СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ ПІСЛЯ ТРАВМ ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2020.3.11621Ключові слова:
організація охорони здоров’я, інвалідність, реабілітація, соціально-економічні чинникиАнотація
Мета: проаналізувати соціально-економічні характеристики осіб з інвалідністю після травм опорно-рухового апарату.
Матеріали і методи. Проведено медико-соціальне дослідження на базі Івано-Франківського бюро медико-соціальної експертизи. За спеціально розробленою авторською програмою опитали репрезентативну вибірку із 150 осіб, які проходили переосвідчення у зв’язку з інвалідністю після травм опорно-рухового апарату. Статистичну обробку отриманого матеріалу здійснювали шляхом розрахунку частоти поширення чинників на 100 опитаних і стандартної похибки (±m) для відносних величин, а оцінку достовірності різниці даних у групах порівняння та перевірку нульової гіпотези проводили шляхом розрахунку критерію відповідності хі-квадрат (χ2) Пірсона. Використано методи: епідеміологічний, соціологічний, медико-статистичний.
Результати. Встановлено, що найчастіше внаслідок травм опорно-рухового апарату призначали ІІІ групу інвалідності – (75,5±3,5) %, ІІ групу – (22,5±3,4) %, а І – (2,0±1,1) %. Її причинами були переломи кісток нижніх ((40,7±4,0) %) та верхніх ((18,7±3,2) %) кінцівок, травми хребта ((20,0±3,3) %), травматична ампутація ділянок тіла ((11,3±2,6) %), множинні переломи ((6,0±1,9) %) та термічні чи хімічні опіки ((3,3±1,5) %). Майже всі опитані працездатного віку: до 30 років – 7,3 %, 30–39 років – 31,1 %, 40–49 років – 30,5 %, 50–59 років – 30,5 %, 60 і старші – 0,7 %. З’ясовано, що найбільш вразливими щодо інвалідності після травм опорно-рухового апарату є чоловіки (69,5 %), мешканці сільської місцевості (64,9 %), зайняті у професіях із фізичним характером праці (66,3–65,7 %). Виявлено, що наявність інвалідності після травм опорно-рухового апарату призводить до суттєвого погіршення матеріального добробуту в (51,0±4,1) % таких осіб, більш виражено серед мешканців села ((61,2±4,9) %), що тільки частково покривається матеріальною допомогою у межах системи соціального захисту ((43,5±7,3) %). Показано, що інвалідність після травм опорно-рухового апарату та пов’язане із нею погіршення стану здоров’я ((87,4±3,0) %) супроводжується втратою ((51,7±4,1) %) чи зміною ((27,8±3,6) %), а також пошуком ((41,7±4,0) %) місця роботи, також більш акцентовано серед чоловіків із сільських місцевостей.
Висновки. Необхідно удосконалити систему реабілітації осіб з інвалідністю після травм опорно-рухового апарату, зокрема серед чоловіків, зайнятих у сільському господарстві на роботах із фізичним характером праці.
Посилання
Vizhunov, O.V. (2019). Istorychni peredumovy formuvannia poniattia “osoba z invalidnistiu” [Historical preconditions for the formation of the concept of “person with a disability”]. Prykarpatskyi yurydychnyi visnyk – Prykarpattia Legal Bulletin, 1(4). DOI: https://doi.org/10.32837/pyuv.v1i4(29).395 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.32837/pyuv.v1i4(29).395
Volodina, V.S., Vynohradov, O.O., & Huzhva, O.I. (2019). Invalidnist i pytannia dostupnosti [Disability and accessibility issues]. Pedahohika i suchasni aspekty fizychnoho vykhovannia – Pedagogy and Modern Aspects of Physical Education. Kramatorsk [in Ukrainian].
(2011). Kontseptsia Zahalnoderzhavnoi prohramy “Zdorovia 2020: ukrainskyi vymir” №1164-р. [The concept of the National Program “Health 2020: the Ukrainian dimension” No.1164-r.]. [in Ukrainian].
Panasiuk, R.V. (2018). Evoliutsiinyi pohliad na definitsiiu “invalidnist” [An evolutionary view of the definition of “disability”]. Aktualni problemy psyholohii – Actual Problems of Psychology, VII(45), 240-252 [in Ukrainian].
(2005). Pro reabilitatsiiu osib z invalidnistiu v Ukraini [On rehabilitation of persons with disabilities in Ukraine]. No 2961-IV [in Ukrainian].
(2020). Sotsialnyi zahyst naselennia Ukrainy v 2019 rotsi [Social protection of the population of Ukraine in 2019]. Kyiv: DP “Derzhanalitinform” [in Ukrainian].
Trehub, P.O., & Araslanova, T.R. (2019). Vplyv invalidnosti na sotsialno-ekonomichni aspekty zhyttia osib z obmezhenymy mozhlyvostiamy [The impact of disability on the socio-economic aspects of the lives of people with disabilities]. Nadbannia suchasnoi epidemiolohii ta biostatystyky yak zaporuka pokrashchannia hromadskoho zdorovia v Ukraini – Acquisition of Modern Epidemiology and Biostatistics as a Guarantee of Improving Public Health in Ukraine. HNMU. Kharkiv [in Ukrainian].
Triukhan, O.A. (2018). Poniattia ta prychyny invalidnosti yak yurydychnoho faktu vtraty pratsezdatnosti [The concept and causes of disability as a legal fact of disability]. Pravove zhyttia suchasnoi Ukrainy – Legal life of modern Ukraine, Odesa: Helvetyka [in Ukrainian].
Cieza, A., Sabariego, C., Bickenbach, J., & Chatterji, S. (2018). Rethinking disability. BMC Med, 16, 14. DOI: https://doi.org/10.1186/s12916-017-1002-6. DOI: https://doi.org/10.1186/s12916-017-1002-6
Forthofer, R.N., Lee, E.S., & Hernandez, M. (2007). Biostatistics: A guide to design, analysis, and discovery. Amsterdam: Elsevier Inc.
(2007). WHO. Convention on the rights of persons with disabilities: Resolution adopted by the General Assembly. Retrieved from: https://www.refworld.org/docid/45f973632.html.
(2008). WHO. The global burden of disease: 2004 update. Retrieved from: https://www.who.int/healthinfo/global_burden_disease/2004_report_update/en/
(2011). WHO. World report on disability. Retrieved from: https://www.who.int/publications/i/item/world-report-on-disability.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).