ОСОБЛИВОСТІ ВИВЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ АНТИДЕПРЕСАНТІВ НА ОСНОВІ МЕТА-АНАЛІЗІВ

Автор(и)

  • О. П. Венгер Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна
  • І. Г. Герасим’юк Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2786.2021.4.12862

Ключові слова:

ефективність антидепресантів, депресія, мета-аналізи, депресивний епізод

Анотація

Мета: дослідити особливості наявних досліджень щодо ефективності антидепресантів за останнє десятиліття, можливості рандомізованих контрольованих досліджень, обмеженості шкал для оцінки депресії та факторів з клінічної практики.

Матеріали і методи. Були використані бази даних PubMed, MedLine, EMBASE, CINAHL, PsycINFO пошук включав публікації до 2020 р. Дослідження були включені за умови, що вони задовольняли всі наступні критерії: дослідження за останні десять років, були включені в аналіз тільки актуальні, паралельні, подвійні сліпі, плацебо-контрольовані дослідження антидепресантів, метою яких стало виявлення терапевтичного ефекту різних груп антидепресантів.

Результати. Мережевий мета-аналіз даних порівняльної ефективності антидепресантів дає можливість підсумувати та інтерпретувати доказову базу, а також зрозуміти відносні переваги того чи іншого препарату. З точки зору ефективності всі антидепресанти були більш ефективні, ніж плацебо. Деякі антидепресанти, такі, як есциталопрам, міртазапін, пароксетин, агомелатин, демонструють більш значущу відповідь на терапію і більш низький рівень дострокового припинення участі в дослідженні, ніж інші антидепресанти. І, навпаки, ребоксетин, тразодон і флувоксамін показали меншу ефективність і гіршу переносимість порівняно з іншими антидепресантами, що робить їх менш бажаними препаратами. Оцінки ефекту терапії в дослідженні А. Cipriani та співавт. узгоджуються з попередніми оглядами на цю ж тему, але вони значно точніші, оскільки великий обсяг даних забезпечує статистичну значущість.

Висновки. Очевидно, що в проаналізованих роботах отримані подібні результати високого ступеня доказовості. Водночас слід звернути увагу на деякі обмеження робіт, що обумовлюють подальші дослідження. Таким чином, незважаючи на обмеження, дані наведених мережевих мета-аналізів становлять найбільш повну доказову базу для вибору першого препарату для лікування депресивного епізоду в дорослих. Такі дані узгоджуються з численними результатами застосування препарату в реальній клінічній практиці.

Біографії авторів

О. П. Венгер, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

доктор медичних наук, професор кафедри психіатрії, наркології та медичної психології Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

І. Г. Герасим’юк, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

аспірант кафедри психіатрії, наркології та медичної психології Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

Посилання

Andrade, C. (2018). Relative Efficacy and Acceptability of Antidepressant Drugs in Adults With Major Depressive Disorder: Commentary on a Network Meta-Analysis. The Journal of Clinical Psychiatry, 79(2), 18f12254. DOI https://doi.org/10.4088/jcp.18f12254.

Khan, A., Faucett, J., Lichtenberg, P., Kirsch, I., & Brown, W.A. (2012). A Systematic Review of Comparative Efficacy of Treatments and Controls for Depression. PLoS ONE, 7(7), e41778. DOI https://doi.org/10.1371/journal.pone.0041778.

Boesen, K., Paludan-Müller, A.S., & Munkholm, K. (2018). Network meta-analysis of antidepressants. The Lancet, 392(10152), 1011. DOI https://doi.org/10.1016/s0140-6736(18)31783-5.

Budenholzer, B. (2018). Review: In major depressive disorder, antidepressant drugs improve short-term response compared with placebo. Annals of Internal Medicine, 168(12), JC67. DOI https://doi.org/10.7326/acpjc-2018-168-12-067.

Cipriani, A., Furukawa, T.A., Salanti, G., Chaimani, A., Atkinson, L.Z., Ogawa, Y.,… Geddes, J.R. (2018). Comparative efficacy and acceptability of 21 antidepressant drugs for the acute treatment of adults with major depressive disorder: a systematic review and network meta-analysis. The Lancet, 391(10128), 1357-1366. DOI https://doi.org/10.1016/s0140-6736(17)32802-7.

Shinohara, K., Efthimiou, O., Ostinelli, E.G., Tomlinson, A., Geddes, J.R., Nierenberg, A.A.,… Cipriani, A. (2019). Comparative efficacy and acceptability of antidepressants in the long-term treatment of major depression: protocol for a systematic review and networkmeta-analysis. BMJ Open, 9(5), e027574. DOI https://doi.org/10.1136/bmjopen-2018-027574.

Furukawa, T.A., Salanti, G., Atkinson, L.Z., Leucht, S., Ruhe, H.G., Turner, E.H., … Cipriani, A. (2016). Comparative efficacy and acceptability of first-generation and second-generation antidepressants in the acute treatment of major depression: protocol for a network meta-analysis. BMJ Open, 6(7), e010919. DOI https://doi.org/10.1136/bmjopen-2015-010919.

Luo, Y., Chaimani, A., Kataoka, Y., Ostinelli, E. G., Ogawa, Y., Cipriani, A., ... Furukawa, T.A. (2018). Evidence synthesis, practice guidelines and real-world prescriptions of new generation antidepressants in the treatment of depression: a protocol for cumulative network meta-analyses and meta-epidemiological study. BMJ Open, 8(12), e023222. DOI https://doi.org/10.1136/bmjopen-2018-023222.

Kirsch, I., & Jakobsen, J.C. (2018). Network meta-analysis of antidepressants. The Lancet, 392(10152), 1010. DOI https://doi.org/10.1016/s0140-6736(18)31799-9.

McCormack, J., & Korownyk, C. (2018). Effectiveness of antidepressants. BMJ, k1073. DOI https://doi.org/10.1136/bmj.k1073.

Khoo, A.L., Zhou, H.J., Teng, M., Lin, L., Zhao, Y.J., Soh, L.B.,… Gwee, K.P. (2015). Network Meta-Analysis and Cost-Effectiveness Analysis of New Generation Antidepressants. CNS Drugs, 29(8), 695-712. DOI https://doi.org/10.1007/s40263-015-0267-6.

Timimi, S., Moncrieff, J., Gøtzche, P., Davies, J., Kinderman, P., Byng, R., ... Read, J. (2018). Network meta-analysis of antidepressants. The Lancet, 392(10152), 1011-1012. DOI https://doi.org/10.1016/s0140-6736(18)31784-7.

Fountoulakis, K N., Veroniki, A., Siamouli, M., & Möller, H.J. (2013). No role for initial severity on the efficacy of antidepressants: results of a multi-meta-analysis. Annals of General Psychiatry, 12(1), 26. DOI https://doi.org/10.1186/1744-859x-12-26.

Warren, J. (2018). Network meta-analysis of antidepressants. The Lancet, 392(10152), 1010-1011. DOI https://doi.org/10.1016/s0140-6736(18)31797-5.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-04-15

Як цитувати

Венгер, О. П., & Герасим’юк, І. Г. (2022). ОСОБЛИВОСТІ ВИВЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ АНТИДЕПРЕСАНТІВ НА ОСНОВІ МЕТА-АНАЛІЗІВ. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України, (4), 91–95. https://doi.org/10.11603/1681-2786.2021.4.12862

Номер

Розділ

Наука - практиці охорони здоров'я