Ewart, W., & Bennett, W. (1896). A case of dilatation of the stomach treated by an operation believed to be new. Lancet, 148, 3801.

Kirk, R. (1969). An experimental trial of gastric plication as a means of weight reduction in the rat. Br. J. Surg., 56, 930-9333.

Tretbar, L., Taylor, T., & Sifers, E. (1976). Weight reduction. Gastric plication for morbid obesity. J. Kans. Med. Soc., 11, 488-490.

Talebpour, M., & Amoli, B. (2007). Laparoscopic total gastric vertical plication in morbid obesity. J. Laparoendosc. Adv. Surg. Tech., 6, 793-798.

Fried, M., Dolezalova, K., Buchwald, J.N., McGlennon, T.W., Sramkova, P., & Ribaric, G. (2012). Laparoscopic greater curvature plication (LGCP) for treatment of morbid obesity in a series of 244 patients. Obes. Surg., 22, 1298-1307.

Atlas, H., Yazbek, T., Garneau, P.Y., Safa, N., & Denis, R. (2013). Is there a future for laparoscopic gastric greater curvature plication (LGGCP)? A review of 44 patients. Obes. Surg., 9, 1397-1403.

Talebpour, M., Motamedi, S.M.K., Talebpour, A., & Vahidi, H. (2012). Twelve year experience of laparoscopic gastric plication in morbid obesity: development of the technique and patient outcomes. Annals of Surgical Innovation and Research, 6, 7.