ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІ ТА КЛIНIЧНІ АСПЕКТИ НАСЛІДКІВ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВОЇ ТРАВМИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2017.4.8646Ключові слова:
черепно-мозкова травма, медико-соціальні наслідки.Анотація
Мета: провести дослідження поширеності черепно-мозкової травми та її основних наслідків на основі вивчення літературних джерел, їх впливу на якість життя хворих, соціальну значимість цих наслідків з урахуванням розповсюдженості патології.
Матеріали і методи. У дослідженні використовували бібліосемантичний та аналітичний методи, метод наукового абстрагування. Були досліджені статистичні дані та наукові публікації щодо розповсюдженості та наслідків черепно-мозкових травм, їх віддалених наслідків та особливостей реабілітації.
Результати. Проведений аналіз розповсюдженості черепно-мозкових травм, їх віддалених наслідків дозволяють констатувати зростання значимості цієї проблеми на сучасному етапі розвитку держави, а їх вплив на якість життя хворих, складнощі в їх подальшій соціальній адаптації щодо зростання медико-соціальної значимості цієї проблеми.
Висновки. Внаслідок зростання кількості військових конфліктів у світі та розвиток військових технологій спостерігається тенденція до зростання кількості черепно-мозкових травм. Удосконалення підходів до лікування цих травм дозволило збільшити рівень виживання хворих, проте, внаслідок цього, зросла і медико-соціальна значимість удосконалення системи лікування віддалених їх наслідків, що внаслідок значного рівня неврологічних, когнітивних та адаптаційних порушень, мають значний негативний вплив на якість життя хворих та їх оточення, викликаючи негативні соціальні наслідки для суспільства в цілому.
Посилання
Artarian, A.A., Gayev, O.B., & Korolyov A.G. (1990). K periodizatsii cherepno-mozgovoy travmy u detey [On the periodization of craniocerebral trauma in children Artaryan]. Voprosy neyrokhirurgii – Questions of Neurosurgery, 6, 16-18 [in Russian].
Babenko, A.I. & Orekhova G.G. (2003). Sotsiologicheskaya otsenka organizatsii meditsinskoy pomoshchi pri cherepno-mozgovoy travme [Sociological assessment of the organization of medical care in cases of craniocerebral trauma]. Problemy sotsialnoy gigiyeny, zdravookhraneniya i istorii meditsiny – Problems of Social Hygiene, Health and History of Medicine, 5, 40-42 [in Russian].
Gitkina, I.S., Oleshkevich, F.V., & Klimovich A.M. (1992). Sostoyaniye trudosposobnosti posle ostroy cherepno-mozgovoy travmy [State of working capacity after acute craniocerebral injury]. Voprosy neyrokhirurgii – Questions of Neurosurgery, 1, 11-15 [in Russian].
Karimov, R.Kh., Danilov, V.I., & Pankova, V.P. (2006). Epidemiologicheskiye aspekty svoyevremennosti okazaniya meditsinskoy pomoshchi postradavshim s cherepno-mozgovoy travmoy [Epidemiological aspects of the timeliness of medical care for victims with craniocerebral trauma]. Nevrologicheskiy vestnik – Neurological Herald, 1-2, 43-48 [in Russian].
Kvasnitskiy, N.V., Sklyar, A.A. & Smolanka V.I. (1989). Diagnostika otdalennykh posledstviy legkoy cherepnomozgovoy travmy s uchetom klinicheskogo simptomokompleksa [Diagnosis of the long-term consequences of mild craniocerebral trauma in view of the clinical symptom complex]. Neyrokhirurgiya – Neurosurgery, 22, 38-140 [in Russian].
Kvasov, V.T. & Kudrina N.A. (2004). Cherepno-mozgovaya travma [Craniocerebral injury]. Klinicheskaya gerontologiya – Clinical Gerontology, 8, 56-59 [in Russian].
Konovalov, A.N., Likhterman, L.B. & Potapov A.A. (Eds.). (1998). Klinicheskoye rukovodstvo po cherepno-mozgovoy travme [Clinical guidelines for traumatic brain injury]. Moscow: ANTIDOR [in Russian].
Kondakov Ye.N., & Krivetskiy V.V. (2002). Cherepno-mozgovaya travma: rukovodstvo dlya vrachey nespetsializirovannykh statsionarov [Craniocerebral trauma: a guide for physicians in non-specialized hospitals]. SPb.: SpetsLit [in Russian].
Konovalov, A.N., Likhterman, L.B. & Livshits, A.V. (1986). Otraslevaya nauchno-tekhnicheskaya programma «Travma tsentralnoy nervnoy sistemy» [Branch scientific and technical program "Trauma of the central nervous system"]. Voprosy neyrokhirurgii – Questions of Neurosurgery, 2, 3-8 [in Russian].
Konovalov A.N. (Ed.). (1994). Neyrotravmatologiya [Neurotraumatology]. Moscow: VAZAR-FSRRO [in Russian].
Kosinets, A.N., Deykalo, V.P. & Nikolskiy M.A. (2006). Neproizvodstvennyy gorodskoy travmatizm kak medikosotsialnaya problema [Non-productive urban injuries as a medical and social problem]. Proceeding from MIIM `06: Novyye tekhnologii v voyenno-polevoy khirurgii i khirurgii povrezhdeniy mirnogo vremeni – New technologies in military field surgery and surgery of peacetime damages. (pp. 336-337). Saint-Petersburg [in Russian].
Lebedev, V.V. & Bykovnikov, L.D. (1987). Rukovodstvo po neotlozhnoy neyrokhirurgii [Manual on urgent neurosurgery]. Moscow: Meditsina [in Russian].
Lebedev, V.V. & Krylov, V.V. (2000). Neotlozhnaya neyrokhirurgiya [Emergency neurosurgery]. Moscow: Meditsina [in Russian].
Lebedev E.D. (1998). Osnovnyye defekty organizatsii meditsinskoy pomoshchi bolnym s ostroy cherepno-mozgovoy travmoy v krupnom gorode [The main defects in the organization of medical care for patients with acute craniocerebral trauma in a large city]. Byulleten Ukrainskoy assotsiatsii neyrokhirurgov – Bulletin of the Ukrainian Association of Neurosurgeons, 5, 71 [in Ukrainian].
Likhterman, B. (2009). Cherepno-mozgovaya travma. Chto delat? [Craniocerebral injury. What to do?]. Meditsinskaya gazeta – Medical Newspaper, 11 [in Russian].
Morozov, V.V., Vorobiev, Yu.A., & Posokhov V.V. (1989). Otdalennyye posledstviya legkoy cherepno-mozgovoy travmy [Long-term effects of mild craniocerebral trauma]. Neyrokhirurgiya – Neurosurgery, 22, 45-48 [in Russian].
Polishchuk, N.Ye. (1994). Cherepno-mozgovaya travma v pozhilom i starcheskom vozraste [Craniocerebral injury in elderly and senile age]. Neyrotravmatologiya – Neurotraumatology, 202-204 [in Russian].
Pomnikov, V.G. & Makarov, A. Yu. (2000). Osobennosti kliniki, reabilitatsii i organizatsii mediko-sotsialnoy ekspertizy bolnykh s tserebrovaskulyarnoy patologiyey, perenesshikh zakrytuyu cherepno-mozgovuyu travmu [Features of the clinic, rehabilitation and organization of medical and social examination of patients with cerebrovascular pathology who underwent a closed craniocerebral trauma]. Obzornaya informatsiya – Review Information, 19 [in Russian].
Chernenko, I.I. (2011). Osoblyvosti proiaviv klinichnoi kartyny naslidkiv perenesenoi boyovoi cherepno-mozkovoi travmy [Features of the manifestations of a clinical picture of the consequences of a transient craniocerebral trauma]. Visnyk naukovykh doslidzhen – Bulletin of Scientific Researches, 4 (65), 142-145 [in Ukrainian].
Chernenko, I.I. (2011). Razvitiye tserebrovaskulyarnykh narusheniy u lits s posledstviyami boyevoy cherepno-mozgovoy travmy [Development of cerebrovascular disorders in persons with consequences of an armed craniocerebral trauma]. Mízhnarodnyi medychnyi zhurnal – International Medical Journal, 17, 4 (68), 21-25 [in Russian].
Chernenko, I.I., & Chukhno, I.A. (2017). Suchasni metody psykholohichnoi terapii khvorykh iz posttravmatychnymy stresovymy rozladamy v konteksti yikh medyko-sotsialnoho znachennia [Modern methods of psychological therapy of patients with post-traumatic stress disorder in the context of their medical and social significance]. Mizhnarodnyi nevrolohichnyi zhurnal – International Neurological Journal, 5 (91), 112-115 [in Ukrainian].
Brett, E.A., & Ostroff, R. (1985). Imagary and posttraumatic stress disorder: an overview. Amer. J. Psychiatry, 142, 417-424.
Brooks, N. (1992). Psychosocial assessment after traumatic brain injury. Scand. J. Rehab. Med., 26, 126-131.
Wilson, J.T.L., Pettigrew, L.E.L., & Teasdale, G.M. (2000). Emotional and cognitive consequences of head injury in relation to the Glasgow outcome scale. J. Neurol. Neurosurg. Psych., 69, 204-209.
Zafonte, R.D., Mann, N.R., Millis, S.R., Wood, D.L., Lee, C.Y., & Black, K.L. (1997). Functional outcome after violence related traumatic brain injury. Brain Injury, 11 (6), 403.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
