НАУКОВИЙ АНАЛІТИЧНИЙ ПОШУК ДОСЛІДЖЕНЬ ІЗ ВИКОРИСТАННЯ БІОСЕНСОРІВ У ГРОМАДСЬКОМУ ЗДОРОВ’Ї
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2025.3.15667Ключові слова:
біосенсори; громадське здоров’я; Scopus; наукометричний аналіз; дистанційний моніторинг.Анотація
Мета: аналіз наукових публікацій у базі Scopus щодо використання біосенсорів у сфері громадського здоров’я протягом 2000–2025 рр., визначення тенденцій розвитку, ключових наукових центрів, установ та авторів, а також оцінювання перспектив упровадження цих технологій в Україні. Матеріали і методи. Виконано наукометричний пошук за запитом ALL (biosensors) AND ALL (public health OR population health). Усього знайдено 48 652 публікації, які проаналізовано за роками, країнами, закладами, типами документів, науковими категоріями та джерелами фінансування. Методи включали бібліометричний аналіз і візуалізацію динаміки публікацій. Результати. Установлено стабільне зростання кількості праць, особливо в останні п’ять років: у 2022 р. – 5 921, у 2023 р. – 6 648, у 2024 р. – 8 682. Найбільший науковий доробок належить Китаю, Індії, США, Великій Британії та Ірану. Лідерами серед установ є Міністерство освіти КНР, Китайська академія наук та низка провідних університетів. Переважають публікації у журналах Biosensors and Bioelectronics, Sensors and Actuators B Chemical, Microchemical Journal та ін. За видами документів домінують наукові статті (56,8%) та огляди (31,1%). Найпродуктивнішими авторами є Y. Wu, C. Zhao, J. Li, Y. Qin та ін. Серед основних донорів фінансування – Національний фонд природничих наук Китаю, Національний інститут охорони здоров’я США, Європейська комісія. Висновки. Отримані результати аналітичного огляду в наукометричній базі Scopus свідчать про високий науковий і практичний потенціал біосенсорних технологій у сфері громадського здоров’я, що підтверджується зростанням обсягу публікацій та масштабною інституційною підтримкою. Для України актуальним є розвиток дистанційного моніторингу стану населення, що особливо важливо в умовах воєнного стану та обмеженого доступу до медичних ресурсів.
Посилання
Wang J. Wearable biosensors for public health: Advances and future perspectives/ J. Wang. Biosensors & Bioelectronics. 2021. Vol. 176. Art. 112914. DOI: 10.1016/j.bios.2020.112914. DOI: https://doi.org/10.1016/j.bios.2020.112914
Kumar S., Li L. et al. Biosensors in epidemiology: Applications in infectious disease monitoring. Sensors. 2022. Vol. 22, No 15. Art. 5432. DOI: 10.3390/s22155432.
Li L., Zhang Y. et al. Integration of biosensors into public health surveillance systems. Frontiers in Public Health. 2023. Vol. 11. Art. 1156443. DOI: 10.3389/fpubh.2023.1156443.
Martsenyuk V.P., Sverstiuk A., Kuchvara O. Computational modeling of virus strain coexistence. Medical Informatics and Engineering. 2020. No 1. P. 38–44. DOI: 10.11603/mie.1996‑1960.2020.1.11128.
Cui H., Xin X., Su J., Song S. Research progress of electrochemical biosensors for diseases detection in China: A review. Biosensors. 2025. Vol. 15, No 4. Art. 231. DOI: 10.3390/bios15040231. DOI: https://doi.org/10.3390/bios15040231
Abdelfattah M.A., Jamali S.S., Kashaninejad N., Nguyen N.T. Wearable biosensors for health monitoring: advances in graphene – based technologies. Nanoscale Horizons. 2025. Vol. 10. P. 1542–1574. DOI: 10.1039/D5NH00141B. DOI: https://doi.org/10.1039/D5NH00141B
Duan [et al.] Wearable electrochemical biosensors for advanced healthcare monitoring. Advanced Science. 2025. DOI: 10.1002/advs.202411433. (Review). DOI: https://doi.org/10.1002/advs.202411433
Liu Y., Zhao X., Liao M., Ke G., Zhang X.-B. Point‑of‑care biosensors and devices for diagnostics of chronic kidney. Zhang. Sensors & Diagnostics. 2024. Vol. 3. P. 1789–1806. DOI: 10.1039/D4SD00241E. DOI: https://doi.org/10.1039/D4SD00241E
Zhang Z., Hu J., Lin S., Wu J., Xia F., Lou X. Field‑effect transistor biosensors for healthcare monitoring. Interdisciplinary Medicine. 2024. Vol. 2, No 4. Art. e12139. DOI: 10.1002/inmd.12139. DOI: https://doi.org/10.1002/INMD.20240032
Current Innovation in Wearable Biosensor Applications for Substance Use Monitoring – a scoping review / (Current Addiction Reports). Current Addiction Reports. 2024. DOI: 10.1007/s40429-024-00587-7. DOI: https://doi.org/10.1007/s40429-024-00587-7
Yang R. How biowearables are transforming diabetes and patient. World Economic Forum. 2025.
Martsenyuk V., Karpinski M., Klos-Witkowska A., Veselska O., Andrushchak I., Sverstiuk A., Kuchvara O. Computational modeling of coexistence of virus strains:unpredictability becouse of nonlinear phenomena. In Medical Informatics and Engineering (Issue 1, pp. 38–44). Ternopil State Medical University. 2020. DOI: https://doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2020.1.11128. DOI: https://doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2020.1.11128
Martsenyuk, V.P., Andrushchak I.Ye., Kuchvara A.M. On conditions of asymptotic stability in SIR-models of mathematical epidemiology Journal of Automation and Information Sciences, 2011, 43(12), P. 59–68. DOI: https://doi.org/10.1615/JAutomatInfScien.v43.i12.70
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).