ОЦІНКА ВПЛИВУ СОЦІАЛЬНИХ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ЧИННИКІВ НА СТАВЛЕННЯ БАТЬКІВ ДО ВАКЦИНАЦІЇ ДІТЕЙ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2026.1.16081Ключові слова:
профілактика інфекційних захворювань; вакцинація дітей; батьки; обізнаність.Анотація
Мета: оцінити вплив соціальних та інформаційних чинників на рівень обізнаності та прихильності батьків до вакцинації дітей. Матеріали і методи: використано бібліосемантичний, соціологічний, аналітичний та статистичний методи. Проведено опитування жителів міста Тернополя, які мають дітей різного віку за допомогою власно розробленої анкети для оцінки рівня прихильності до вакцинації, факторів впливу на цей показник і джерел інформації, якими найчастіше користувалися батьки. Результати: опитування засвідчило переважно позитивне ставлення населення до імунізації дітей. Найвагомішою мотивацією, якою керуються 87% батьків під час прийняття рішення щодо вакцинації, є захист дитини від небезпечних інфекційних захворювань. 83% респондентів визнають важливість усіх щеплень, передбачених національним календарем. Хоча більшість батьків приймають рішення про вакцинацію без вагань, кожен третій все ж відчував певні побоювання або навіть відмовлявся від щеплень. 70,4% респондентів причиною побоювань назвали можливі побічні реакції, 37% опитаних хвилює неналежна якість вакцини. 89% респондентів перед щепленням дитини звертаються до думки інших батьків, що підтверджує наявність великого соціального впливу у процесі прийняття рішень. Інформацію про вакцинацію 94,4% батьків отримує від лікарів. Інтернет посідає друге місце з показником 32,5%. Лише 61% громадян повністю довіряють медичним працівникам у питаннях інформації про вакцини, а 50% вважають найбільш достовірними джерелами офіційні сайти МОЗ та ВООЗ. 30% опитаних вважають, що інформаційних кампаній щодо щеплення не вистачає. Висновок. Проведене соціологічне опитування засвідчило загалом високий рівень підтримки вакцинації дітей серед батьків та позитивне ставлення до імунізації як одного з ключових інструментів профілактики інфекційних захворювань у системі громадського здоров’я. Результати опитування вказують на необхідність удосконалення інформаційних кампаній, забезпечивши їхню доступність, зрозумілість і спрямованість на основні побоювання батьків, зокрема щодо побічних реакцій та якості вакцин та посилення комунікаційної ролі медичних працівників у питаннях вакцинації шляхом стандартизації консультацій для батьків та підвищення їхньої обізнаності щодо безпеки й ефективності вакцин.
Посилання
Reluga T. C., Smith R. A., Hughes D. P. Dynamic and game theory of infectious disease stigmas. Journal of theoretical biology, 2019. No 476. Р. 95–107.
Smith K. M., Machalaba C. C., Seifman R., Feferholtz Y., Karesh W.B. Infectious disease and economics: the case for considering multi-sectoral impacts. One Health, 2019. No 7. DOI: https://doi.org/10.1016/j.onehlt.2018.100080.
Bloom D. E., Cadarette D. Infectious disease threats in the twenty-first century: strengthening the global response. Frontiers in immunology, 2019. No 10. P. 549.
Ryu S., Chun J. Y., Lee S. et al. Epidemiology and transmission dynamics of infectious diseases and control measures. Viruses, 2022. No 14(11). DOI: 10.3390/v14112510
Шагінян В. Р., Фільчаков І. В. Сучасний стан системи епідеміологічного нагляду за інфекційними хворобами в Україні. Превентивна медицина. Теорія і практика, 2024. № 3. С. 7.
Rodrigues C. M., Plotkin S. A. Impact of vaccines; health, economic and social perspectives. Frontiers in microbiology, 2020. Vol. 11. 1526.
Melese M., Wolde F., Sori T., Girma S. Role of Understanding the Chain of Infection for Effective Infectious Disease Prevention and Control. Austin J Public Health Epidemiol., 2025. No 12 (2). DOI: 10.3389/fmicb.2020.01526.
Montero D. A., Vidal R. M., Velasco J. et al. Two centuries of vaccination: historical and conceptual approach and future perspectives. Frontiers in public health, 2024. No 11. DOI:10.3389/fpubh.2023.1326154.
World Health Organization. World Health Organization: 10 facts on immunization; 2018. [дата звернення: 22.12.2025]. Retrieved from: https://www.who.int/features/factfiles/immunization/en/.
Nandi A., Shet A. Why vaccines matter: understanding the broader health, economic, and child development benefits of routine vaccination. Human vaccines & immunotherapeutics, 2020. No 16(8). Р. 1900–1904.
Shattock A. J., Johnson H. C., Sim S. Y., et al. Contribution of vaccination to improved survival and health: modelling 50 years of the Expanded Programme on Immunization. The Lancet, 2024. Volume 403, Issue 10441. Р. 2307–2316.
Друцул-Мельник Н.В., Іванова Л.А., Колоскова О.К., Гарас М.Н. До питання імунопрофілактики інфекційних хвороб у дітей в період пандемії СОVID-19. Вісник медичних і біологічних досліджень, 2022. № 2. С. 24.
Маркович І.Г., Маркович І.Ф. Інфекційна захворюваність як індикатор санітарного та епідеміологічного благополуччя населення. Інфекційні хвороби, 2025. № 4. С. 46–55.
Боярчук О.Р., Міщанчук В.А. Оцінка факторів впливу на ставлення батьків до імунопрофілактики. Modern Pediatrics. Ukraine, 2020. № 5(109). С. 19–23.
Пугач А.М., Бондаренко А.В. Обізнаність майбутніх батьків щодо вакцинації. Сучасна педiатрiя. Україна, 2023. № 5(133). С. 85–89.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).