ОСОБЛИВОСТІ ПОЄДНАНОГО ПЕРЕБІГУ ХРОНІЧНОГО ОБСТРУКТИВНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ ТА ГІПЕРТОНІЧНОЇ ХВОРОБИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2017.4.8649Ключові слова:
хронічне обструктивне захворювання легень, гіпертонічна хвороба, стать.Анотація
Мета: проаналізувано особливості поєднаного перебігу хронічного обструктивного захворювання легень (ГХ) ІІ стадії та гіпертонічної хвороби ІІ стадії в гендерному аспекті.
Матеріали і методи. Ретроспективно проаналізовано 420 історій хвороб пацієнтів, які перебували на стаціонарному лікуванні у пульмонологічному відділенні Тернопільської університетської лікарні з діагнозом «хронічне обструктивне захворювання легень» (ХОЗЛ) протягом 2014 і 2016 рр.
Результати. Серед пацієнтів з ХОЗЛ переважали особи чоловічої статі (65,95 %). Розподіл за статтю пацієнтів з ХОЗЛ II стадії виглядає наступним чином: чоловіки – 59,86 %, жінки – 40,14 %.
Висновки. Серед пацієнтів з ХОЗЛ II стадії 28, 67 % хворих не мали супутньої патології, 27,27 % - перебіг основного захворювання поєднувався з гіпертонічною хворобою II стадії, 43,36 % - ХОЗЛ поєднувався з іншими захворюваннями. Аналіз отриманих даних за гендерною ознакою вказує на переважання у пацієнтів чоловічої статі коморбідності ХОЗЛ з іншими патологіями, причому найчастіше (у 33 % хворих) з гіпертонічною хворобою. В осіб жіночої статі, хворих на ХОЗЛ, окрім гіпертонічної хвороби, з високою частотою зустрічалась ішемічна хвороба серця й захворювання ендокринної системи.
Посилання
Ivanovskiy, M.O., & Yushmanova, T.N. (2008). Izmenenie harakteristik mikrososudistogo krovotoka v tkanyah parodonta pod vliyaniem kureniya [Changes in the characteristics of microvascular blood flow in periodontal tissues under the influence of smoking]. Ekologiya cheloveka – Human Ecology, 3, 23-28 [in Russian].
Orehova, L.Yu., Shaporova, N.L., & Kosova, E.V. (2008). Sostoyanie tkaney parodonta u kuryaschih patsientov s hronicheskoy obstruktivnoy boleznyu legkih [Condition of periodontal tissues in smokers with chronic obstructive pulmonary disease]. Parodontologiya – Periodontology, 1, 12-17 [in Russian].
Skorochennia poshyrenosti kurinnia v Ukraini pryzvelo do skorochennia chysla vyklykanykh tiutiunom khvorob ta smertei. Pres-sluzhba MOZ Ukrainy [Reducing the prevalence of smoking in Ukraine has led to a reduction in the number of tobacco-related illnesses and deaths. Press service of the Ministry of Health of Ukraine]. (2012). www.moz.gov.ua. Retrieved from http://www.moz.gov.ua/ua/portal/pre_20120403_1.html
Mikkelsen, R.L., Middelboe, Т., Pisinger, С., et al. (2004). Anxiety and depression in patients with chronic obstructive pulmonary disease (COPD). Nord J Psychiatry, 58, 65-70.
Barnes, P.J., & Celli, B.R. (2009). Systemic manifestations and comorbidities of COPD. Eur Respir J, 33, 1165-1185.
Cao, C., Wang, R., Wang, J.M., et al. (2012). Body mass index and mortality in chronic obstructive pulmonary disease: a meta-analysis. PloS One, 7, 8.
Guo, Y., Zhang, T., Wang, Z., Yu, F., Xu, Q., Guo, W., … He, J. (2016). Body mass index and mortality in chronic obstructive pulmonary disease: A dose–response meta-analysis. Medicine, 95 (28), e4225.
Bonfield, T.L., & Caplan, A.I. (2010). Adult mesenchymal stem cells: an innovative therapeutic for lung diseases. Discov Med, 9 (47), 337-345.
Brown, C.A., Crombie, I.K., & Tunstall-Pedoe, H. (1994). Failure of cigarette smoking to explain international differences in mortality from chronic obstructive pulmonary disease. Epidemiology Community Health, 48, 134-139.
Falk, J.A., Kadiev, S., Criner, G.J., et al. (2008). Cardiac disease in chronic obstructive pulmonary disease. Proc Am Thorac Soc, 5, 543-548.
Mannino, D.M. Homa, D.M., Akinbami, L.J., et al. (2002). Chronic obstructive pulmonary disease surveillance – United States, 1971–2000. Morbidity and Mortality Weekly Report Surveillance Summaries, 51, 1-18.
Divo, М., Cote, С., Torres, J.P. et al. (2012). Comorbidities and risk of mortality in patients with chronic obstructive pulmonary disease. Am J Respir Crit Care Med, 186, 155-161.
Divo, M.J., Cabrera, C., Casanova, C., et al. (2014). Comorbidity distribution, clinical expression and survival in COPD patients with different body mass index. J COPD F, 1 (2), 229-238.
Sidney, S., Sorel, М., Quesenberry, С.Р., et al. (2005). COPD and incident cardiovascular disease hospitalizations and mortality: Kaiser Permanente Medical Care Program. Chest, 128, 2068-2075.
Fabbri, L.M., & Rabe, K.F. (2007). From COPD to chronic systemic inflammatory syndrome? Lancet, 370, 797-799.
Huiart, L., Ernst, Р., & Suissa, S. (2005). Cardiovascular morbidity and mortality in COPD. Chest, 128, 2640-2646.
Kern, E. (2011). Metabolic syndrome and systemic inflammation in COPD. COPD, 8 (6), 395-396.
Agustí, A., Barberà, J.A., Wouters, E.F.M., Peinado, V.I., & Jeffery, P.K. (2013). Lungs, bone marrow, and adipose tissue. A network approach to the pathobiology of chronic obstructive pulmonary disease. Am J Respir Crit Care Med, 188 (12), 1396-1406.
D'Agostino, R.B., Parise, H., Sullivan, L., & Meigs, J.B. (2005). Metabolic syndrome as a precursor of cardiovascular disease and type 2 diabetes mellitus. Circulation, 112 (20), 3066-3372.
Michaud, C.M., Murray, C.J., & Bloom, B.R. (2001). Burden of disease – implications for future research. JAMA, 285, 535-539.
Miniño, A.M., Xu, J.Q., & Kochanek, K.D. (2010). Deaths: Preliminary data for 2008. National Vital Statistics Reports, 59, 2-8.
Sin, D.D., Anthonisen, N.R., Soriano, J.B., et al. (2006). Mortality in COPD: Role of comorbidities. Eur Respir J, 28 (6), 1245-1257.
Murray, C.J., & Lopez, А. (1997). Alternative projections of mortality and disability by cause 1990-2020: Global Burden of Disease Study. Lancet, 349, 1498-1504.
Rubinsztajn, R., & Chazan, R. (2011). Mortality and comorbidity in hospitalized chronic obstructive pulmonary disease patients. Pneumonol Alergol Pol, 79 (5), 343-346.
Sevenoaks, M.J., & Stockley, R.A. (2006). Chronic obstructive pulmonary disease, inflammation and co-morbidity – a common inflammatory phenotype? Respiratory Research, 7, 70.
Celli, B.R., Cote, C.G., Marin, J.M., et al. (2004). The body-mass index, airflow obstruction, dyspnea, and exercise capacity index in chronic obstructive pulmonary disease. N Engl J Med, 350 (10), 1005-1012.
Sag, C., Ozden, F.O., Acikgoz, G., & Anlar, F.Y. (2007). The effects of combination treatment with a long-acting beta2-agonist and a corticosteroid on salivary flow rate, secretory immunoglobulin A, and oral health in children and adolescents with moderate asthma: a 1-month, single-blind clinical study. Clin Ther, 29, 2236-2242.
Tiengo, A., Fadini, G.P., & Avogaro, A. (2008). The metabolic syndrome, diabetes and lung dysfunction. Diabetes Metab J, 34 (5), 447-454.
Farsang, C., Kiss, I., Tykarski, A., Narkiewicz, K. (2013). Treatment of Hypertension in Patients with Chronic Obstructive Pulmonary Disease (COPD). Journal fur Hypertonie, 17 (4), 163-165.
Schols, A.M., Slangen, J., Volovics, L., & Wouters, E.F. (1998). Weight loss is a reversible factor in the prognosis of chronic obstructive pulmonary disease. Am J Respir Crit Care Med, 157 (6 Pt 1), 1791-1797.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).