ВПЛИВ COVID-19 НА ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я ЯК НА ЧАСТИНУ ГЛОБАЛЬНОГО ЗДОРОВ’Я
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2025.4.15897Ключові слова:
COVID-19; психічне здоров’я; глобальне здоров’я; стресові фактори.Анотація
Мета: проаналізувати вплив COVID-19 на психічне здоров’я в різних країнах та в глобальному масштабі. Матеріали і методи. У дослідженні проаналізовано сучасні наукові публікації та звіти міжнародних організацій, зокрема Всесвітньої організації охорони здоров’я, доступні в інтернеті. Результати. Вплив пандемії на психічне здоров’я багатогранний і зумовлений поєднанням соціальних, економічних та пов’язаних зі здоров’ям стресових факторів. Численні дослідження з усього світу засвідчили різке зростання проблем із психічним здоров’ям під час пандемії. Відсутність соціальних зв’язків порушила звичний розпорядок дня та системи підтримки, що сприяло виникненню почуття самотності та депресії. Економічні наслідки пандемії стали основною причиною тривоги та депресії, особливо серед вразливих верств населення. Величезний тиск, тривалий робочий день та емоційне виснаження призвели до високого рівня тривоги, депресії і посттравматичного стресового розладу серед працівників сфери охорони здоров’я. «Інфодемія» ускладнила людям ухвалення обґрунтованих рішень та посилила почуття безпорадності. Очікується, що глибокий вплив пандемії COVID-19 на психічне здоров’я матиме довготривалі наслідки, що виходять далеко за межі вирішення кризи фізичного здоров’я. Це зробило надзвичайно важливим не тільки реагування на нагальні потреби, а й фундаментальну переоцінку та «переосмислення» надання психіатричної допомоги. Висновки. Пандемія COVID-19 стала глобальним стрес-тестом для психічного здоров’я, показавши глибоко вкорінені вразливості в суспільстві. Поширений страх, соціальна ізоляція та економічна нестабільність створили ідеальні умови для глобальної кризи психічного здоров’я. У міру переходу світу в постпандемічну еру системам охорони здоров’я вкрай важливо визнати психічне здоров’я основним компонентом загального здоров’я та інвестувати в стійкі, доступні та інтегровані послуги з охорони психічного здоров’я.
Посилання
Omidoyin S. The implications of COVID-19 on mental health: Addressing the global mental health challenges. Journal of Global Health Neurology and Psychiatry. 2024. e2024001. DOI: 10.52872/001c.117080. DOI: https://doi.org/10.52872/001c.117080
Ngui E. M., Khasakhala L., Ndetei D., Roberts L. W. Mental disorders, health inequalities, and ethics: a global perspective. International Review of Psychiatry. 2010. Vol. 22, No. 3. P. 235–244. DOI: 10.3109/09540261.2010.485273. DOI: https://doi.org/10.3109/09540261.2010.485273
World Health Organization. Global Burden of Mental Disorders and the Need for a Comprehensive, Coordinated Response from Health and Social Sectors at the Country Level. Executive Board EB 130/9. 2011. URL: https://apps.who.int/gb/ebwha/pdf_files/EB130/B130_9-en.pdf.
Santomauro D. F. et al. Global prevalence and burden of depressive and anxiety disorders in 204 countries and territories in 2020 due to the COVID-19 pandemic. The Lancet. 2021. Vol. 398, No. 10312. P. 1700–1712.
Xiong J. et al. Impact of COVID-19 pandemic on mental health in the general population of China. Journal of Affective Disorders. 2020. Vol. 276. P. 290–295. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jad.2020.08.001
Wang C. et al. Immediate psychological responses and associated factors during the initial stage of the COVID-19 epidemic among the general population in China. Journal of Psychiatric Research. 2020. Vol. 129. P. 175–180.
Tanne J. H. et al. COVID-19: How the US fell behind on testing. BMJ. 2020. Vol. 369. m1856.
Brooks S. K., Webster R. K., Smith L. E. et al. The psychological impact of quarantine and how to reduce it: rapid review of the evidence. The Lancet. 2020. Vol. 395(10227). P. 912–920. DOI: 10.1016/S0140-6736(20)30460-8. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)30460-8
Wang C., Pan R., Wan X. et al. Immediate psychological responses and associated factors during the initial stage of the 2019 coronavirus disease epidemic among the general population in China. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2020. Vol. 17. 1729. DOI: 10.3390/ijerph17051729. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph17051729
Ahmed M. Z., Ahmed O., Aibao Z. et al. Epidemic of COVID-19 in China and associated psychological problems. Asian Journal of Psychiatry. 2020. Vol. 51. 102092. DOI: 10.1016/j.ajp.2020.102092. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ajp.2020.102092
Lei L., Huang X., Zhang S., Yang J. et al. Comparison of prevalence and associated factors of anxiety and depression among people affected by versus people unaffected by quarantine during the COVID-19 epidemic in Southwestern China. Medical Science Monitor. 2020. Vol. 26. e924609. DOI: 10.12659/MSM.924609. DOI: https://doi.org/10.12659/MSM.924609
Huang Y., Zhao N. Generalized anxiety disorder, depressive symptoms and sleep quality during COVID-19 outbreak in China: A web-based cross-sectional survey. Psychiatry Research. 2020. Vol. 288. 112954. DOI: 10.1016/j.psychres.2020.112954. DOI: https://doi.org/10.1016/j.psychres.2020.112954
Gualano M. R., Lo Moro G., Voglino G. et al. Effects of COVID-19 lockdown on mental health and sleep disturbances in Italy. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2020. Vol. 17(13). 4779. DOI: 10.3390/ijerph17134779. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph17134779
Daly Z., Slemon A., Richardson C. G. et al. Associations between periods of COVID-19 quarantine and mental health in Canada. Psychiatry Research. 2021. Vol. 295. 113631. DOI: 10.1016/j.psychres.2020.113631. DOI: https://doi.org/10.1016/j.psychres.2020.113631
Hossain M. M., Sultana A., Purohit N. Mental health outcomes of quarantine and isolation for infection prevention: A systematic umbrella review of the global evidence. Epidemiology and Health. 2020. Vol. 42. e2020038. DOI: 10.4178/epih.e2020038. DOI: https://doi.org/10.4178/epih.e2020038
Pappa S. et al. The mental health of healthcare workers during the COVID-19 pandemic: A systematic review and metaanalysis. Journal of Affective Disorders. 2020. Vol. 275. P. 223–231.
Juan, Y., Yuanyuan, C., Qiuxiang, Y. et al. Psychological distress surveillance and related impact analysis of hospital staff during the COVID-19 epidemic in Chongqing, China. Comprehensive psychiatry. 2020. Vol. 103. P. 152198. https://doi.org/10.1016/j.comppsych.2020.152198 DOI: https://doi.org/10.1016/j.comppsych.2020.152198
Armitage R., Nellums L. B. COVID-19 and the elderly: Mental health and social implications. Journal of the American Geriatrics Society. 2020. Vol. 68(5). P. E34–E36.
Gostin L. O., Wiley L. F. Public health law in the time of COVID-19. JAMA. 2020. Vol. 324(13). P. 1297–1298.
World Health Organization (WHO). Mental health and psychosocial considerations during the COVID-19 outbreak. 2020.
Patel V., Fancourt D., Furukawa T. A., Kola L. Reimagining the journey to recovery: The COVID-19 pandemic and global mental health. PLoS Medicine. 2023. Vol. 20(4). e1004224. DOI: 10.1371/journal.pmed.1004224. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pmed.1004224
Aranda Z. et al. COVID-19 and global mental health. The Lancet Psychiatry. 2021. Vol. 8(6). P. 457. DOI: https://doi.org/10.1016/S2215-0366(21)00124-3
Vishwakarma D., Gaidhane A. M., Choudhari S. G. The global impact of COVID-19 on mental health of general population: A narrative review. Cureus. 2022. Vol. 14(10). e30627. DOI: 10.7759/cureus.30627. DOI: https://doi.org/10.7759/cureus.30627
Stylianou T., Ntelas K. Impact of COVID-19 pandemic on mental health and socioeconomic aspects in Greece. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2023. Vol. 20. 1843. DOI: 10.3390/ijerph20031843. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph20031843
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
