ЗАСТОСУВАННЯ ПСИХОДІАГНОСТИЧНИХ МЕТОДІВ ДЛЯ ВИЯВЛЕННЯ ПЕРВИННОГО ЕПІЗОДУ БІПОЛЯРНОГО АФЕКТИВНОГО РОЗЛАДУ В ПРАКТИЦІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

Автор(и)

  • Yu. I. Mysula Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2786.2019.4.10948

Ключові слова:

біполярний афективний розлад, первинний епізод, психодіагностичні методи, гендерні відмінності

Анотація

Мета: вивчити найпоширеніші методи діагностики розладів біполярного спектра при первинному епізоді біполярного афективного розладу (БАР).

Матеріали і методи. Клінічно обстежено 153 хворих із первинним епізодом біполярного афективного розладу з використанням опитувальника розладів настрою (Mood Disorser Questionnaire – MDQ) (R. M. Hirschfield et al., 2001), діагностичної шкали біполярного спектра (N. S. Ghaemi, C. J. Miller et al., 2005; G. Sachs, 2004, 2008) та самоопитувальника для діагностики гіподинамії (Hypomania Checklist-32 – HCL-32).

Результати. Особливості перебігу первинного епізоду біполярного афективного розладу проаналізовано на основі даних клінічного обстеження 153 хворих. Встановлено, що найвищий діагностичний потенціал має діагностична шкала біполярного спектра у хворих із депресивним, маніакальним і змішаним варіантами первинного епізоду біполярного афективного розладу та нижчою здатністю опитувальника розладів настрою (MDQ) і самоопитувальника HCL-32 для діагностики патологічних афективних симптомів біполярного спектра в хворих із маніакальним та змішаним варіантом первинного епізоду біполярного афективного розладу, але вони були нечутливі до депресивного варіанту. Використовуючи діагностичну шкалу біполярного спектра для виявлення ознак біполярності при первинному епізоді БАР, варто памʼятати, що кількісні показники для неї нижчі, ніж при обстеженні хворих із клінічно сформованим БАР, що необхідно враховувати під час проведення діагностики.

Висновки. Виявлені особливості варто враховувати при використанні цих психодіагностичних інструментів для оцінки ризику біполярності при афективних розладах у клінічній практиці.

Біографія автора

Yu. I. Mysula, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

кандидат медичних наук, доцент кафедри психіатрії, наркології та медичної психології Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

Посилання

Venher, O.P. (2016). Henderno-vikovi ta sotsialno-medychni osoblyvosti emihrantiv ta reemihrantiv, khvorykh na depresyvni rozlady [Gender-age and socio-medical characteristics of emigrants and remigrants suffering from depressive disorders]. Visnyk naukovykh doslidzhen – Bulletin of Scientific Research, 1, 88-91 [in Ukrainian].

Venher, O.P. (2015). Osobystisni osoblyvosti emihrantiv ta reemihrantiv, khvorykh na depresyvni rozlady [Personal characteristics of emigrants and re-emigrants suffering from depressive disorders]. ScienceRise. Medical science, 5 (4), 71-78 [in Ukrainian].

Maruta, N.A. (2011). Bipolarnoye affektivnoye rasstroystvo: diagnostika, terapiya, profilaktika [Bipolar affective disorder: diagnostic, treatment, prophylaxis]. NeuroNews, 8 (35), 46-52 [in Russian].

Maruta, N.A. (2011). Diagnostika bipolarnogo affektivnogo rasstroystva [Diagnostic of bipolar affective disorder]. NeuroNews, 4 (31), 57-60 [in Russian].

Baldessarini, R.J., Tondo, L., & Visioli, C. (2014). First-episode types in bipolar disorder: predictive associations with later illness. Acta Psychiatrica Scandinavica, 129, 383-392. DOI: https://doi.org/10.1111/acps.12204

Patel, R., Shetty, H., Jackson, R., Broadbent, M., Stewart, R., Boydell, J. McGuire, P., & Taylor M. (2015). Delays before diagnosis and initiation of treatment in patients presenting to mental health services with bipolar disorder. PLoS One, 10, 126-129. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0126530

Hirschfeld, R.M., Williams, J.B., Spitzer, R.L., Calabrese, J.R., Flynn, L., Keck, P.E.Jr., …, & Zajecka, J. (2000). Development and validation of a screening instrument for bipolar spectrum disorder: the Mood Disorder Questionnaire. American Journal of Psychiatry, 157 (11), 1873-1875. DOI: https://doi.org/10.1176/appi.ajp.157.11.1873

Rios, A.C., Noto, M.N., Rizzo, L.B., Mansur, R., Martins, F.E., Grassi-Oliveira, R., Correll, C.U., & Brietzke, E. (2015). Early stages of bipolar disorder: characterization and strategies for early intervention. Revista Brasileira de Psiquiatria, 37, 343-349. DOI: https://doi.org/10.1590/1516-4446-2014-1620

Hayes, J.F., Miles, J., Walters, K., King, M., & Osborn, D.P. (2015). A systematic review and meta-analysis of premature mortality in bipolar affective disorder. Acta Psychiatrica Scandinavica, 131, 417-425. DOI: https://doi.org/10.1111/acps.12408

Rowland, T.A., & Marwaha, S. (2018). Epidemiology and risk factors for bipolar disorder. Therapeutic Advances in Psychopharmacology, 8 (9), 251-269. DOI: https://doi.org/10.1177/2045125318769235

Nassir Ghaemi, S., Miller, C.J., Berv, D.A., Klugman, J., Rosenquist, K.J., & Pies, R.W. (2005). Sensitivity and specificity of a new bipolar spectrum diagnostic scale. Affective Disorders, 84(2-3), 273-277. DOI: https://doi.org/10.1016/S0165-0327(03)00196-4

Angst, J., Adolfsson, R., Benazzi, F., Gamma, A., Hantouche, E., Meyer, T.D., …, & Scott, J. (2005). The HCL32: Towards a self-assessment tool for hypomanic symptoms in outpatients. Journal of Affective Disorders, 88(2), 217-233. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jad.2005.05.011

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-03-17

Як цитувати

Mysula, Y. I. (2020). ЗАСТОСУВАННЯ ПСИХОДІАГНОСТИЧНИХ МЕТОДІВ ДЛЯ ВИЯВЛЕННЯ ПЕРВИННОГО ЕПІЗОДУ БІПОЛЯРНОГО АФЕКТИВНОГО РОЗЛАДУ В ПРАКТИЦІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України, (4), 46–50. https://doi.org/10.11603/1681-2786.2019.4.10948

Номер

Розділ

Наука - практиці охорони здоров'я