УДОСКОНАЛЕННЯ МЕДИЧНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ЯК КОМПОНЕНТ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2023.3.14224Ключові слова:
охорона здоров’я, реформування, інформаційні системи, розвиток, користувачі, задоволеність, управління і організація охорони здоровʼя, електронна система охорони здоровʼяАнотація
Мета: визначення основних вихідних аспектів удосконалення наявних у країні медичних інформаційних систем на основі опитування їх користувачів.
Матеріали і методи. Проведено добровільне онлайн-анкетування 213 користувачів медичних інформаційних систем, які взаємодіяли з Електронною системою охорони здоров’я з використанням сервісу “Google Forms”. Перелік запитань в анкеті охоплював основні аспекти роботи з медичними інформаційними системами, включав оцінку задоволеності респондентів та дозволяв висувати пропозиції щодо покращення окремих аспектів взаємодії. Період опитування – червень – серпень 2023 р.
Результати. Поглиблення інформатизації галузі охорони здоровʼя є загальносвітовим процесом, і в різних країнах він відбувається з різною інтенсивністю. Зручність у використанні медичних інформаційних систем є критичним питанням у роботі окремих закладів охорони здоров’я в різних країнах. Тому дослідження й розвиток “usability” таких систем є актуальним питанням управління охороною здоров’я, громадського здоров’я та комп’ютерних наук. Загалом визначення зручності у використанні визнано критичним показником в успішному впровадженні та оптимізації інформаційних систем.
Результати опитування показали, що тільки 29,5 % респондентів користувалися в роботі медичними інформаційними системами понад 3 роки. Найбільш популярними програмними продуктами стали “Helsi”, “Health24” та “Doctor Eleks”. Загальна задоволеність роботою Електронної системи охорони здоровʼя у респондентів становила 5,51 бала з 10, основні проблеми виникали у функціях «Швидкість передачі даних до ЦБД ЕСОЗ», «Можливості взаємодії з “іншою” МІС» та «Зміна методу автентифікації пацієнта». Задоволеність системою навчання роботи з Електронною системою охорони здоровʼя («Академія НСЗУ») була на рівні 5,87 бала з 10, найбільше було скарг на повільну роботу, «зависання» та інші технічні збої системи.
Висновки. Проведені анонімні опитування користувачів Електронної системи охорони здоровʼя показали середній рівень задоволеністю роботою системи. Респондентами було визначено ряд системних проблем у роботі кафедри організації медичного забезпечення Збройних сил Української військово-медичної академії та її вдосконаленні, що може бути використано при подальшому розвитку електронної системи охорони здоров’я в Україні.
Посилання
Berezovska, I., & Tryus, Yu. (2018). Medychna informatsiyna systema «Doktor Eleks»: osnovy roboty [Medical information system “Doctor Eleks”: basics of work]. Lviv: Liha Pres [in Ukrainian].
Mintser, O.P., Voronenko, Y.V., Babintseva, L.Y., Banchuk, M.V., Krasnov, V.V., Martsenyuk, V.P., … Shupyatsky, I.M. (2012). Kontseptsiya informatyzatsiyi okhorony zdorovya Ukrayiny [The concept of informatization of health care of Ukraine]. Medychna informatyka ta inzheneriya – Medical informatics and engineering, 3, 5-29 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2012.3.191
Lyshchynska, L.B., Yaremko, S.A., & Kopniak, K.V. (2018). Informatsiyni tekhnolohiyi u sferi okhorony zdorovya [Information technologies in the field of health care]. Vinnytsya: VTEI KNTEU [in Ukrainian].
Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayiny Pro skhvalennya Kontseptsiyi rozvytku elektronnoyi okhorony zdorovya vid 28 hrudnya 2020 r. № 1671-r. [Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine On the Approval of the Concept for the Development of Electronic Health Care dated December 28, 2020 No. 1671-r.]. zakon.rada.gov.ua. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1671-2020-%D1%80#Text [in Ukrainian].
Radzishevska, E.B., & Vysotska, O.V. (2019). Informatsiyni tekhnolohiyi v medytsyni. E-health [Information technologies in medicine. E-health]. Kharkiv: KHNMU [in Ukrainian].
Slabky, G.O., Kachur, O.J., & Kryvenko, E.M. (2014). Metodolohiya vyvchennya rivnya vprovadzhennya informatyzatsiyi v systemu okhorony zdorovya Ukrayiny [Methodology for studying the level of implementation of informatization in the healthcare system of Ukraine]. Kyiv [in Ukrainian].
Mintser, O.P., Romanov, V.O., Haleluka, I.B., & Voronenko, O.V. (2020). Tekhnolohiyi shtuchnoho intelektu v medychniy praktytsi [Technologies of artificial intelligence in medical practice]. Medychna informatyka ta inzheneriya – Medical informatics and engineering, 2, 17-27 [in Ukrainian].
BS EN ISO 9241–11:2018 Ergonomics of human-system interaction Usability: Definitions and concepts.
Dias, C.R., Pereira, M.R., & Freire, A.P. (2017). Qualitative review of usability problems in health information systems for radiology. J. Biomed. Inform., 76, 19-33. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jbi.2017.10.004
Farzandipour, M., Nabovati, E., Tadayon, H., & Jabali, M.S. (2021). Identification and Classification of Usability Problems in a Nursing Information System: A Heuristic Evaluation. Comput. Inform. Nurs., 40(2), 12130. DOI: https://doi.org/10.1097/CIN.0000000000000803
Khajouei, R., & Farahani, F. (2020). A combination of two methods for evaluating the usability of a hospital information system. BMC Med. Inform. Decis. Mak., 20(1), 84. DOI: https://doi.org/10.1186/s12911-020-1083-6
Yu, X., Zhang, C., & Wang, C. (2022). Construction of Hospital Human Resource Information Management System under the Background of Artificial Intelligence. Comput. Math. Methods Med., 2022. DOI: https://doi.org/10.1155/2022/8377674
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).