ЗАСТОСУВАННЯ ПСИХОДІАГНОСТИЧНИХ МЕТОДІВ ДЛЯ ВИЯВЛЕННЯ ПЕРВИННОГО ЕПІЗОДУ БІПОЛЯРНОГО АФЕКТИВНОГО РОЗЛАДУ В ПРАКТИЦІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2019.4.10948Ключові слова:
біполярний афективний розлад, первинний епізод, психодіагностичні методи, гендерні відмінностіАнотація
Мета: вивчити найпоширеніші методи діагностики розладів біполярного спектра при первинному епізоді біполярного афективного розладу (БАР).
Матеріали і методи. Клінічно обстежено 153 хворих із первинним епізодом біполярного афективного розладу з використанням опитувальника розладів настрою (Mood Disorser Questionnaire – MDQ) (R. M. Hirschfield et al., 2001), діагностичної шкали біполярного спектра (N. S. Ghaemi, C. J. Miller et al., 2005; G. Sachs, 2004, 2008) та самоопитувальника для діагностики гіподинамії (Hypomania Checklist-32 – HCL-32).
Результати. Особливості перебігу первинного епізоду біполярного афективного розладу проаналізовано на основі даних клінічного обстеження 153 хворих. Встановлено, що найвищий діагностичний потенціал має діагностична шкала біполярного спектра у хворих із депресивним, маніакальним і змішаним варіантами первинного епізоду біполярного афективного розладу та нижчою здатністю опитувальника розладів настрою (MDQ) і самоопитувальника HCL-32 для діагностики патологічних афективних симптомів біполярного спектра в хворих із маніакальним та змішаним варіантом первинного епізоду біполярного афективного розладу, але вони були нечутливі до депресивного варіанту. Використовуючи діагностичну шкалу біполярного спектра для виявлення ознак біполярності при первинному епізоді БАР, варто памʼятати, що кількісні показники для неї нижчі, ніж при обстеженні хворих із клінічно сформованим БАР, що необхідно враховувати під час проведення діагностики.
Висновки. Виявлені особливості варто враховувати при використанні цих психодіагностичних інструментів для оцінки ризику біполярності при афективних розладах у клінічній практиці.
Посилання
Venher, O.P. (2016). Henderno-vikovi ta sotsialno-medychni osoblyvosti emihrantiv ta reemihrantiv, khvorykh na depresyvni rozlady [Gender-age and socio-medical characteristics of emigrants and remigrants suffering from depressive disorders]. Visnyk naukovykh doslidzhen – Bulletin of Scientific Research, 1, 88-91 [in Ukrainian].
Venher, O.P. (2015). Osobystisni osoblyvosti emihrantiv ta reemihrantiv, khvorykh na depresyvni rozlady [Personal characteristics of emigrants and re-emigrants suffering from depressive disorders]. ScienceRise. Medical science, 5 (4), 71-78 [in Ukrainian].
Maruta, N.A. (2011). Bipolarnoye affektivnoye rasstroystvo: diagnostika, terapiya, profilaktika [Bipolar affective disorder: diagnostic, treatment, prophylaxis]. NeuroNews, 8 (35), 46-52 [in Russian].
Maruta, N.A. (2011). Diagnostika bipolarnogo affektivnogo rasstroystva [Diagnostic of bipolar affective disorder]. NeuroNews, 4 (31), 57-60 [in Russian].
Baldessarini, R.J., Tondo, L., & Visioli, C. (2014). First-episode types in bipolar disorder: predictive associations with later illness. Acta Psychiatrica Scandinavica, 129, 383-392. DOI: https://doi.org/10.1111/acps.12204
Patel, R., Shetty, H., Jackson, R., Broadbent, M., Stewart, R., Boydell, J. McGuire, P., & Taylor M. (2015). Delays before diagnosis and initiation of treatment in patients presenting to mental health services with bipolar disorder. PLoS One, 10, 126-129. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0126530
Hirschfeld, R.M., Williams, J.B., Spitzer, R.L., Calabrese, J.R., Flynn, L., Keck, P.E.Jr., …, & Zajecka, J. (2000). Development and validation of a screening instrument for bipolar spectrum disorder: the Mood Disorder Questionnaire. American Journal of Psychiatry, 157 (11), 1873-1875. DOI: https://doi.org/10.1176/appi.ajp.157.11.1873
Rios, A.C., Noto, M.N., Rizzo, L.B., Mansur, R., Martins, F.E., Grassi-Oliveira, R., Correll, C.U., & Brietzke, E. (2015). Early stages of bipolar disorder: characterization and strategies for early intervention. Revista Brasileira de Psiquiatria, 37, 343-349. DOI: https://doi.org/10.1590/1516-4446-2014-1620
Hayes, J.F., Miles, J., Walters, K., King, M., & Osborn, D.P. (2015). A systematic review and meta-analysis of premature mortality in bipolar affective disorder. Acta Psychiatrica Scandinavica, 131, 417-425. DOI: https://doi.org/10.1111/acps.12408
Rowland, T.A., & Marwaha, S. (2018). Epidemiology and risk factors for bipolar disorder. Therapeutic Advances in Psychopharmacology, 8 (9), 251-269. DOI: https://doi.org/10.1177/2045125318769235
Nassir Ghaemi, S., Miller, C.J., Berv, D.A., Klugman, J., Rosenquist, K.J., & Pies, R.W. (2005). Sensitivity and specificity of a new bipolar spectrum diagnostic scale. Affective Disorders, 84(2-3), 273-277. DOI: https://doi.org/10.1016/S0165-0327(03)00196-4
Angst, J., Adolfsson, R., Benazzi, F., Gamma, A., Hantouche, E., Meyer, T.D., …, & Scott, J. (2005). The HCL32: Towards a self-assessment tool for hypomanic symptoms in outpatients. Journal of Affective Disorders, 88(2), 217-233. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jad.2005.05.011
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
