УРАХУВАННЯ КАР’ЄРНИХ ПРАГНЕНЬ ТА ІНШИХ МЕДИКО-СОЦІАЛЬНИХ ЧИННИКІВ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ІНТЕРЕСУ СТУДЕНТІВ-МЕДИКІВ ДО ГРОМАДСЬКОЇ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

Автор(и)

  • L. V. Kriachkova ДP «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», м. Дніпро, Україна
  • V. M. Lekhan ДP «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», м. Дніпро, Україна
  • L. V. Krotova ДP «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», м. Дніпро, Україна

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2786.2019.2.10484

Ключові слова:

вища освіта, студенти старших курсів, громадське здоров’я, кар’єрна орієнтація

Анотація

Мета: вивчити кар’єрні орієнтації студентів–медиків і чинників що на них впливають, для визначення шляхів підвищення інтересу майбутніх лікарів до громадської охорони здоров’я.

Матеріали і методи. Проведено соціологічне та психодіагностичне обстеження серед 163 студентів-медиків I–IV курсів навчання ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» із застосуванням методик: «Якір кар’єри» Е. Шейна в адаптації А. А. Жданович; багатофакторного опитувальника емпатії М. Davis, (1983) в адаптації Т. Д. Карягиної та Н. В. Кухтової, (2016) та методики Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) вивчення якості життя, пов’язаної зі здоров’ям (ЯЖ) за 8-ма запитаннями (ВООЗ ЯЖ-8). Конфіденційність інформації була захищена деперсоніфікацією ідентифікаторів студентів. Статистичний аналіз, що включав методи описової та аналітичної статистики, здійснювали за допомогою STATISTICA 6.1 (StatSoftInc., серійний № AGAR909E415822FA).

Результати. Дослідження показало, що питаннями планування власної кар’єри опікується половина з опитаних та їх частка закономірно зростає з віком  і курсом навчання.

Серед кар’єрних орієнтацій студентів-медиків домінує націленість на інтеграцію стилів життя – спосіб життя, який гармонійно поєднує інтереси сім’ї, кар’єри та саморозвитку (24,5 %), за ним слідує стабільність місця роботи (23,9 %) та служіння на користь людям (22,7 %). Для третини обстежених характерною є орієнтація на вертикальну чи горизонтальну кар’єру. Не виявлено розбіжностей у кар’єрних прагненнях за віком та статтю.

Одними із чинників, що впливають на формування кар’єрних прагнень, є емпатія студентів та їх якість життя, яка, у свою чергу, формується переважно за рахунок навколишнього середовища. Більшість опитаних оцінила власну якість життя як середню та добру (78,8 %). Меншою мірою студенти задоволені соціальними взаємозв’язками (49,1 % позитивних оцінок). Частка студентів із рівнем емпатії вище середнього становила для когнітивної складової 43,6 %, для емоційної – 41,7 %. Виявлено множинні кореляційні зв’язки між емпатичними характеристиками, сферами якості життя, кар’єрними якорями студентів та іншими чинниками.

Висновки. Під час навчального процесу у вищих медичних навчальних закладах доцільно запроваджувати підходи, спрямовані на підвищення обізнаності та залучення студентів до громадської охорони здоров’я. Це вимагає стратегій активного навчання, на кшталт спеціальних груп інтересів (гуртків), текстових та фото есе, паралельної підготовки студентів як за програмою магістра медицини, так і за програмою магістра громадського здоров’я.

Біографії авторів

L. V. Kriachkova, ДP «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», м. Дніпро, Україна

доктор медичних наук, доцент, професор кафедри соціальної медицини, гро­мадського здоров’я та управління охороною здоров’я ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»

V. M. Lekhan, ДP «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», м. Дніпро, Україна

доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри соціальної медицини, громадського здоров’я та управління охороною здоров’я ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»

L. V. Krotova, ДP «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», м. Дніпро, Україна

студентка І медичного факультету, IV курсу, 5-ї групи, староста СНТ кафедри соціальної медицини, організації та управління охороною здоров’я ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»

Посилання

Zhdanovich, A.A. (2007). Readaptatsiya oprosnika “Karyernye orientatsii” i ego standartizatsiya na studencheskoy vyborke [Re-adaptation of the career orientation questionnaire and its standardization in the student sample]. Psihologicheskiy zhurnal – Psychological Journal, 4. Retrieved from: http://elibrary.miu.by/journals!/item.pj/issue.16/article.1.html [in Russian].

Karyagina, T.D., & Kuhtova, N.V. (2016) Test empatii M. Devisa: soderzhatelnaya validnost i adaptatsiya v mezhkulturnom kontekste [M. Davis Empathy test: content validity and adaptation in cross-cultural context]. Konsultativnaya psihologiya i psihoterapiya – Counseling Psychology and Psychotherapy, 24 (4), 33-61 doi: 10.17759/cpp20162404003 [in Russian].

Kryachkova, L.V. (2016). Puti obespecheniya otzyvchyvosti systemy zdravookhraneniya k trebovanniyam, predyavlyaemym naselenyem (na primere Ukrainy) [Ways to providing system of health system’s responsiveness to population requirements (for example of Ukraine)]. Medyczne zeszyty naukowe. Uczelni Warszawskiej im. Marii Skłodowskiej-Curie, 1 (5), 137-157.

Lekhan, V.M., Kriachkova, L.V., Borvinko, E.V., & Kolesnyk, V.I. (2017). Perspektyvy pidhotovky kerivnykh medychnykh kadriv dlia zabezpechennia diialnosti hromadskoi okhorony zdorovia [Perspectives of training public health physician leader and manager]. Visnyk problem biolohii i medytsyny – Bulletin of Problems of Biology and Medicine, 2, 323-327. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua. [in Ukrainian].

Caron, R.M. (2016). The educated citizen and global public-health issues: One model for integration into the undergraduate curriculum. Frontiers in Public Health, 4, 35. doi:10.3389/fpubh.2016.00035.

Davis, M.H. (1980). A multidimensional approach to individual differences in empathy. JSAS Catalog of Selected Documents in Psychology, 10, 85. Retrieved from: www.sjdm.org/dmidi/files/Davis_(1980)_IRI.doc.

Dundas, K.J., Hansen, V., Outram, S., & James, E. L. (2017). A “Light Bulb Moment” in understanding public health for undergraduate students: Evaluation of the experiential “This is public health” Photo Essay Task. Frontiers in Public Health, 5, 116. doi:10.3389/fpubh.2017.00116.

Louw, A., Turner, A., & Wolvaardt, L. (2018). A case study of the use of a special interest group to enhance interest in public health among undergraduate health science students. Public Health Reviews, 39, 11. doi:10.1186/s40985-018-0089-4.

Power, M. (2003). Development of a common instrument for quality of life. EUROHIS: Developing Common Instruments for Health Surveys, 57, 145-159. Retrieved from: http://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file/0015/101193/WA9502003EU.pdf#page=149.

Rabbani, F., Shipton, L., White, F., Nuwayhid, I., London, L., Ghaffar, A., … & Abbas, F. (2016). Schools of public health in low and middle-income countries: an imperative investment for improving the health of populations? BMC Public Health, 16, 941. doi:10.1186/s12889-016-3616-6.

Wang, J., Zhao, Q., Liu, T., An, M., & Pan, Z. (2019). Career orientation and its impact factors of general practitioners in Shanghai, China: a cross-sectional study. BMJ open, 9 (3), e021980. doi:10.1136/bmjopen-2018-021980.

Zweigenthal, V., Pick, W.M., & London, L. (2018). Motivations of South African physicians specialising in public health. Global Health Action, 11 (1), 1475039. doi:10.1080/16549716.2018.1475039.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-10-18

Як цитувати

Kriachkova, L. V., Lekhan, V. M., & Krotova, L. V. (2019). УРАХУВАННЯ КАР’ЄРНИХ ПРАГНЕНЬ ТА ІНШИХ МЕДИКО-СОЦІАЛЬНИХ ЧИННИКІВ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ІНТЕРЕСУ СТУДЕНТІВ-МЕДИКІВ ДО ГРОМАДСЬКОЇ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України, (2), 76–83. https://doi.org/10.11603/1681-2786.2019.2.10484

Номер

Розділ

Підготовка медичних кадрів