АНАЛІЗ ФАКТОРІВ РИЗИКУ АКУШЕРСЬКИХ ТА ПЕРИНАТАЛЬНИХ УСКЛАДНЕНЬ, ПАТОГЕНЕТИЧНО ПОВ’ЯЗАНИХ З ГЕСТАЦІЙНИМ ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2025.4.15907Ключові слова:
гестаційний цукровий діабет; метаболічні порушення; якість життя; фактори ангіогенезу; плацентарна дисфункція; материнські ускладнення; неонатальні результати.Анотація
Мета: проаналізувати поширеність гестаційного цукрового діабету серед вагітних жінок та оцінити його вплив на якість життя матері й новонародженого. Матеріали та методи. Проведено комплексний огляд сучасної наукової літератури за останні десять років із використанням баз даних PubMed, Scopus та Web of Science. Відбір передбачав дослідження, що аналізували епідеміологічні дані, метаболічні та ангіогенні маркери, а також клінічні наслідки, пов’язані з гестаційним діабетом. Для узагальнення результатів і визначення основних чинників, що впливають на розвиток захворювання та перебіг вагітності, застосовано порівняльно-аналітичні методи. Результати. Аналіз показав глобальне зростання поширеності гестаційного цукрового діабету – від 2 % до 38 % залежно від популяції та діагностичних критеріїв. Установлено, що ГЦД значно підвищує ризик ускладнень у матері, як-от прееклампсія, гіпертензія та метаболічний синдром, а також негативно впливає на стан новонародженого, спричинюючи макросомію, гіпоглікемію та довготривалі метаболічні порушення. Крім того, порушення ангіогенного балансу визначено як важливу патогенетичну ланку між ГЦД і плацентарною дисфункцією. Раннє виявлення та профілактичне лікування дають змогу покращити результати вагітності й знизити перинатальні ризики. Висновок. Гестаційний цукровий діабет є суттєвою метаболічною та судинною проблемою вагітності, що підкреслює необхідність раннього скринінгу й цілеспрямованих профілактичних заходів для покращення стану здоров’я матері та новонародженого.
Посилання
McIntyre H. D., Catalano P., Zhang C., Desoye G., Mathiesen E. R., Damm P. Gestational diabetes mellitus. Nature Reviews Disease Primers. 2019. No 5. P. 47. DOI: https://doi.org/10.1038/s41572-019-0098-8
Plows J. F., Stanley J. L., Baker P. N., Reynolds C. M., Vickers M. H. The pathophysiology of gestational diabetes mellitus. International Journal of Molecular Sciences. 2018. No 19(11). DOI: https://doi.org/10.3390/ijms19113342
American Diabetes Association. Standards of Care in Diabetes–2024. Diabetes Care. 2024. No 47(Suppl. 1). P. S1–S167. DOI: https://doi.org/10.2337/dc24-SDIS
American College of Obstetricians and Gynecologists (ACOG). Gestational Diabetes Mellitus: ACOG Practice Bulletin No. 190. Obstetrics & Gynecology. 2018. No 131(2). P. e49–e64. DOI: https://doi.org/10.1097/AOG.0000000000002501
Chaiworapongsa T., Romero R., Espinoza J. Evidence supporting a role for angiogenic/anti-angiogenic factors in the pathophysiology of gestational diabetes mellitus. American Journal of Obstetrics and Gynecology. 2010. No 203(5). P. 446.e1–446.e12.
Weissgerber T. L., Mudd L. M. Preeclampsia and diabetes. Current Diabetes Reports. 2015. No 15(3). P. 9. DOI: https://doi.org/10.1007/s11892-015-0579-4
Нормальна вагітність: галузевий стандарт медичної допомоги : Наказ МОЗ України №1437 від 09.08.2022. Київ, 2022.
Rizov M., Andreeva P., Dimova I. Acquired placental deficiency – A new insight into the pathogenesis of gestational diabetes mellitus. Journal of Maternal-Fetal & Neonatal Medicine. 2017. No 30(17). P. 2043–2049.
Maynard S.E., Karumanchi S.A. Angiogenic factors and preeclampsia. Seminars in Nephrology. 2011. No 31(1). P. 33–46. DOI: https://doi.org/10.1016/j.semnephrol.2010.10.004
Zeisler H., Llurba E., Chantraine F. Predictive Value of the sFlt-1:PlGF Ratio in Women with Suspected Preeclampsia. New England Journal of Medicine. 2016. No 374. P. 13–22. DOI: https://doi.org/10.1056/NEJMoa1414838
Al-Ofi E., Alrafiah A., Maidi S., Almaghrabi S., Hakami N. Altered Expression of Angiogenic Biomarkers in Pregnancy Associated with Gestational Diabetes. International Journal of General Medicine. 2021. No 13(14). P. 3367–3375. DOI: https://doi.org/10.2147/IJGM.S316670
Bashir M., Ibrahim I., Eltaher F. et al. Screening pregnant women in a high-risk population with WHO-2013 or NICE diagnostic criteria does not affect the prevalence of gestational diabetes. Scientific Reports. 2021. No 11. P. 5604. DOI: https://doi.org/10.1038/s41598-021-84918-y
Betz C., Lenard A., Belting H.G., Affolter M. Cell behaviors and dynamics during angiogenesis. Development. 2016. No 143(13). P. 2249–2260. DOI: https://doi.org/10.1242/dev.135616
Bilyi Ye.Ye., Borzenko I., Tertyshnyk D. Early diagnosis of placental dysfunction in pregnant women with extragenital pathology. Proccedings of International Scientisic Congress “ISIC-2020”. 2020. P. 169–173.
Bogdanet, D., O’Shea, P., Lyons, C., Shafat, A., Dunne, F. The Oral Glucose Tolerance Test–Is It Time for a Change. A Literature Review with an Emphasis on Pregnancy. Journal of Clinical Medidcine. 2020. No 9. P. 3451. DOI: https://doi.org/10.3390/jcm9113451
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
