ЕФЕКТИВНІСТЬ ЛІКУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ З АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ ТА КОМОРБІДНИМИ СТАНАМИ В РЕАЛЬНІЙ КЛІНІЧНІЙ ПРАКТИЦІ

Автор(и)

  • S. A. Tykhonova Одеський національний медичний університет
  • V. A. Shtanko Одеський національний медичний університет

DOI:

https://doi.org/10.11603/2415-8798.2019.2.10002

Ключові слова:

артеріальна гіпертензія, коморбідність, ефективність лікування, реальна практика

Анотація

Результати рекомендацій поточного 5-річчя наголошують на необхідності контролювати супутні фактори ризику в пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) високого та дуже високого ризику. Антигіпертензивна (АГТ) та прогноз-модифікувальна терапії (ПМТ) у хворих на АГ мають бути тривалими та постійними. Однією із перешкод є погана прихильність пацієнта до лікування. До клінічних аспектів цієї прихильності відносять поліморбідний статус пацієнтів, який через поліпрагмазію негативно впливає на наполегливість при виконанні рекомендацій лікаря.

Мета дослідження – оцінити ефективність та визначити фактори неефективного лікування пацієнтів з АГ та коморбідними станами в реальній клінічній практиці для подальшої розробки способів їх корекції.

Матеріали і методи. В межах науково-дослідної роботи “Детекція молекулярно-генетичних маркерів для вибору, оцінки ефективності персоналізованої фармакотерапії первинної артеріальної гіпертензії на тлі коморбідної патології” (№ держреєстрації 0114U007015, 2015–2019 рр.) обстежено 370 пацієнтів 31–88 років з АГ І–ІІІ ступенів, 164 (44 %) – чоловіків, 206 (56 %) – жінок. При включенні хворих у дослідження оцінювали АГТ та дози, які призначали, а також ПМТ (статини, антитромбоцитарні препарати) та їх ефективність. Розраховували індекс коморбідності за Charlson.

Результати досліджень та їх обговорення. Клінічний портрет пацієнта з АГ у дослідженні визначали множинною судинною та метаболічною коморбідністю. Більше 3-х супутніх патологічних станів мали 90,5 % хворих, що було причиною поліпрагмазії. П’ять та більше препаратів щоденно отримували 21,2 % пацієнтів. Але тільки 7,8 % осіб на момент включення мали контро­льовану АГ. Неконтрольований АТ, низька частота призначення ПМП (інгібітори ренін-ангіотензинової системи – 63,5 %, статини – 35,1 %, антитромбоцитарні препарати – 59,5 %) та інтенсивність статинотерапії, невідповідна до ризику, ускладнюють перебіг АГ у коморбідних пацієнтів.

Висновки. Потребують розробки стратегії підвищення прихильності до комплексної терапії гіпертензивних пацієнтів із супутніми станами та її індивідуалізація під координацією клінічного фармаколога.

Посилання

G. Mancia, R. Fagard, K. Narkiewicz, et al. (2013). 2013 Practice guidelines for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and the European Society of Cardiology (ESC): ESH/ESC Task Force for the Management of Arterial Hypertension. J. Hypertension, 31(10), 1925–1938. DOI: https://doi.org/10.1097/HJH.0b013e328364ca4c

Williams B., Mancia G., Spiering W., Agabiti E., Michel R., et al. (2018). 2018 ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension. Europ. Heart J, 39(33), 3021–3104. DOI: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehy339

Nakazy MOZ Ukrayiny [Elektronny`j resurs] (2012) Nakaz MOZ Ukrayiny #384 vid 24.05.2012 r. «Pro zatverdzhennya ta vprovadzhennya medy`ko-texnologichny`x dokumentiv zi standarty`zaciyi medy`chnoyi dopomogy` pry` arterial`nij gipertenziyi», rezhy`m dostupu http://old.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20120524_384.html.

Roffman C.E., Buchanan J., Allison G.T., et al. Charlson Comorbidities Index. (2016), J Physiother., 62(3), http://dx.doi.org/10.1016/j.jphys.2016.05.008/.

Charlson M.E., Pompei P., Ales K.L., et al. (1987). A new method of classifying prognostic comorbidity in longitudinal studies: development and validation. J. Chron. Dis., 40(5), 373– 383. DOI: https://doi.org/10.1016/0021-9681(87)90171-8

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-04-16

Як цитувати

Tykhonova, S. A., & Shtanko, V. A. (2019). ЕФЕКТИВНІСТЬ ЛІКУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ З АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ ТА КОМОРБІДНИМИ СТАНАМИ В РЕАЛЬНІЙ КЛІНІЧНІЙ ПРАКТИЦІ. Вісник наукових досліджень, (2), 114–117. https://doi.org/10.11603/2415-8798.2019.2.10002

Номер

№ 2 (2019)

Розділ

ОБМІН ДОСВІДОМ

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Результат пошуку зображень за запитом "CC-BY logo"            
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).