ТЕХНІЧНІ МЕТОДИ РЕЄСТРАЦІЇ ПІДОЗРІЛИХ СПАЛАХІВ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ, ЩО ВИМАГАЮТЬ РОЗСЛІДУВАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2025.3.15669Ключові слова:
біозахист; підозрюваний спалах; інфекційне захворювання; біотероризм; біологічна зброя; інформаційна система; база даних; верифікація.Анотація
Мета: розглянути технічні методи та підходи до виявлення та розслідування підозрілих спалахів інфекційних захворювань, які можуть бути пов'язані із забороненою діяльністю у сфері біологічної зброї; наголосити на важливості раннього виявлення, збору, обробки та зберігання даних у контексті біобезпеки. Матеріали і методи. Проаналізовано наукову літературу, використовуючи бази даних Medline, PubMed, Scopus, Google Scholar та інші типи публікацій для збору інформації про сучасні технічні методи реєстрації підозрілих спалахів інфекційних захворювань, що вимагають розслідування. Результати. Системи раннього попередження спалахів та поширення інфекційних захворювань включають різноманітні джерела даних: дані сектору охорони здоров'я, лікарень, платформ соціальних мереж, бюро статистики, метеорологічних департаментів та системи моніторингу стічних вод. Описано критерії виявлення підозрілих спалахів, інструменти UNMOVIC для обробки даних, структуру інформаційних баз даних та алгоритми дій під час розслідувань. Розглянуто приклади історичних випадків використання або витоку біоагентів, що стало поштовхом для вдосконалення підходів до їх верифікації. Наведено багаторівневу систему класифікації, ідентифікації та зберігання даних, яка дає змогу значно зменшити обсяг інформації та пришвидшити її аналіз. Показано, що експериментальна система виявилася ефективнішою за традиційні підходи. Поряд зі збільшенням обчислювальних можливостей та виявлення сигналів для поліпшення швидкості та потужності існуючих систем штучний інтелект допомагає у ранньому виявленні гарячих точок, їх попередженні та епідеміологічному відстеженні. Беручи до уваги виняткову трудомісткість і безперервну ручну класифікацію для спостереження за захворюваннями, він забезпечує одночасне всесвітнє охоплення та гіперлокальну ситуаційну обізнаність. Висновки. Сучасні інформаційні технології за умови їх правильного застосування здатні забезпечити ефективне розслідування підозрюваних спалахів інфекцій. Створення єдиної централізованої бази даних дає змогу оперативно реагувати на біологічні загрози та зміцнює глобальну систему біозахисту.
Посилання
Khorram-Manesh A., Dulebenets M.A., Goniewicz K. Implementing public health strategies – the need for educational initiatives: a systematic review. Int. J. Environ. Res. Public Health. 2021. № 18(11). 5888. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph18115888
Андрейчин М.А., Копча, В.С. Біотероризм. Медична протидія. Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. 300 с.
Meckawy, R., Stuckler, D., Mehta et al. Effectiveness of early warning systems in the detection of infectious diseases outbreaks: a systematic review. BMC public health, 2022. № 22(1). 2216. DOI: https://doi.org/10.1186/s12889-022-14625-4
McGowan, C.R., Takahashi, E., Romig, L. et al. Community-based surveillance of infectious diseases: a systematic review of drivers of success. BMJ global health. 2022. № 7(8), e009934. DOI: https://doi.org/10.1136/bmjgh-2022-009934
Конвенція про заборону розробки, виробництва та накопичення запасів бактеріологічної (біологічної) і токсинної зброї та про їх знищення. № 995_054. Редакція від 10.04.1972.
National workforce capacity to implement the essential public health functions, including a focus on emergency preparedness and response: Roadmap for aligning WHO and partner contributions. World Health Organization, 2022.
Zhu, P., Hu, J., Zhang, Y., Li, X. Enhancing Traceability of Infectious Diseases: A Blockchain-Based Approach. Information processing & management. 2021. № 58(4). 102570. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ipm.2021.102570
Zarei, J., Dastoorpoor, M., Jamshidnezhad, A. et al. Regional COVID-19 registry in Khuzestan, Iran: A study protocol and lessons learned from a pilot implementation. Informatics in medicine unlocked. 2021. № 23. 100520. DOI: https://doi.org/10.1016/j.imu.2021.100520
Liscano, Y., Anillo Arrieta, L.A., Montenegro, J.F., Prieto-Alvarado, D., Ordoñez, J. Early Warning of Infectious Disease Outbreaks Using Social Media and Digital Data: A Scoping Review. International journal of environmental research and public health, 2025. № 22(7). 1104. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph22071104
Calleja, N., AbdAllah, A., Abad, N. et al. A Public Health Research Agenda for Managing Infodemics: Methods and Results of the First WHO Infodemiology Conference. JMIR infodemiology. 2021. №1(1), e30979. DOI: https://doi.org/10.2196/30979
Briand, S., Hess, S., Nguyen, T., Purnat, T.D. Infodemic Management in the Twenty-First Century. In T. D. Purnat (Eds.) et. al., Managing Infodemics in the 21st Century: Addressing New Public Health Challenges in the Information Ecosystem. Springer. 2023. 1–16. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-031-27789-4_1
Gontariuk, M., Krafft, T., Rehbock, C. et al. The European Union and Public Health Emergencies: Expert Opinions on the Management of the First Wave of the COVID-19 Pandemic and Suggestions for Future Emergencies. Frontiers in public health. 2021. № 9. 698995. DOI: https://doi.org/10.3389/fpubh.2021.698995
Barboza, P., Vaillant, L., Le Strat, Y. et al. Factors influencing performance of internet-based biosurveillance systems used in epidemic intelligence for early detection of infectious diseases outbreaks. PloS one. 2014. № 9(3). e90536. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0090536
Abuhaloob, L., Purnat, T.D., Tabche, C., Atwan, Z., Dubois, E., Rawaf, S. Management of infodemics in outbreaks or health crises: a systematic review. Frontiers in public health. 2024. № 12. 1343902. DOI: https://doi.org/10.3389/fpubh.2024.1343902
Mremi, I.R., George, J., Rumisha, S.F., Sindato, C., Kimera, S.I., Mboera, L.E. Twenty years of integrated disease surveillance and response in Sub-Saharan Africa: challenges and opportunities for effective management of infectious disease epidemics. One health outlook. 2021. № 3(1). 22. DOI: https://doi.org/10.1186/s42522-021-00052-9
Olliaro, P., & Torreele, E. Global challenges in preparedness and response to epidemic infectious diseases. Molecular Therapy. 2022. № 30(5). Р. 1801–1809. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ymthe.2022.02.022
Oeschger, T.M., McCloskey, D.S., Buchmann, R.M. et al. Early warning diagnostics for emerging infectious diseases in developing into late-stage pandemics. Accounts of Chemical Research. 2021. №54(19). Р. 3656–3666. DOI: https://doi.org/10.1021/acs.accounts.1c00383
Cheah, B.C.J., Vicente, C.R., Chan, K.R. Machine Learning and Artificial Intelligence for Infectious Disease Surveillance, Diagnosis, and Prognosis. Viruses. 2025. № 17(7). 882. DOI: https://doi.org/10.3390/v17070882
Freifeld, C.C., Mandl, K.D., Reis, B.Y., Brownstein, J. S. HealthMap: global infectious disease monitoring through automated classification and visualization of Internet media reports. Journal of the American Medical Informatics Association : JAMIA. 2008. № 15(2). Р. 150–157. DOI: https://doi.org/10.1197/jamia.M2544
Brownstein, J.S., Rader, B., Astley, C.M., & Tian, H. Advances in Artificial Intelligence for Infectious-Disease Surveillance. The New England journal of medicine, 2023. № 388(17). Р. 1597–1607. DOI: https://doi.org/10.1056/NEJMra2119215
Suvvari, T.K., & Kandi, V. Artificial intelligence enhanced infectious disease surveillance – A call for global collaboration. New microbes and new infections 2024. № 62. 101494. DOI: https://doi.org/10.1016/j.nmni.2024.101494
Kraemer, M.U.G., Tsui, J.L., Chang, S.Y. et al. Artificial intelligence for modelling infectious disease epidemics. Nature. 2025. № 638(8051). Р. 623–635. https://doi.org/10.1038/s41586-024-08564-w DOI: https://doi.org/10.1038/s41586-024-08564-w
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
