МЕДИКО-СОЦІАЛЬНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ МОДЕЛІ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ЖИТТЯ ДІТЕЙ З ОЖИРІННЯМ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2018.1.9238Ключові слова:
якість життя, діти, ожиріння, модель управління, стратегії, заходи.Анотація
Мета: надати медико-соціальне обґрунтування та розробити модель управління якістю життя дітей та підлітків з ожирінням.
Матеріали і методи. Застосовано метод моделювання. В основу моделі покладено дані аналізу загальносвітового досвіду щодо проблеми дитячого ожиріння та результати проведених досліджень (якості життя, поширеності, факторів ризику, якості медичного обслуговування).
Результати. Виходячи з результатів отриманих даних, побудовано модель управління якості життя дітей з ожирінням. Визначено: основну мету, структуру, завдання та принципи запропонованої моделі. Основними напрямками взаємодії між елементами моделі є розробка державних стратегій, моніторинг основних показників дитячого ожиріння та планування пріоритетних заходів із оптимізації.
Висновки. Ефективне функціонування моделі управління дозволить покращити якість життя та буде сприяти адаптації дітей з даною патологією у суспільстві.
Посилання
Baranov, A.A., Albitskiy, V.Yu., & Vinyarskaya, I.V. (2010). Izucheniye kachestva zhizni v pediatrii [Studying the quality of life in pediatrics]. Kyiv: Zdorovia [in Ukrainian].
Liga, M.B. (2012). Formirovaniye kontseptualnykh podkhodov k kachestvu zhizni v kontekste neoklassicheskoy sotsiologii [Formation of conceptual approaches to the quality of life in the context of neoclassical sociology]. European Social Science Journal, 2, 242-248. [in Russian].
Malyuga, S.V. (2010). Sotsialnoye upravleniye: sushchnost, upravleniye i problem [Social management: essence, management and problems]. Nauchnyye problemy gumanitarnykh issledovaniy – Scientific Problems of Humanitarian Research, 7, 235-241 [in Russian].
Nagimova, A.M. (2012). Teoreticheskiye podkhody k issledovaniyu problemy kachestva zhizni [Theoretical approaches to the study of the quality of life problem]. Elektronnyy ekonomicheskiy vestnik Tatarstana – Electronic Economic Bulletin of Tatarstan, 1, 355-361 [in Russian].
Prisyazhnyy, M.Yu. (2011). Podkhody k opredeleniyu ponyatiya “kachestvo zhizni” [Approaches to the definition of the concept of “quality of life”]. Aktualnyye problemy gumanitarnykh i yestestvennykh nauk – Actual Problems of the Humanities and Natural Sciences, 5, 283-295 [in Russian].
Prisyazhnyy, M.Yu. (2011). Ponyatiye “kachestva zhizni” v sisteme smezhnykh ponyatiy [The concept of “quality of life” in a system of related concepts]. Aktualnyye problemy gumanitarnykh i yestestvennykh nauk – Actual Problems of the Humanities and Natural Sciences, 4, 201-208 [in Russian].
Spiridonov, S.P. (2010). Indikatory kachestva zhizni i metodologii ikh formirovaniya [Indicators of the quality of life and the methodology of their formation]. Voprosy sovremennoy nauki i praktiki. Universitet im. V.I. Vernadskogo – Issues of Modern Science and Practice. V.I. Vernadskyi University, 10-12, 208-223 [in Ukrainian].
A framework for implementing the set of recommendations on the marketing of foods and non-alcoholic beverages to children. (2012). Geneva: World Health Organization.
Ebbeling, C.B., Feldman, H.A., Chomitz, V.R., Antonelli, T.A., Gortmaker, S.L., Osganian, S.K., et al. (2012). A randomized trial of sugar-sweetened beverages and adolescent body weight.N. Engl. J. Med., 367, 1407-1416.
Ruyter, J.C., Olthof, M.R., Seidell, J.C., & Katan, M.B. (2012). A trial of sugar-free or sugar-sweetened beverages and body weight in children. N. Engl. J. Med., 367, 1397-1406.
Lobstein, T., Jackson-Leach, R., Moodie, M.L., Hall, K.D., Gortmaker, S.L., Swinburn, B.A. (2015). Child and adolescent obesity: part of a bigger picture. Lancet, 385, 2510-2520.
Lake, A., & Townshend, T. (2006). Obesogenic environments: exploring the built and food environments. J. R. Soc. Promot. Health, 126, 262-267.
Litwin, S.E. (2014). Childhood obesity and adulthood cardiovascular disease: Quantifying the lifetime cumulative burden of cardiovascular risk factors. J. Am. Coll Cardiol, 64, 1588-1590.
Lobstein, T., & Jackson-Leach, R. (2006). Estimated burden of paediatric obesity and co-morbidities in Europe. Part 2. Numbers of children with indicators of obesity-related disease.International Journal of Pediatric Obesity, 1, 33-41.
Miller, A.L., Lee, H.J., & Lumeng, J.C. (2015). Obesity-associated biomarkers and executive function in children. Pediatr. Res., 77, 143–147.
Huang, T.T.K., Cawley, J.H., Ashe, M., Costa, S.A., Frerichs, L.M., Zwicker, L. et al. (2015). Mobilisation of public support for policy actions to prevent obesity. Lancet, 385, 2422-2423.
Pizzi, M.A., & Vroman, K. (2013). Childhood obesity: effects on children’s participation, mental health, and psychosocial development. Occup. Ther. Health Care, 27, 99-112.
Popkin, B.M., & Hawkes, C. (2016). Sweetening of the global diet, particularly beverages: patterns, trends, and policy responses. Lancet Diabetes Endocrinol, 4 (2), 174-186.
Zeller, M.H., & Modi, A.C. (2006). Predictors of health-related quality of life in obese youth. Obesity (Silver Spring), 14 (1), 122-130.20.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).