ПРОФЕСІЙНА ІНТЕГРАЦІЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2025.2.15505Ключові слова:
пацієнтоорієнтованість; команда; комунікація; координація; міжпрофесійна співпраця.Анотація
Мета: дослідити технології професійної інтеграції в багатопрофільному закладі охорони здоров’я. Матеріали та методи. Матеріали дослідження – анкети з відповідями на відкриті запитання, доповнені більш детальними поясненнями респондентів. Методи: соціологічний (напівструктуровані глибинні інтерв’ю з 37 медичними працівниками); аналіз, узагальнення та тріангуляція даних. База дослідження – Державна наукова установа «Центр інноваційних технологій охорони здоров’я» Державного управління справами (далі – ДНУ «ЦІТОС» ДУС) – багатопрофільний заклад охорони здоров’я, де надається первинна й спеціалізована медична допомога. Результати. Установлено, що пацієнтоорієнтація, комунікація, координація, командна робота, переведення пацієнтів на інший рівень медичної допомоги без затримок, навчання пацієнтів самоконтролю клінічного стану, використання інформаційних систем, стандартів медичної допомоги та клінічних маршрутів пацієнта, безперервний професійний розвиток працівників активно використовують у ДНУ «ЦІТОС» ДУС. Водночас лікарі загальної практики та медичні сестри обмежені в окремих функціях, що приводить до подовження клінічного маршруту пацієнта; лікарі-спеціалісти не завжди узгоджують з пацієнтом план лікування; дистанційне консультування пацієнтів проводять по телефону, без достатньої інформаційної підтримки лікаря; обмін знаннями, досвідом, інформацією щодо важких і нетипових випадків захворювань між лікарями первинної та спеціалізованої медичної допомоги не налагоджені. Зовнішні комунікації обмежені: у лікарів немає міжпрофесійних контактів з колегами інших закладів охорони здоров’я; виписки зі стаціонарів надходять несвоєчасно або зовсім не надходять; відсутні наскрізні інформаційні системи; командний підхід між лікарями різних закладів не практикується. Висновки. Виявлені проблеми як у межах багатопрофільного закладу охорони здоров’я, так і зовні потребують ухвалення управлінських рішень керівниками закладів охорони здоров’я та територіальними органами управління охороною здоров’я, направленими на вдосконалення професійної інтеграції.
Посилання
Garattini L., Badinella Martini M., Nobili A. Integrated Care in Europe: Time to Get it Together? Applied Health Economics and Health Policy. 2022. Vol. 20, no. 2. P. 145–147. URL: https://doi.org/10.1007/s40258-021-00680-2 (date of access: 06.05.2025). DOI: https://doi.org/10.1007/s40258-021-00680-2
Handbook for national quality policy and strategy: a practical approach for developing policy and strategy to improve quality of care. Geneva : World Health Organization, 2018. 74 p. URL: https://www.who.int/publications/i/item/9789241565561 (date of access: 06.05.2025).
OECD. Integrating Care to Prevent and Manage Chronic Diseases: Best Practices in Public Health. OECD: Publishing Paris, 2023. 372 р. URL: https://doi.org/10.1787/9acc1b1d-en (date of access: 06.05.2025). DOI: https://doi.org/10.1787/9acc1b1d-en
How can skill-mix innovations support the implementation of integrated care for people with chronic conditions and multimorbidity? / J. Winkelmann et al. World Health Organization (acting as the host organization for, and secretariat of, the European Observatory on Health Systems and Policies), 2022. 43 p. URL: https://iris.who.int/handle/10665/358467 (date of access: 06.05.2025).
Making a difference: workforce skills and capacity for integrated care / J. Akehurst et al. Journal of Integrated Care. 2021. Vol. 30, no. 5. P. 93–107. URL: https://doi.org/10.1108/jica-05-2 (date of access: 06.05.2025). DOI: https://doi.org/10.1108/JICA-05-2020-0030
6Лехан В. М., Гриценко Л. О. Обґрунтування моделі інтегрованої системи первинної медико-санітарної допомоги. УКРАЇНА. ЗДОРОВ’Я НАЦІЇ. 2023. № 3(73). С. 72–79. DOI: https://doi.org/10.32782/2077-6594/2023.3/12 (дата доступу: 07.05.2025). DOI: https://doi.org/10.32782/2077-6594/2023.3/12
Smiianov V, Yemets T. Theoretical and special practical competencies of general practice doctors-family physicians in providing medical assistance for diseases of the ear, throat, and nose. EUMJ. 2023. № 11(1). Р. 83–89 DOI: https://doi.org/10.21272/eumj.2023;11(1):83-89. (date of access: 06.05.2025). DOI: https://doi.org/10.21272/eumj.2023;11(1):83-89
Derrett S., Gunter K., Samaranayaka A. e. a. Development and Testing of the Provider and Staff Perceptions of Integrated Care (PSPIC) Survey. Med Care Res Rev. 2019. Vol. 76, no. 6. P. 807–829. URL: https://doi.org/10.1177/1077558717745936 (date of access: 06.05.2025). DOI: https://doi.org/10.1177/1077558717745936
Edelbring S., Dahlgren M., Wiegleb E. Characteristics of two questionnaires used to assess interprofessional learning: psychometrics and expert panel evaluations. BMC Med Educ. 2018. Vol. 18. P. 40. URL: https://doi.org/10.1186/s12909-018-1153-y (date of access: 06.05.2025). DOI: https://doi.org/10.1186/s12909-018-1153-y
Measuring care coordination in German primary care – adaptation and psychometric properties of the Medical Home Care Coordination Survey / A. Ringwald et al. BMC Health Serv Res. 2021. Vol. 21, no. 1. P. 1134. URL: https://doi.org/10.1186/s12913-021-07100-0 (date of access: 06.05.2025). DOI: https://doi.org/10.1186/s12913-021-07100-0
Chapman R. The Importance of Patient-Centered Care. Chest. 2021. Vol. 159, № 1. P. 439-440. DOI: 10.1016/j.chest.2020.07.076 (date of access: 07.05.2025). DOI: https://doi.org/10.1016/j.chest.2020.07.076
Towards a framework for patient-centred care coordination: a scoping review protocol / A. Khanna et al. BMJ Open. 2022. Vol. 12, № 12. P. e066808. URL: https://doi.org/10.1136/bmjopen-2022-066808 (date of access: 07.05.2025). DOI: https://doi.org/10.1136/bmjopen-2022-066808
Bligaard M. S., Burau V. Relational coordination in inter-organizational settings. How does lack of proximity affect coordination between hospital-based and community-based healthcare providers? J Interprof Care. 2021. № 35 (1). P. 136–139. DOI: 10.1080/13561820.2020.1712332 (date of access: 07.05.2025). DOI: https://doi.org/10.1080/13561820.2020.1712332
Improvement Strategies for the Challenging Collaboration of General Practitioners and Specialists for Patients with Complex Chronic Conditions: A Scoping Review / R. Tomaschek et al. Int J Integr Care. 2022. Vol. 22, no. 3. P. 4. DOI: 10.5334/ijic.5970 (date of access: 07.05.2025). DOI: https://doi.org/10.5334/ijic.5970
Stoller J. K. Building Teams in Health Care. Chest. 2021. Vol. 159, no. 6. P. 2392–2398. DOI: 10.1016/j.chest.2020.09.092 (date of access: 07.05.2025). DOI: https://doi.org/10.1016/j.chest.2020.09.092
Efficiency of a multidisciplinary team care approach through a short hospitalization of patients with poorly controlled diabetes mellitus: a 12 months prospective monocentric study / A. Taïeb et al. Pan Afr Med J. 2022. Vol. 41. P. 192. DOI: 10.11604/pamj.2022.41.192.23965 (date of access: 07.05.2025).
Dixon B. E., Embi P. J., Haggstrom D. A. Information technologies that facilitate care coordination: provider and patient perspectives. Transl Behav Med. 2018. Vol. 8, no 3. P. 522–525. DOI: 10.1093/tbm/ibx086 (date of access: 07.05.2025). DOI: https://doi.org/10.1093/tbm/ibx086
Thompson M. J., Reilly J. D., Valdez R. S. Work system barriers to patient, provider, and caregiver use of personal health records: A systematic review. Appl Ergon. 2016. № 54. P. 218–42. DOI: 10.1016/j.apergo.2015.10.010 (date of access: 10.05.2025). DOI: https://doi.org/10.1016/j.apergo.2015.10.010
Olofsson S., Josephsson H., Lundvall M., Lundgren P., Wireklint Sundström B. Patient participation in self-monitoring regarding healthcare of heart failure: an integrated systematic review. BMC Prim Care. 2025. Vol. 26, no 1. P. 60. DOI: 10.1186/s12875-025-02757-6 (date of access: 10.05.2025). DOI: https://doi.org/10.1186/s12875-025-02757-6
Andrews J. A., Weiner K., Will C. M., Henwood F., Dickson J. M. Healthcare practitioner views and experiences of patients self-monitoring blood pressure: a vignette study. BJGP Open. 2020. Vol. 4, no. 5. bjgpopen20X101101. DOI: 10.3399/bjgpopen20X101101 (date of access: 10.05.2025). DOI: https://doi.org/10.3399/bjgpopen20X101101
Ong N., Long J., Woodruff J. Continuing Professional Development through the lens of complexity science: Becoming agents of change in the healthcare system [version 2]. MedEdPublish. 2021. № 9. P. 186. DOI: 10.15694/mep.2020.000186.2 (date of access: 10.05.2025). DOI: https://doi.org/10.15694/mep.2020.000186.1
Namatovu J. F., Mubuuke A. G., Buwembo W., Nakigudde J., Kiguli S. Stakeholder views on continuing professional development for doctors working in public primary care facilities in central Uganda: a qualitative study. Pan Afr Med J. 2024. Vol. 47. P. 97. DOI: 10.11604/pamj.2024.47.97.417840 (date of access: 10.05.2025). DOI: https://doi.org/10.11604/pamj.2024.47.97.41784
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
