АРГІНІН У ХАРЧУВАННІ ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ: ДОСВІД РЕГІОНАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНОГО МОНІТОРИНГУ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2021.4.12857Ключові слова:
аргінін, харчування, дитячий вік, соціально-гігієнічний моніторингАнотація
Мета: оцінка аліментарного забезпечення аргініном дітей та підлітків Півдня України.
Матеріали і методи. Дослідження виконане на базі кафедри гігієни та медичної екології ОНМедУ, а також загальноосвітньої школи № 49 (м. Одеса). Обстежено 1225 дітей у віці від 7 до 12 років. Загальне споживання аргініну оцінювали розрахунковим методом. Інформація про вміст аргініну у різних продуктах харчування одержана з USDA/FDA Nutrient Database. Опитування у всіх вікових групах проводилося у вересні, після початку навчального року, дані збиралися за останній тиждень перед опитуванням.
Статистична обробка виконана за допомогою методів описової статистики та дисперсійного аналізу. Нульова гіпотеза приймалася при р=0,05.
Результати. Загальне споживання аргініну на добу дітьми у віці 7–12 років склало в середньому (5,9±0,2) г. Основними джерелами аргініну були горіхи, м’ясо, ковбасні вироби, морська риба та злакові. Найвищий вміст аргініну з доступних у регіоні продуктів мають насіння кабачка (4,76 г %), соя (3,10 г %), мигдаль (2,43 г %), волоський горіх (2,30 г %), а також насіння соняшника (2,40 г %).
Обговорюється вплив аргініну на модуляцію лінійного росту, ендотеліальну дисфункцію та синтез соматотропного гормону, важливого модулятора лінійного росту. Наголошується, що дозозалежний характер впливу споживання аргініну на лінійний ріст у дітей дозволяє розглядати моніторинг вмісту аргініну як необхідну складову соціально-гігієнічного моніторингу.
Висновки. 1. Загальне споживання аргініну на добу в дітей у віці 7–12 років склало в середньому (5,9±0,2) г.
- Основними джерелами аргініну в дітей у віці 7–12 років є горіхи, ковбасні вироби, морська риба та злакові.
- Моніторинг споживання аргініну та інших есенціальних нутрієнтів дітьми шкільного віку може проводитися як на регіональному, так і на загальнонаціональному рівнях.
Посилання
Babiyenko, V.V. (2013). Arhinin u profilaktychnii medytsyni: problema korektsii alimentarnoho defitsytu prekursoriv NO [Arginine in preventive medicine: the problem of correction of alimentary deficiency of precursors NO]. Liky Ukrainy – Medicines of Ukraine, 2, 51-53 [in Ukrainian].
Borovikov, V.P. (2016). Populyarnoye vvedeniye v sovremennyy analiz dannykh i mashinnoye obucheniye na Statistica [Popular introduction to modern data analysis and machine learning at Statistica]. Saint-Petersburg [in Russian].
Nadvornyy, N.N., & Kresyun, V.I. (Eds.). (2015). Zdorovoye pitaniye. Osnovy obshchey nutritsiologii [Healthy food. Fundamentals of General Nutrition]. Odessa: Press-kuryer [in Russian].
Lysikov, Yu.A. (2012). Aminokisloty v pitanii cheloveka [Amino acids in human nutrition]. Eksperimentalnaya i klinicheskaya gastroenterologiya – Experimental and clinical gastroenterology, 2, 88-105 [in Russian].
Reutov, B.P., Sorokina, Ye.G., & Kositsyn, N.S. (2005). Problemy oksida azota i tsiklichnosti v biologii i meditsine [Problems of nitric oxide and cyclicity in biology and medicine]. Uspekhi sovremennoy biologii – Advances in Modern Biology, 125(1), 41-65 [in Russian].
Kuropteva, Z.V., Bayder, L.M., Nagler, L.G., Bogatyrenko, T.N., & Belaya, O.L. (2019). Sintez arginina i oksida azota v kletkakh s indutsiruyemoy NO-sintazoy [Synthesis of arginine and nitric oxide in cells with inducible NO synthase]. Izvestiya Akademii nauk. Seriya khimicheskaya – Proceedings of the Academy of Sciences. Chemical Series, 1, 174-181 [in Russian].
Böger, R.H. (2014). The pharmacodynamics of L-arginine. Altern. Ther. Health Med., 20(3), 48-54.
Chandana, T., & Venkatesh, Y.P. (2016). Occurrence, functions and biological significance of arginine-rich proteins. Curr. Protein Pept. Sci., 17(5), 507-516. DOI 10.2174/1389203717666151201192348.
van Vught, A.J., Dagnelie, P.C., Arts, I.C., Froberg, K., Andersen, L.B., El-Naaman, B., … Heitman, B.L. (2013). Dietary arginine and linear growth: the Copenhagen School Child Intervention Study. Br. J. Nutr., 109(6), 1031-1039. DOI 10.1017/S0007114512002942.
Fulton, M.D., Brown, T., & Zheng, Y.G. (2019). The Biological axis of protein arginine methylation and asymmetric dimethylarginine. Int. J. Mol. Sci., 20(13), 3322. DOI 10.3390/ijms20133322.
L-Arginine market to reach USD 812.3 million By 2027 | Reports and Data. 2020. Retrieved from: https://www.globenewswire.com/news-release/2020/03/18/2002935/0/en/L-Arginine-Market-To-Reach-USD-812-3-Million-By-2027-Reports-and-Data.html.
Morris, S.M.Jr. (2016). Arginine metabolism revisited. J. Nutr., 146(12), 2579S-2586S. DOI 10.3945/jn.115.226621.
Zhou, Y., Han, S., Liang, Z., Zhao, M., Liu, G., & Wu, J. (2020). Progress in arginine-based gene delivery systems.
J. Mater. Chem. B., 8(26), 5564-5577. DOI 10.1039/d0tb00498g.
USDA/FDA Database. Retrieved from: https://fdc.nal.usda.gov.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).