СТАВЛЕННЯ ЛІКАРІВ ДО ПРОФІЛАКТИКИ НЕІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ – АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ЧИННИК ВПЛИВУ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2021.1.12138Ключові слова:
неінфекційні захворювання, здоровий спосіб життя, безперервний професійний розвиток, соціальний маркетингАнотація
Мета: охарактеризувати ставлення та діяльність лікарів стосовно здоров’я та визначити поведінкові особливості підгруп лікарів, які працюють у столиці/обласних центрах або в інших населених пунктах.
Матеріали і методи. Опитано 167 лікарів, які представляють всі макрорегіони України: визначено рівні поінформованості про міфи щодо неінфекційних захворювань, локус контролю, погляди на ефективність профілактичних заходів, вплив на здоров’я окремих чинників оточення. Оцінку результатів здійснювали на основі даних дескриптивної статистики, статистичну вірогідність різниці показників визначали методами попарного порівняння з поправкою Бонфероні та дисперсійного аналізу.
Результати. Порівняння оцінок респондентів показало нечисленні відмінності між лікарями, які працюють у м. Києві та обласних центрах (група А), та лікарями, які працюють в інших населених пунктах (група Б). Лікарі продемонстрували досить високу поінформованість про заходи профілактики неінфекційних захворювань, водночас не завжди здійснювали практичні заходи, спрямовані на підтримку здоров’я. Відповідальність за здоров’я лікарі з обох підгруп покладали на саму особу, лікарів та близьке оточення, а найменше очікували від волонтерів, ВООЗ та преси. Опитані високо оцінили потребу дітей дотримуватися правил здорового способу життя, передусім – дотримання правил безпечного сексу. Мешканці обласних центрів вважали вплив на здоров’я свого фінансового стану та традицій у родині менш сприятливим, ніж лікарі, які живуть у решті населених пунктів.
Висновки. При порівнянні оцінки респондентами популярних тверджень щодо неінфекційних захворювань, осіб та інституцій, що несуть відповідальність за здоров’я людини, поглядів на ефективність профілактичних заходів, впливу на здоров’я окремих чинників оточення не виявлено значних відмінностей між лікарями, які працюють у м. Києві та обласних центрах, та лікарями, які працюють у інших населених пунктах. Переоцінка респондентами складності заходів профілактики неінфекційних захворювань свідчить про необхідність більш детального та доступного представлення спектра можливих заходів сприяння здоров’ю для ефективнішої профілактики.
Посилання
Balashov, K.V., & Kashchenko, V.I. (2021). Vidpovidalnist za zdorovia ta kurinnia: pohliad likariv [Responsibility for health and smoking: the view of doctors]. World science: problems, prospects and innovations. Abstracts of the 5th International scientific and practical conference. Toronto, Canada: Perfect Publishing [in Ukrainian].
Balashov, K.V. (2020). Hromadske zdorovia ta kultura: tochky dotyku [Public health and culture: points of contact]. Modern science: problems and innovations. Abstracts of the 3rd International scientific and practical conference. (pp. 74-79). Stockholm: SSPG Publish. DOI: 10.6084/m9.figshare.12652880.v1 [in Ukrainian].
Znamenska, M.A. (2015). Medyko-sotsialne obgruntuvannia systemy komunikatsii v okhoroni zdorovia. [Medico-social substantiation of the communication system in health care]. Extended abstract of Doctor's thesis. Kyiv [in Ukrainian].
Balashov, K., Slabkyi, H., Hulchiy, O., & Zakharova, N. (2020). Kontseptualna ramka psykhohrafichnykh doslidzhen u sferi profilaktyky neinfektsiinykh zakhvoriuvan [Conceptual framework of psychographic research in the field of prevention of non-communicable diseases]. Ukrayinskyi medychnyi chasopys – Ukrainian Medical Journal, 5 (139) . DOI: 10.32471/umj.1680-3051.139.191002 [in Ukrainian].
Abraham, T. (2010). The price of poor pandemic communication. British Medical Journal, 1307.
Nejašmić, D., Miošić, I., Vrdoljak, D., Permozer Hajdarović, S., Tomičić, M., & Gmajnić, R. (2017). Awareness and use of evidence-based medicine information among patients in Croatia: a nation-wide cross-sectional study. Croat. Med. J. 58, 4,
-301.
Carey, J.W. (1992). Communication as Culture: Essays on Media and Society. Psychology Press.
Eysenbach, G. (2017). Internet Health Information Seeking and the Patient-Physician Relationship: A Systematic Review. J. Med. Internet. Res., 19(1), 9.
Betsch, C., Bohm, R., Airhihenbuwa, C., Butler, R., Chapman, G., & Haase, N. (2016). Improving Medical Decision Making and Health Promotion through Culture-Sensitive Health Communication: An Agenda for Science and Practice. Medical Decision Making , 811-833.
Carrión Martín, A., Derrough, T., Honomou, P., Kolie, N., Diallo, B., & Koné, M. (2016). Social and cultural factors behind community resistance during an Ebola outbreak in a village of the Guinean Forest region, February 2015: a field experience. International Health, 227-229.
Tonsaker, T., Bartlett, G., & Trpkov, C. (2014). Health information on the Internet. Gold mine or minefield? Can. Fam. Physician, 60(5), 407-408.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).