ПИТНА ВОДА ЯК ДЖЕРЕЛО РЕЗИСТЕНТНИХ ШТАМІВ ПАТОГЕННИХ ГРИБІВ ASPERGILLUS І CANDIDA

Анотація

Мета: визначити ступінь резистентності Aspergillus spp. та Candida spp., виділених зі зразків словенської ґрунтової та питної води, до дев’яти комерційних протигрибкових засобів. Матеріали і методи досліджень: проаналізовано штами видів грибів Candida parapsilosis та Aspergillus spp. із 24 зразків ґрунтових вод, 135 зразків питної води та зразків матеріалу, що контактував з водою, а також сім штамів видів C. parapsilosis з клінічного матеріалу. Для проведення тестування на чутливість до протигрибкових препаратів використовували набір-планшет із дев’яти протигрибкових препаратів YeastOne YO10 Kit (Thermo Fisher Scientific, Волтем, Массачусетс, США). Результати. Дослідження зосереджено на ідентифікації Aspergillus spp. та Candida spp., виділених з різних джерел води та матеріалів, що контактують з водою. Вони були ідентифіковані в 42 % (рід Aspergillus) та 16 % (рід Candida) зразків питної води, що свідчить про певний ризик для здоров’я, особливо в лікарнях, для пацієнтів з імунодефіцитом. Ізольовані штами протестовано на дев’ять протигрибкових препаратів для оцінки поширеності резистентності в цих штамах. Тільки один штам Aspergillus protuberus був стійким до амфотери- цину B. Однак усі штами Candida були проміжно стійкими до анідулафунгіну та мікафунгіну, 5,8 % були на межі стійкості до 5-флуцитозину та флуконазолу, а 3 % – до вориконазолу. Candida parapsilosis sensu stricto, виділена зі зразків води, мала статистично вищу мінімальну інгібувальну концентрацію (далі – МІК) для анідулафунгіну, ніж клінічні штами, а клінічні штами мали статистично вищу МІК для ітраконазолу. Статистичний аналіз показав, що середовище існування є значущим для вищої МІК у C. parapsilosis. Результати полягають в уточненні та розширенні уявлення щодо екологічних резервуарів резистентних штамів патогенних грибів та їх можливого впливу на внутрішньолікарняні інфекції. Висновок. Штами патогенних грибів з граничною стійкістю до протигрибкових препаратів можуть передаватися водою. Тому питну воду слід розглядати як можливе джерело стійких штамів у лікарнях та медичних закладах. Результати дослідження сприяють ширшому розумінню стійкості до протигрибкових препаратів в оліготрофних водних системах, надаючи цінну інформацію для втручань у сфері охорони здоров’я та спрямовуючи майбутні дослідницькі зусилля в галузі екологічної мікології.