КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ РЕГІОНАЛЬНОЇ МОДЕЛІ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ ОФТАЛЬМОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ ПРИ ТРАВМАХ ОКА
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2026.1.16089Ключові слова:
травми ока; офтальмологічна допомога; регіональна модель; оцінка ефективності; організація охорони здоров’я; маршрутизація пацієнтів; телемедицина; якість медичної допомоги.Анотація
Мета – комплексна оцінка ефективності впровадження регіональної моделі спеціалізованої офтальмологічної допомоги при травмах ока на основі аналізу медичних, організаційних та економічних показників для обґрунтування оптимальних підходів до організації офтальмологічної служби. Матеріали та методи. Дослідження проводилося у два етапи в регіоні з населенням 1,8 млн осіб: контрольний період (2019–2020 рр., n = 1847) та основний період після впровадження моделі (2021–2023 рр., n = 2156). Використовувалися медико-статистичний, соціологічний методи, експертне оцінювання й економічний аналіз. Упроваджена модель передбачала створення диспетчерського центру координації, організацію цілодобових чергувань, розробку протоколів маршрутизації, систему телемедичних консультацій. Статистична обробка проводилася у IBM SPSS Statistics 26.0. Результати. Середній час від травми до огляду офтальмологом скоротився з 8,4 ± 3,7 до 3,2 ± 1,8 години (p < 0,001). Частка пацієнтів, оглянутих протягом 3 годин, зросла з 28,3 до 67,8% (p < 0,001). Частка пацієнтів з гостротою зору ≥ 0,5 після лікування збільшилася з 58,4 до 73,2% (p < 0,001), монокулярна сліпота знизилася з 8,9 до 4,3% (p < 0,001). У пацієнтів із проникаючими пораненнями частота ускладнень зменшилася з 34,6 до 21,3% (ВР = 0,62; 95%ДІ 0,48–0,79). Рівень задоволеності пацієнтів зріс з 67,3 до 88,7% (p < 0,001). Економічний аналіз продемонстрував позитивне співвідношення витрат та ефективності. Висновки. Упровадження комплексної регіональної моделі забезпечило суттєве покращення своєчасності, доступності та якості офтальмологічної допомоги при травмах ока, що підтверджується покращенням клінічних результатів, зменшенням частоти ускладнень та економічною доцільністю. Створення системи координації, диспетчеризації та телемедичних консультацій є ключовими факторами успішності моделі.
Посилання
Денисюк Л. І., Медведовська Н. В. Організація надання медичної допомоги дітям із розладами функцій зору в світлі сучасних реформ охорони здоров’я. Науковий вісник Ужгородського університету. 2024. Т. 1, № 69. С. 88–93. URL: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/74510.
Урсол Т. І. Побудова моделі адаптивного управління в закладі охорони здоров’я. Харків, 2025. 94 с. URL: http://dspace.nuph.edu.ua/handle/123456789/34596.
Melnyk A., Adamyk V. Аналізування організаційної діяльності закладу охорони здоров’я в умовах реформування галузі: теоретико-методологічні та прикладні аспекти. Ekonomichnyy analiz. 2024. Т. 34, № 1. С. 26–41. DOI: https://doi.org/10.70286/ISU-02.10.2024.
Agrawal R., Shah M., Mireskandari K. et al. Controversies in ocular trauma classification and management: review. Int Ophthalmol. 2013. Vol. 33. P. 435–445. DOI: https://doi.org/10.1007/s10792-012-9698-y.
Prysiazhniuk O., Palyvoda R., Chepurnyi Y., Pavlychuk T., Chernogorskyi D., Fedirko I. et al. War-related maxillofacial injuries in Ukraine: a retrospective multicenter study. Arch Craniofac Surg. 2025. Vol. 26, № 2. P. 51–58. DOI: https://doi.org/10.7181/acfs.2024.0074.
Мазур Є., Короп О. Соціологічні дослідження медико-соціальної проблеми очного травматизму в Закарпатському регіоні України. Здоров’я нації. 2024. № 1. С. 28–34. DOI: https://doi.org/10.32782/2077-6594/2024.1/05.
Даник Ю. Г., Зборовська О. В., Пасєчнікова Н. В. Стратегії розвитку кіберофтальмології. Офтальмологічний журнал. 2020. № 5. С. 79–85. URL: https://www.ozhurnal.com/sites/default/files/2020-5-ru12.pdf.
Артьомова Н. С. Стратегія створення університетської клініки та її інтеграція в систему охорони здоров’я України. Львів : УКУ, 2025. 124 с. URL: https://hdl.handle.net/20.500.14570/5743.
Kuhn F., Morris R., Witherspoon C. D., Mester V. The Birmingham Eye Trauma Terminology system (BETT). Journal Français d’Ophtalmologie. 2004. Vol. 27, № 2. P. 206–210. DOI: https://doi.org/10.1016/S0181-5512(04)96122-0.
Li C., Fu Y., Liu S., Yu H., Yang X., Zhang M., Liu L. The global incidence and disability of eye injury: an analysis from the Global Burden of Disease Study 2019. EClinicalMedicine. 2023. Vol. 62. Article 101999. URL: https://www.thelancet.com/journals/eclinm/article/PIIS2589-5370(23)00311-5/fulltext.
Keil J. M., Zhao P. Y., Durrani A. F., Azzouz L., Huvard M. J., Dedania V. S., Zacks D. N. Endophthalmitis, visual outcomes, and management strategies in eyes with intraocular foreign bodies. Clinical Ophthalmology. 2022. Vol. 16. P. 1401–1411. DOI: https://doi.org/10.2147/OPTH.S358064.
Hoskin A. K., Low R., Sen P. et al. Epidemiology and outcomes of open globe injuries: the international globe and adnexal trauma epidemiology study (IGATES). Graefes Archive for Clinical and Experimental Ophthalmology. 2021. Vol. 259. P. 3485–3499. DOI: https://doi.org/10.1007/s00417-021-05266-1.
Shariati M. M., Eslami S., Shoeibi N. et al. Development, comparison, and internal validation of prediction models to determine the visual prognosis of patients with open globe injuries using machine learning approaches. BMC Medical Informatics and Decision Making. 2024. Vol. 24. Article 131. DOI: https://doi.org/10.1186/s12911-024-02520-4.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).