ЕМПАТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ СТУДЕНТІВ МЕДИКІВ ЯК ОСНОВА ПРОДУКТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ТА ПІДТРИМКИ АВТОНОМІЇ ПАЦІЄНТІВ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2025.4.15893Ключові слова:
респонсивність системи охорони здоров’я; людиноцентричність; автономія; емпатія; студенти; вища освіта.Анотація
Мета: проаналізувати емпатичні характеристики студентів закладів вищої медичної освіти як психосоціальні передумови продуктивної взаємодії з пацієнтами та підтримки їх автономії в межах забезпечення респонсивності системи охорони здоров’я в майбутній професійній діяльності. Матеріали і методи. Проведено опитування та психодіагностику 314 студентів 3–6 курсів Дніпровського державного медичного університету (2022–2025). Застосовано опитувальник Interpersonal Reactivity Index (M. Davis) із чотирма субшкалами: децентрація (PT), співпереживання (FS), емпатична турбота (EC), особистісний дистрес (PD). Дослідження було добровільним та анонімним. Статистичну обробку здійснено методами описової й аналітичної статистики в R Commander (version 4.2.1 – https://www.R-project.org). Результати. Студенти продемонстрували відносно збалансований профіль емпатії з помірним домінуванням когнітивних компонентів (p < 0,001). Найвищі медіани зафіксовано для співпереживання (FS) – 17,0 (15,0; 19,0) та емпатичної турботи (EC) – 16,0 (13,0; 18,0) бала. Порівняно з даними 2019 р., виявлено суттєве зниження всіх емпатичних показників (p < 0,001), особливо для децентрації (PT) та співпереживання (FS), що ймовірно пов’язане з впливом пандемії та війни. Студентки мали вищий інтегральний рівень емпатії – 19,6 (17,8; 21,0) проти 18,2 (16,6; 20,1) у студентів-чоловіків (p = 0,001), переважно за рахунок EC і PD. Частка студентів з емпатією вище середнього становить субшкалами: FS – 74,2 %, PT – 64,6 %, EC – 62,1 %, PD – 57,0 %. Низькі значення PD у чоловіків (36,1 %) можуть свідчити про меншу емоційну реактивність. Відмінностей у показниках емпатії за віком, спеціальністю, курсом та успішністю не виявлено (p > 0,05). Висновки. Емпатичні характеристики студентів з домінуванням когнітивних механізмів і високими показниками співпереживання, формують психосоціальний потенціал для продуктивної взаємодії з пацієнтами, підтримки їх автономії та забезпечення респонсивності системи охорони здоров’я.
Посилання
Кhan G., Kagwanja N., Whyle E., Gilson L., Molyneux S., Schaay N., Tsofa B., Barasa E., Olivier J. Health system responsiveness: a systematic evidence mapping review of the global literature. International Journal for Equity in Health. 2021. Vol. 20, Iss. 1. 112. DOI: https://doi.org/10.1186/s12939-021-01447-w. DOI: https://doi.org/10.1186/s12939-021-01447-w
Дячук Д., Мороз Г., Гідзинська І., Кравченко А. Запровадження пацієнт-орієнтованого підходу та удосконалення організації медичної допомоги на сучасному етапі (огляд літератури). Клінічна та профілактична медицина. 2023. № 1. С. 67–77. DOI: https://doi.org/10.31612/2616-4868.1(23).2023.10. DOI: https://doi.org/10.31612/2616-4868.1(23).2023.10
Rutherford C., Boehnke J., Greenhalgh J., Tyagi V., McCance T., McCormack B. Time is now to consider how we evaluate person-centred care-the role of patient-reported outcomes. Frontiers in Health Services. 2025. Vol. 5. Article 1578037. DOI: https://doi.org/10.3389/frhs.2025.1578037. DOI: https://doi.org/10.3389/frhs.2025.1578037
Negash W. D., Tsehay C. T., Yazachew L., Asmamaw D. B., Desta D. Z., Atnafu A. Health system responsiveness and associated factors among outpatients in primary health care facilities in Ethiopia. BMC Health Services Research. 2022. Vol. 22, Iss. 1. 249. DOI: https://doi.org/10.1186/s12913-022-07651-w. DOI: https://doi.org/10.1186/s12913-022-07651-w
Крячкова Л. В., Хаїтов Р. П. Оцінка відгуку галузі на запити військовослужбовців під час стаціонарного лікування та реабілітації. Public Health Journal. 2024. Т. 1, № 5. С. 93–101. DOI: https://doi.org/10.32782/pub.health.2024.1.13. DOI: https://doi.org/10.32782/pub.health.2024.1.13
Amorim J., Ventura A. C. Co-created decision-making: From co-production to value co-creation in health care. Journal of Medical Access. 2023. Vol. 7. Article 27550834231177503. DOI: https://doi.org/10.1177/27550834231177503. DOI: https://doi.org/10.1177/27550834231177503
Chen H., Xuan H., Cai J., Liu M., Shi L. The impact of empathy on medical students: an integrative review. BMC Medical Education. 2024. Vol. 24, Iss. 1. Article 455. DOI: https://doi.org/10.1186/s12909-024-05448-5. DOI: https://doi.org/10.1186/s12909-024-05448-5
Wang Y., Wu Q., Wang Y., Wang P. The Effects of Physicians' Communication and Empathy Ability on Physician-Patient Relationship from Physicians' and Patients' Perspectives. Journal of Clinical Psychology in Medical Settings. 2022. Vol. 29, Iss. 4. P. 849–860. DOI: https://doi.org/10.1007/s10880-022-09844-1. DOI: https://doi.org/10.1007/s10880-022-09844-1
Владимирова В., Моргун Н. Емпіричне дослідження емпатійних здібностей майбутніх медиків у структурі їх професійної компетентності. Психологія і особистість. 2023. № 1. С. 109–118. DOI: https://doi.org/10.33989/2226-4078.2023.1.274736. DOI: https://doi.org/10.33989/2226-4078.2023.1.274736
Teterych N., Diadiun T., Podkolzina M., Simonian L., Herasymets I., Pavliuk B. Research of Empathy Indicators of Ukrainian Pharmacy Professionals. Pharmakeftiki. 2025. Т. 37, № 1. DOI: https://doi.org/10.60988/p.v37i1.30.
Єхалов В. В., Кравець О. В., Пилипенко О. В., Кріштафор Д. В. Динаміка емпатійних здібностей лікарів-інтернів за спеціальністю «анестезіологія». International Science Journal of Education & Linguistics. 2023. Т. 2, № 2. С. 29–37. DOI: https://doi.org/10.46299/j.isjel.20230202.04. DOI: https://doi.org/10.46299/j.isjel.20230202.04
Lee Y. M., Park H., Shin H. S., Huh S. Validation of a Modified Version of Interpersonal Reactivity Index for Medical Students Using Rasch Analysis. Teaching and learning in medicine. 2023. Vol. 35, Iss. 3. P. 346–355. DOI: https://doi.org/10.1080/10401334.2022.2042815. DOI: https://doi.org/10.1080/10401334.2022.2042815
Крячкова Л. В., Лехан В. М., Кротова Л. О. Урахування кар’єрних прагнень та інших медико-соціальних чинників для підвищення інтересу студентів-медиків до громадської охорони здоров’я. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2019. Т. 80, № 2. С. 76–83. DOI: https://doi.org/10.11603/1681-2786.2019.2.10484. DOI: https://doi.org/10.11603/1681-2786.2019.2.10484
Fornetti M., Barbosa M. The association between empathy and artistic practice: a cross-sectional study with medical students. BMC Medical Education. 2024. Vol. 24, Iss. 1. P. 1156. DOI: https://doi.org/10.1186/s12909-024-06146-y. DOI: https://doi.org/10.1186/s12909-024-06146-y
Mahmoudi M., Ghorbani A.A., Pourasghar M., Balaghafari A., Charati J.Y., Ghahrani N., Amini F. Designing, implementation and evaluation of story reading: a solution to increase general empathy in medical students. BMC Medical Education. 2024. Vol. 24, Iss. 1. P. 477. DOI: https://doi.org/10.1186/s12909-024-05384-4. DOI: https://doi.org/10.1186/s12909-024-05384-4
Peifer J.S., Taasoobshirazi G. College Students' Reduced Cognitive Empathy and Increased Anxiety and Depression before and during the COVID-19 Pandemic. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2022. Vol. 19, Iss. 18. P. 11330. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph191811330. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph191811330
Baiano C., Raimo G., Zappullo I., Marra M., Cecere R., Trojano L., Conson M. Empathy through the Pandemic: Changes of Different Emphatic Dimensions during the COVID-19 Outbreak. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2022. Vol. 19, Iss. 4. P. 2435. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph19042435. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph19042435
Ogorenko V.V., Shornikov A.V., Kokashynskyi V.O., Makoviichuk O.A., Kachan O.E. Mental state of medical students three years into the war. Zaporozhye Medical Journal. 2025. Vol. 27, No. 3. P. 221–226. DOI: https://doi.org/10.14739/2310-1210.2025.3.327123. DOI: https://doi.org/10.14739/2310-1210.2025.3.327123
Andersen F.A., Johansen A.B., Søndergaard J., Andersen C.M., Assing Hvidt E. Revisiting the trajectory of medical students' empathy, and impact of gender, specialty preferences and nationality: a systematic review. BMC Medical Education. 2020. Vol. 20, No. 1. P. 52. DOI: https://doi.org/10.1186/s12909-020-1964-5. DOI: https://doi.org/10.1186/s12909-020-1964-5
Von Harscher H., Desmarais N., Dollinger R., Grossman S., Aldana S. The impact of empathy on burnout in medical students: new findings. Psychology, Health & Medicine. 2018. Vol. 23, No. 3. P. 295–303. DOI: https://doi.org/10.1080/13548506.2017.1374545. DOI: https://doi.org/10.1080/13548506.2017.1374545
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
