ОРГАНІЗАЦІЙНІ ТА НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ СТВОРЕННЯ І ДІЯЛЬНОСТІ САНІТАРНОЇ МІЛІЦІЇ НА ТЕРЕНАХ УКРАЇНИ У 30-ТІ РОКИ ХХ СТОЛІТТЯ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2014.2.3385Анотація
Мета: вивчення досвіду організації санітарної міліції як складової вітчизняної системи санітарного нагляду 30-х років ХХ століття.
Матеріали і методи. У дослідженні використано системно-історичний метод. Джерелом інформації слугували архівні матеріали, збірки законів та підзаконних актів першої половини ХХ століття.
Результати. У перші роки діяльності санітарної служби України, поруч з багатьма проблемами, що вимагали безпосереднього втручання санітарного лікаря, були такі, вирішення яких можна було доручити менш кваліфікованим працівникам. З метою звільнення санітарних лікарів від рутинної низькокваліфікованої роботи та надання їм можливості зосередити свою увагу на медико-профілактичних питаннях було створено санітарну міліцію. Підрозділи санітарної міліції були призначені допомагати медичній службі у проведенні візуального санітарного нагляду. Робітники санміліції у своїй оперативній роботі підпорядковувалися санітарному лікарю. Однак у діяльності санміліції пріоритет у керівництві було віддано правоохоронним органам.
Висновки. Реформування санітарно-епідеміологічної служби України повинне враховувати історичний досвід міжвідомчої співпраці у проведенні санітарного нагляду.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: санітарне законодавство, санітарний нагляд, історія медицини.##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).