ІНДИВІДУАЛЬНЕ СПРИЙНЯТТЯ ЧАСУ – РАННЯ ПРОГНОСТИЧНА ОЗНАКА РОЗВИТКУ ЗАХВОРЮВАНЬ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2020.1.11208Ключові слова:
показник індивідуального сприйняття часу (τ-тип), захворюваність, прогноз, серцево-судинна патологіяАнотація
Мета: виявити ризик розвитку захворювань в осіб молодого віку за показником індивідуального сприйняття часу.
Матеріали і методи. Проведено анкетування 200 осіб жіночої та чоловічої статей віком від 18 до 22 років (по 100 осіб у кожній групі) для виявлення факторів ризику та визначення показника індивідуального сприйняття часу (τ) за методом Б. Й. Цуканова. В анкеті згруповано питання щодо факторів ризику патології серцево-судинної системи, сечовидільної системи, шлунково-кишкового тракту.
Результати. У осіб чоловічої статі із τ=0,7–0,8 є більший ризик захворіти на хвороби шлунково-кишкового тракту, оскільки вони частіше і в більшій кількості вживають алкоголь, частіше мають надлишкову масу тіла та піддаються стресовим впливам. Ймовірно більший ризик розвитку артеріальної гіпертензії при τ=0,8–0,86 існує в осіб жіночої статі. У осіб чоловічої статі з τ=0,86–0,94 більший ризик розвитку ниркової патології порівняно із особами жіночої статі, тому що вони зазнають частішого переохолодження та вживають більше води, тим самим збільшуючи навантаження на нирки. Більша схильність до гіподинамії, переважання тютюнокуріння, споживання надлишку солоної їжі та достовірно обтяжений спадковий анамнез щодо серцево-судинної патології при τ=0,94–1,00 у осіб чоловічої статі свідчить про високий ризик розвитку в них у майбутньому патології серцево-судинної системи (ішемічної хвороби серця та цереброваскулярних захворювань).
Висновки. Отримані результати вказують на наявність зв’язку певних факторів ризику розвитку захворювань з τ-типом респондентів. Визначення у подальшому в пацієнтів τ-типу дозволить спрогнозувати ризик розвитку певної патології та запропонувати їм комплекс індивідуальних профілактичних заходів.
Посилання
Agadzhanyan, N.A., Baevsky, R.M., & Berseneva, A.P. (2000). Ucheniye o zdorovye i problemy adaptatsii (teoriya i praktika valeologicheskikh issledovaniy) [The doctrine of health and problems of adaptation (theory and practice of valeological research)]. Stavropol: SSU [in Russian].
Gruzeva, T.S. (2014). Innovatsiina sutnist ta stratehichnyi i praktychnyi potentsial novoi yevropeiskoi polityky “Zdorovia – 2020” [Innovative essence and strategic and practical potential of the new European policy “Health – 2020”]. Visnyk problem biolohii i medytsyny – Bulletin of Problems of Biology and Medicine, 1 (110), 25-33 [in Ukrainian].
Denefil, O.V. (2008). Spryiniattia chasu studentamy za riznykh typiv pohody. [Perception of time by students for different types of weather]. Odeskyi medychnyi zhurnal – Odesa Medical Journal, 110 (6), 7-9 [in Ukrainian].
Moiseeva, N.I. (1991). Vremya v nas i vremya vne nas [Time in us and time outside us]. Leningrad: Lenizdat [in Russian].
Rybalka, V.V. (2008). Indyvid ta osobystist u psykholohichnii teorii chasu B.Y. Tsukanova [Individual and personality in the psychological theory of time B.Y. Tsukanov]. Praktychna psykholohiia ta sotsialna robota – Practical Psychology and Social Work, 2, 1-18 [in Ukrainian].
Surnina, O.E., Antonova, N.V., & Kapusnyak, O.N. (2003). Otmerivaniye vremennykh intervalov lyudmi pozhilogo vozrasta [Measurement of time intervals by elderly people]. Fiziologiya cheloveka – Human Physiology, 29 (1), 86-89 [in Russian].
Tsukanov, B.I. (2000). Vremya v psikhike cheloveka [Time in the human psyche]. Odesa: Astroprint [in Ukrainian].
(2018). Global Health Estimates 2016: Disease burden by Cause, Age, Sex, by Country and by Region, 2000-2016. Geneva, World Health Organization.
Terenda, N., Petrashyk, Y., Slobodian, N., & Lishtaba, L. (2018). Morbidity and prevalence of cardiovascular diseases in Ukraine: trends and forecasts untill 2025. Georgian Medical News, 9(282), 79-82.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).