МОЖЛИВОСТІ СТАЦІОНАРНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ХВОРИХ, ЯКІ ПЕРЕНЕСЛИ COVID-19
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2023.1.13866Ключові слова:
реабілітація після COVID-19, лонг-COVID-19, постковідний синдромАнотація
Метою огляду є узагальнення поняття постковідного синдрому, визначення його поширеності, кола реабілітаційних проблем та шляхів їх вирішення в стаціонарних умовах для осіб, які перенесли тяжкий COVID-19 та/або були виписані з відділень інтенсивної терапії (ВІТ).
Матеріали і методи. Застосували аналітичний та бібліосемантичний методи, аналізували публікації за темою у базах даних PubMed, Medline, Medscape, Google Scholar, нормативні документи – на сайтах національних служб здоров’я.
Результати. Стаття присвячена проблемі постковідної реабілітації. На сьогодні існує чітке уявлення про те, що перенесений COVID-19 має різноманітні віддалені наслідки, остаточно сформульована клінічна класифікація довготривалих наслідків COVID-19. Пацієнти з тяжким та критичним варіантом перебігу зазвичай потребують подальшого лікування та реабілітації в умовах стаціонару. Для успішної реабілітації пацієнтів із наслідками COVID-19 необхідно планувати заходи з урахуванням таких принципів: визначати поточні порушення стану здоров’я за Міжнародною класифікацією функціонування, інвалідності та здоров’я, створювати план управління проблемами для досягнення максимальної функціональної незалежності пацієнта; застосовувати і для оцінки проблем, і для їх вирішення міждисциплінарний командний підхід; пам’ятати про етапність допомоги, навчати пацієнта, його близьких ще в стаціонарі для продовження реабілітації в домашніх умовах; дотримуватися принципів безпечності реабілітації як для пацієнта, так і для персоналу.
Висновки. Перенесена коронавірусна хвороба має віддалені наслідки, інструменти прогнозування яких досі не стандартизовані. Переважна більшість пацієнтів, які перенесли тяжкий та критичний COVID-19, особливо в умовах ВІТ, має довготривалі наслідки, управління якими потребує залучення медичного персоналу та стаціонарних умов. Реабілітація повинна бути ранньою та комплексною із залученням мультидисциплінарної команди, на підставі гнучкого протоколу, у розділах якого максимально враховані потреби таких пацієнтів.
Посилання
Derzhavnyy ekspertnyy tsentr MOZ Ukrayiny. (2021). Protokol nadannia reabilitatsiynoi dopomohy patsiyentam z koronavirusnoiu khvoroboiu (COVID-19) ta rekonvalestsentam [Protocol for the provision of rehabilitation care to patients with coronavirus disease (COVID-19) and convalescents]. Retrieved from: https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads /2021/04/2021_771_covid19_rehabilit.pdf / [in Ukrainian].
WHO (2023). A clinical case definition for post COVID-19 condition in children and adolescents by expert consensus, 16 February 2023. Retrieved from: https://www.who.int/publications/i/item/WHO-2019-nCoV-Post-COVID-19-condition-CA-Clinical-case-definition-2023-1.
Yang, X., Yu, Y., Xu, J., Shu, H., Xia, J., Liu, H., … / & Shang, Y. (2020). Clinical course and outcomes of critically ill patients with SARS-CoV-2 pneumonia in Wuhan, China: a single-centered, retrospective, observational study. The Lancet. Respiratory medicine, 8(5), 475-481. DOI 10.1016/ S2213-2600(20)30079-5. DOI: https://doi.org/10.1016/S2213-2600(20)30079-5
COVID-19 rapid guideline: managing the long-term effects of COVID-19 – NICE, RCGP, and SIGN (2021). Retrieved from: https://www.nice.org.uk/guidance/ng188/resources/covid19-rapid-guideline -managing-the-longterm-effects-of-covid19-pdf-51035515742.
Yilmaz Gokmen, G., Durmaz, D., Demir, C., & Yilmaz, F.N. (2023). Determining post-COVID-19 symptoms and rehabilitation needs in hospitalized and nonhospitalized COVID-19 survivors with tele-assessment methods. Telemedicine journal and e-health : the official journal of the American Telemedicine Association. DOI 10.1089/tmj.2022.0349. DOI: https://doi.org/10.1089/tmj.2022.0349
Şahın, H., Naz, İ., Karadeniz, G., Süneçlı, O., Polat, G., & Ediboğlu, O. (2023). Effects of a home-based pulmonary rehabilitation program with and without telecoaching on health-related outcomes in COVID-19 survivors: a randomized controlled clinical study. Jornal brasileiro de pneumologia : publicacao oficial da Sociedade Brasileira de Pneumologia e Tisilogia, 49(1). DOI 10.36416/1806-3756/e20220107. DOI: https://doi.org/10.36416/1806-3756/e20220107
Ostrowska, M., Rzepka-Cholasińska, A., Pietrzykowski, Ł., Michalski, P., Kosobucka-Ozdoba, A., Jasiewicz, M., … Kubica, A. (2023). Effects of multidisciplinary rehabilitation program in patients with long COVID-19: Post-COVID-19 Rehabilitation (PCR SIRIO 8) Study. Journal of Clinical Medicine, 12(2). DOI 10.3390/jcm12020420. DOI: https://doi.org/10.3390/jcm12020420
Wulf Hanson, S., Abbafati, C., Aerts, J.G., Al-Aly, Z., Ashbaugh, Ch., & Ballouz, T. (2022). Estimated global proportions of individuals with persistent fatigue, cognitive, and respiratory symptom clusters following symptomatic COVID-19 in 2020 and 2021. JAMA, 328(16), 1604-1615. DOI 10.1001/jama.2022.18931. DOI: https://doi.org/10.1001/jama.2022.18931
Rodrigues, M., Costa, A.J., Santos, R., Diogo, P., Gonçalves, E., Barroso, D., ... Lima, A. (2023). Inpatient rehabilitation can improve functional outcomes of post-intensive care unit COVID-19 patients – a prospective study. Disability and Rehabilitation, 45(2), 266-276. DOI 10.1080/09638288.2022.2032408. DOI: https://doi.org/10.1080/09638288.2022.2032408
Komaroff, A. (2021). The tragedy of the post-COVID “long haulers”. Harvard Medical School, Harvard Health Publishing. Retrieved from: https:// www.health.harvard.edu/blog/the-tragedy-of-the-post-covid-longhaulers-2020101521173.
van Haastregt, J.C.M., Everink, I.H.J., Schols, J.M.G.A., Grund, S., Gordon, A.L., Poot, E.P., … Achterberg, W.P. (2022). Management of post-acute COVID-19 patients in geriatric rehabilitation: EuGMS guidance. Eur. Geriatr. Med., 13, 291-304. DOI 10.1007/s41999-021-00575-4. DOI: https://doi.org/10.1007/s41999-021-00575-4
Shah, W., Hillman, T., Playford, E.D., & Hishmeh, L. (2021). Managing the long term effects of covid-19: summary of NICE, SIGN, and RCGP rapid guideline. BMJ, 372. DOI 10.1136/bmj.n136. DOI: https://doi.org/10.1136/bmj.n136
Lopez-Leon, S., Wegman-Ostrosky, T., Perelman, C., Sepulveda, R., Rebolledo, P.A., Cuapio, A., & Villapol, S. (2021). More than 50 long-term effects of COVID-19: a systematic review and meta-analysis. Scientific Reports, 11(1), 16144. DOI 10.1038/s41598-021-95565-8. DOI: https://doi.org/10.1038/s41598-021-95565-8
Nici, L., Kho, M.E., & Aufderheide, T.P. (2020). Patients with respiratory failure from COVID-19. American Journal of Respiratory and Critical Care Medicine, 202(4), 624-627. DOI 10.1164/rccm.202007-2923LE.
Yang, J.Y., Parkins, M.D., Canakis, A., Aroniadis, O.C., Yadav, D., Dixon, R.E., … Forbes, N. (2021). Outcomes of COVID-19 among hospitalized health care workers in North America. JAMA network open, 4(1) DOI 10.1001/ jamanetworkopen.2020.35699. DOI: https://doi.org/10.1001/jamanetworkopen.2020.35699
Carfì, A., Bernabei, R., & Landi, F. (2020). Persistent symptoms in patients after acute COVID-19. JAMA, 324(6), 603-605. DOI 10.1001/jama.2020.12603. DOI: https://doi.org/10.1001/jama.2020.12603
Ayoubkhani, D., Khunti, K., Nafilyan, V., Maddox, T., Humberstone, B., Diamond, I., & Banerjee, A. (2021). Post-covid syndrome in individuals admitted to hospital with covid-19: retrospective cohort study. BMJ (Clinical research ed.), 372. DOI 10.1136/bmj.n693. DOI: https://doi.org/10.1136/bmj.n693
Pun, B.T., Badenes, R., Heras La Calle, G., Orun, O.M., Chen, W., Raman, R., … Pandharipande, P.P. (2021). Prevalence and risk factors for delirium in critically ill patients with COVID-19 (COVID-D): a multicentre cohort study. The Lancet. Respiratory medicine, 9(3), 239-250. DOI 10.1016/S2213-2600(20)30552-X. DOI: https://doi.org/10.1016/S2213-2600(20)30552-X
Nehme, M., Braillard, O., Chappuis, F., Courvoisier, D.S., & Guessous, I. (2021). Prevalence of symptoms more than seven months after diagnosis of symptomatic COVID-19 in an outpatient setting. Annals of Internal Medicine, 174(9), 1252-1260. DOI 10.7326/M21-0878. DOI: https://doi.org/10.7326/M21-0878
Negrini, F., de Sire, A., Andrenelli, E., Lazzarini, S.G., Patrini, M., & Ceravolo, M.G. (2021). Rehabilitation and COVID-19: a rapid living systematic review 2020 by Cochrane Rehabilitation Field. Update as of October 31st, 2020. European Journal of Physical and Rehabilitation Medicine, 57(1), 166-170. DOI 10.23736/S1973-9087.20.06723-4. DOI: https://doi.org/10.23736/S1973-9087.20.06723-4
Hana, Y., Hana, S.J., Shimb, H., Choic, H.J., Baec, J.Y., & Suha, J.H. (2022). Rehabilitation for COVID-19 in conjunction with early awake extracorporeal membrane oxygenation support: a case report. International Journal of Rehabilitation Research, 45, 287-290. DOI 10.1097/MRR.0000000000000533. DOI: https://doi.org/10.1097/MRR.0000000000000533
Bellan, M., Soddu, D., Balbo, P.E., Baricich, A., Zeppegno, P., Avanzi, G.C., … Pirisi, M. (2021). Respiratory and psychophysical sequelae among patients with COVID-19 four months after hospital discharge. JAMA network open, 4(1). DOI 10.1001/ jamanetworkopen.2020.36142. DOI: https://doi.org/10.1001/jamanetworkopen.2020.36142
Lazzeri, M., Lanza, A., Bellini, R., Bellofiore, A., Cecchetto, S., Colombo, A., … Frigerio, P. (2020). Respiratory physiotherapy in patients with COVID-19 infection in acute setting: a Position Paper of the Italian Association of Respiratory Physiotherapists (ARIR). Monaldi archives for chest disease = Archivio Monaldi per le malattie del torace, 90(1). DOI 10.4081/monaldi.2020.1285. DOI: https://doi.org/10.4081/monaldi.2020.1285
Li, J., Chen, J., He, X., & Yang, K. (2021). Respiratory rehabilitation in elderly patients with COVID-19: A randomized controlled study. Complementary Therapies in Clinical Practice, 43. DOI 10.1016/j.ctcp.2021.101355. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ctcp.2021.101368
Stiebura, L., Hoiland, R.L., Fisher, J.A., & Adhikari, N.K.J. (2021). Respiratory therapy for COVID-19 associated acute respiratory distress syndrome: A practice guideline. Journal of Critical Care, 63, 168-178. DOI 10.1016/j.jcrc.2021.03.006.
Simonelli, C., & Paneroni, M. (2021). Respiratory physiotherapy in patients with COVID-19 infection in acute setting: A Position Paper of the Italian Association of Respiratory Physiotherapists (ARIR). Monaldi Archives for Chest Disease, 91(2). DOI 10.4081/monaldi.2021.1817.
Support for rehabilitation self-management after COVID-19-related illness. COVID-19: Clinical care. World Health Organization. Retrieved from: https://www.who.int/publications/i/item/WPR-DHS-2020-001.
Swarnakar, R., & Yadav, S.L. (2022). Rehabilitation in long COVID-19: A mini-review. World J. Methodol., 12(4), 235-245. DOI 10.5662/wjm.v12.i4.235. DOI: https://doi.org/10.5662/wjm.v12.i4.235
Daynes, E., Baldwin, M., Greening, N.J., Yates, T., Bishop, N.C., Mills, G., ... Singh, S.J. (2023). The effect of COVID rehabilitation for ongoing symptoms Post HOSPitalisation with COVID-19 (PHOSP-R): protocol for a randomised parallel group controlled trial on behalf of the PHOSP consortium. Trials, 24(1), 1-10. DOI 10.1186/s13063-023-07093-7. DOI: https://doi.org/10.1186/s13063-023-07093-7
Zhao, Y., Shi, L., Jiang, Z., Zeng, N., Mei, H., Lu, Y., ... Lu, L. (2023). The phenotype and prediction of long-term physical, mental and cognitive COVID-19 sequelae 20 months after recovery, a community-based cohort study in China. Molecular Psychiatry, 1-9. DOI 10.1038/s41380-023 -01951-1. DOI: https://doi.org/10.1038/s41380-023-01951-1
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
