ОЦІНКА ПОТЕНЦІЙНОГО ВПЛИВУ РАННІХ ДЕЗАДАПТИВНИХ СХЕМ НА ЗДОРОВ’ЯЗБЕРІГАЛЬНУ ПОВЕДІНКУ ДОРОСЛИХ

Анотація

Мета: оцінити ймовірний вплив ранніх дезадаптивних когнітивних моделей, сформованих у дитинстві, на формування здоров’язберігальних практик у дорослих. Матеріали та методи. Використано методи кореляційно-регресійного аналізу, аналітичний і системний підходи для обробки та інтерпретації даних. Також застосовано методику Дж. Янга щодо інтерпретації даних впливу ранніх дезадаптивних схем на рівень здоров’язберігальної поведінки. Шляхом випадкового відбору обрано 73 медичні сестри клінічної лікарні. Результати. У процесі дослідження встановлено, що особи, які дотримуються здоров’язберігальної поведінки, характеризуються низькою вираженістю ранніх дезадаптивних когнітивних схем. Найменш вираженими виявилися такі схеми, як емоційна депривація, невдача, соціальна ізоляція, дефективність, залежність, вразливість, нерозвите «Я», покірність та пунітивність. Це свідчить про низьку схильність респондентів до формування стійких негативних переконань щодо себе, міжособистісних стосунків і світу загалом. Так, можна стверджувати, що психологічна зрілість, емоційна стійкість та позитивне самосприйняття є важливими психологічними характеристиками осіб, які ведуть здоров’язберігальний спосіб життя. Висновки Переважання низьких рівнів вираженості ключових дезадаптивних схем (від 53,4% до 89%) серед більшості учасників свідчить про сформовані адаптивні установки, позитивне сприйняття себе й оточення, стабільну самооцінку та базове відчуття безпеки й автономії. Це створює сприятливе психологічне підґрунтя для формування здоров’язберігальної поведінки та профілактики психосоматичних розладів. Кореляційний аналіз підтвердив виражений зв’язок між окремими дезадаптивними схемами (зокрема, дефективності, невдачі, залежності та ін.) та адаптивними стратегіями збереження здоров’я, що підкреслює доцільність включення психологічних підходів у програми підтримки психофізичного благополуччя.