ЕФЕКТИВНІСТЬ ЛІКУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ З АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ ТА КОМОРБІДНИМИ СТАНАМИ В РЕАЛЬНІЙ КЛІНІЧНІЙ ПРАКТИЦІ

  • S. A. Tykhonova Одеський національний медичний університет
  • V. A. Shtanko Одеський національний медичний університет
Ключові слова: артеріальна гіпертензія, коморбідність, ефективність лікування, реальна практика

Анотація

Результати рекомендацій поточного 5-річчя наголошують на необхідності контролювати супутні фактори ризику в пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) високого та дуже високого ризику. Антигіпертензивна (АГТ) та прогноз-модифікувальна терапії (ПМТ) у хворих на АГ мають бути тривалими та постійними. Однією із перешкод є погана прихильність пацієнта до лікування. До клінічних аспектів цієї прихильності відносять поліморбідний статус пацієнтів, який через поліпрагмазію негативно впливає на наполегливість при виконанні рекомендацій лікаря.

Мета дослідження – оцінити ефективність та визначити фактори неефективного лікування пацієнтів з АГ та коморбідними станами в реальній клінічній практиці для подальшої розробки способів їх корекції.

Матеріали і методи. В межах науково-дослідної роботи “Детекція молекулярно-генетичних маркерів для вибору, оцінки ефективності персоналізованої фармакотерапії первинної артеріальної гіпертензії на тлі коморбідної патології” (№ держреєстрації 0114U007015, 2015–2019 рр.) обстежено 370 пацієнтів 31–88 років з АГ І–ІІІ ступенів, 164 (44 %) – чоловіків, 206 (56 %) – жінок. При включенні хворих у дослідження оцінювали АГТ та дози, які призначали, а також ПМТ (статини, антитромбоцитарні препарати) та їх ефективність. Розраховували індекс коморбідності за Charlson.

Результати досліджень та їх обговорення. Клінічний портрет пацієнта з АГ у дослідженні визначали множинною судинною та метаболічною коморбідністю. Більше 3-х супутніх патологічних станів мали 90,5 % хворих, що було причиною поліпрагмазії. П’ять та більше препаратів щоденно отримували 21,2 % пацієнтів. Але тільки 7,8 % осіб на момент включення мали контро­льовану АГ. Неконтрольований АТ, низька частота призначення ПМП (інгібітори ренін-ангіотензинової системи – 63,5 %, статини – 35,1 %, антитромбоцитарні препарати – 59,5 %) та інтенсивність статинотерапії, невідповідна до ризику, ускладнюють перебіг АГ у коморбідних пацієнтів.

Висновки. Потребують розробки стратегії підвищення прихильності до комплексної терапії гіпертензивних пацієнтів із супутніми станами та її індивідуалізація під координацією клінічного фармаколога.

Посилання

G. Mancia, R. Fagard, K. Narkiewicz, et al. (2013). 2013 Practice guidelines for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and the European Society of Cardiology (ESC): ESH/ESC Task Force for the Management of Arterial Hypertension. J. Hypertension, 31(10), 1925–1938.

Williams B., Mancia G., Spiering W., Agabiti E., Michel R., et al. (2018). 2018 ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension. Europ. Heart J, 39(33), 3021–3104.

Nakazy MOZ Ukrayiny [Elektronny`j resurs] (2012) Nakaz MOZ Ukrayiny #384 vid 24.05.2012 r. «Pro zatverdzhennya ta vprovadzhennya medy`ko-texnologichny`x dokumentiv zi standarty`zaciyi medy`chnoyi dopomogy` pry` arterial`nij gipertenziyi», rezhy`m dostupu http://old.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20120524_384.html.

Roffman C.E., Buchanan J., Allison G.T., et al. Charlson Comorbidities Index. (2016), J Physiother., 62(3), http://dx.doi.org/10.1016/j.jphys.2016.05.008/.

Charlson M.E., Pompei P., Ales K.L., et al. (1987). A new method of classifying prognostic comorbidity in longitudinal studies: development and validation. J. Chron. Dis., 40(5), 373– 383.

Опубліковано
2019-04-16
Як цитувати
Tykhonova, S. A., & Shtanko, V. A. (2019). ЕФЕКТИВНІСТЬ ЛІКУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ З АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ ТА КОМОРБІДНИМИ СТАНАМИ В РЕАЛЬНІЙ КЛІНІЧНІЙ ПРАКТИЦІ. Вісник наукових досліджень, (2), 114-117. https://doi.org/10.11603/2415-8798.2019.2.10002
Номер
Розділ
ОБМІН ДОСВІДОМ