ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я СТУДЕНТІВ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ ЯК СОЦІАЛЬНА ПАРАДИГМА

Автор(и)

  • М. Я. Кічула Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна
  • В. М. Заворотна Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна
  • Л. В. Трущенкова Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна
  • А. В. Вишньовський Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2786.2023.4.14422

Ключові слова:

психічне здоровʼя, здоровʼя, психологічне здоровʼя, студенти, заклади вищої освіти, емоції, тривога, воєнний стан

Анотація

Мета: проаналізувати психологічні наслідки життя і навчання в середовищі, що характеризується конф­ліктами і невизначеністю, наголошуючи на необхідності визначення стратегій і механізмів підтримки для збереження психічного благополуччя студентів у цих складних обставинах.

На тлі конфлікту, що триває в Україні, у статті підкреслено нагальну потребу студентів закладів вищої освіти ефективно справлятися зі стресом і зміцнювати свою життєстійкість, забезпечуючи безперервне продовження академічної діяльності в умовах надзвичайних ситуацій.

Матеріали і методи. У процесі дослідження використовували загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: теоретичного узагальнення, метод порівняльного аналізу, класифікації і групування, статистичного порівняння та узагальнення.

Результати. В умовах складного глобалізованого суспільства та посилення викликів, спричинених воєнним станом в Україні через російську агресію, збереження та стабілізація психічного здоровʼя набувають першочергового значення. Зниження психічного благополуччя суттєво впливає на якість життя людини, часто проявляючись у хронічній втомі, невротизмі, емоційній нестабільності, депресії та інших несприятливих психологічних проявах.

Психічне здоровʼя, поняття, що набуває все більшого значення у сферах громадського здоров’я, охоп­лює стан психічного благополуччя, позбавлений хворобливих психічних проявів і такий, що уможливлює свідому регуляцію поведінки та діяльності. У статті здійснено структурний аналіз, що заглиблюється в ієрархічну будову компонентів особистості, які визначають психічне здоровʼя. Це включає біологічний рівень, повʼязаний зі збалансованими функціями внутрішніх органів, психологічний рівень, повʼязаний із цілісною особистістю, і соціальний рівень, на якому здорові люди беруть активну участь у соціальній системі.

Висновки. Отже, збереження психічного здоровʼя студентів у воєнний час набуває першочергового значення, що вимагає стратегій, спрямованих на забезпечення психологічної безпеки, соціальної підтримки, сприяння життєстійкості, створення відновлювальних просторів, надання професійної психологічної допомоги та поширення достовірної інформації. Подальші дослідження спрямовані на вивчення психоемоційного здоровʼя студентів для ефективної підтримки благополуччя та стратегій навчання.

Біографії авторів

М. Я. Кічула, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

кандидатка педагогічних наук, доцентка кафедри іноземних мов Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

В. М. Заворотна, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

здобувачка вищої освіти 1 року навчання за спеціальністю 222 «Медицина» медичного факультету Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

Л. В. Трущенкова, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

кандидатка економічних наук, доцентка кафедри громадського здоров’я та управління охороною здоров’я Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

А. В. Вишньовський, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

здобувач вищої освіти 2 року навчання за спеціальністю 229 «Громадське здоров’я» медичного факультету Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

Посилання

Korolchuk, M. (2002). Psykholohichne zabezpechennia psykhichnoho i fizychnoho zdorovia [Psychological support of mental and physical health]. Kyiv: Inkos [in Ukrainian].

Terenda, N. (2020). Osoblyvosti dystantsiinoho navchannia studentiv v umovakh pandemii COVID-19 (za rezultatamy anketuvannia) [Features of distance learning for students in the context of the COVID-19 pandemic (based on the results of the survey)]. Medychna osvita – Medical Education, 4, 57-60 [in Ukrainian].

Pavlyk, N. (2022). Struktura y kryterii psykholohichnoho zdorovia osobystosti [Structure and criteria of psychological health of a person]. Psykholohiia i osobystist – Psychology and personality, 1(21), 34-59 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.33989/2226-4078.2022.1.252051

Pliaka, L. (2011). Psykholohichne zdorovia yak psykholohichna problema [Psychological health as a psychological problem]. Zbirnyk naukovykh prats Instytutu psykholohii im. H.S. Kostiuka NAPN Ukrainy – Collection of scientific papers of the H.S. Kostiuk Institute of Psychology of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine. (Vol. ХIII, Part 2). (pp. 315-322). Kyiv: HNOZIS [in Ukrainian].

Stepanov, O. (2006) Psykholohichna entsyklopediia [Psychological Encyclopaedia]. Kyiv: Akademvydav [in Ukrainian].

Fedchyshyn, N. (2020). Dystantsiine navchannia inozemnoi movy maibutnikh likariv: vyklyky chas [Distance learning of future doctors in Foreign Language: challenges of time]. Medychna osvita – Medical Education, 2, 32-39. DOI: https://doi.org/10.11603/me.2414-5998.2020.2.11144

Allen, J.G., Romate, J., & Rajkumar, E. (2021). Mindfulness-based positive psychology interventions: a systematic review. BMC Psychology, 9(116). DOI 10.1186/s40359-021-00618-2. DOI: https://doi.org/10.1186/s40359-021-00618-2

Altinyelken, H., Hoek, L., & Jiang, L. (2020). Improving the psychosocial wellbeing of international students: the relevance of mindfulness. British Journal of Guidance and Counselling, 48(4), 524-536. DOI 10.1080/03069885.2019.1600189. DOI: https://doi.org/10.1080/03069885.2019.1600189

Klibert, J., Lamis, D.A., Naufel, K., Yancey, A.T., & Lohr, S. (2015). Associations between perfectionism and generalized anxiety: Examining cognitive schemas and gender. Journal of Rational-Emotive CognitiveBehavioral Therapy, 33, 160-178. DOI: https://doi.org/10.1007/s10942-015-0208-9

Cieślik, B., & Podbielska, H. (2015). Przegląd wybranych kwestionariuszy oceny jakości życia [A review of selected quality of life assessment questionnaires]. Acta Bio-Optica et Informatica Medica. Inżynieria Biomedyczna – Acta Bio-Optica et Informatica Medica. Biomedical Engineering, 21(2), 102-135.

Jue, J., & Ha, J. (2019). The Person-in-the-Rain Drawing Test as an Assessment of Soldiers’ Army Life Adjustment and Resilience. Psychology, 10, 1418-1434. DOI 10.4236/psych.2019.1011093. DOI: https://doi.org/10.4236/psych.2019.1011093

Keyes, C.L.M., & Lopez, S.J. (2002). Toward a Science of Mental Health: Positive Directions in Diagnosis and Interventions. Handbook of Positive Psychology. S.J. Lopez, C.R. Snyder (Ed.). (pp. 45-59). New York: Oxford University Press. DOI: https://doi.org/10.1093/oso/9780195135336.003.0004

Korzeniowska, E. (1997). Zachowania zdrowotne i świadomość zdrowotna w sferze pracy [Health behaviour and health awareness at work]. Łódź: Instytut Medycyny Pracy im. prof. Dra med. Jerzego Nofera, Krajowe Centrum Promocji Zdrowia w Miejscu Pracy.

Lehtinen, V. (2008). Building up good mental health: Guidelines based on existing knowledge. Retrieved from: https://thl.fi/documents/10531/115966/Building%20 up%20good%20mental%20health.pdf.

Białkowska, J., Mroczkowska, D., Zomkowska, E., & Rakowska, A. (2014). Ocena zdrowia psychicznego studentów na podstawie Skróconego Kwestionariusza Zdrowia Pacjenta [Assessment of students' mental health using the Abbreviated Patient Health Questionnaire]. Hygeia, 49(2), 365-369.

Ogińska-Bulik, N., & Juczyński, Z. (2010). Osobowość. Stres a zdrowie [Personality. Stress and health]. Warszawa: Difin.

Peterson, C., & Seligman, M.E. (2004). Character strengths and virtues: A handbook and classification. (Vol. 1). Oxford: Oxford University Press.

Lishtaba, L., Kichula, M., Fedchyshyn, N., & Vyshniovskyi, A. (2022). Psycho-emotional health of medical student at the stage of choosing the future direction. Medychna osvita – Medical Education, 4, 57-65. DOI: https://doi.org/10.11603/m.2414-5998.2022.4.13632

Puchalski, K. (1997). Zdrowie w świadomości społecznej. Łódź: Instytut Medycyny Pracy im. prof. Dra med. Jerzego Nofera, Krajowe Centrum Promocji Zdrowia w Miejscu Pracy.

Schabracq, M.J., Winnubs, J.A.V., & Cooper, C.L. Everyday well-being and stress in work and organizations. DOI 10.1002/0470013400.ch2.

Cisek, M., Gniadek, A., Richter, B., & Chmiel, I. (2004). Społeczno-kulturowe uwarunkowania zachowań zdrowotnych w rodzinie [Socioal and cultural determinants of health behaviour in the family]. Annales Universitatis Mariae Curie-Skłodowska, LIX, XIV (68), sectio D, 103-107.

Vaillant, G.E. (2012). Positive mental health: is there a cross-cultural definition? World Psychiatry, 11(2), 93-99. DOI: https://doi.org/10.1016/j.wpsyc.2012.05.006

Sokołowska, E., Zabłocka-Żytka, L., Kluczyńska S., & Wojda-Kornacka, J. (2016). What mental health promotion do university students need? Polish Journal of Applied Psychology, 14(3), 53-72. DOI 10.1515/pjap-2015-0062. DOI: https://doi.org/10.1515/pjap-2015-0062

WHO (1948). Constitution of the World Health Organization. Retrieved from: http://apps.who.int/gb/bd/PDF/bd48/basic-documents48th-edition-en.pdf#page=7.

WHO (2005). Promoting mental health: Concepts, emerging evidence, practice. Geneva: WHO.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-02-13

Як цитувати

Кічула, М. Я., Заворотна, В. М., Трущенкова, Л. В., & Вишньовський, А. В. (2024). ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я СТУДЕНТІВ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ ЯК СОЦІАЛЬНА ПАРАДИГМА . Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України, (4), 23–28. https://doi.org/10.11603/1681-2786.2023.4.14422

Номер

Розділ

Здоров'я і суспільство