РОЗМОВНИЙ ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ В ОХОРОНІ ЗДОРОВ'Я: ПЕРЕВАГИ ТА ВАРІАНТИ ВИКОРИСТАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2025.3.15655Ключові слова:
штучний інтелект; розмовні чат-боти; комунікація з пацієнтами; цифровізація медицини; медичні технології.Анотація
Мета: оцінити можливості й перспективи впровадження розмовного ШІ у системі охорони здоров’я, його ключові переваги для пацієнтів та медичних працівників. Матеріал і методи. Вивчення та аналіз наукових релевантних джерел, пошук яких здійснювався у базах даних Google Scholar, Scopus, PubMed/Medline, Web of Science. Застосовано методи дослідження: бібліосемантичний, контент-аналізу та структурно-логічного аналізу. Результати. Трансформація охорони здоров'я та зростаючі можливості штучного інтелекту (ШІ) сприяли розробленню розмовних агентів, призначених для підтримки різноманітних видів діяльності, пов'язаних зі здоров'ям, включаючи зміну поведінки, моніторинг стану здоров'я пацієнтів. скринінг на наявність захворювань, лікування, а також консультування та навчання медичних працівників. Розмовні чат-боти інтегрують мовні моделі ШІ, які дають змогу здійснювати двосторонній діалог між системою ШІ та користувачем-людиною. Технологія чат-ботів як новітній напрям у здатності розпізнавати клінічну мову, інтелектуально отримувати інформацію в умовах невизначеності сьогодні є затребуваною у світі комп’ютерно-посередницької комунікації та цифровізації охорони здоров’я. Потенційна корисність систем ШІ, здатних до клінічного та діагностичного діалогу, є широкою, а розвиток таких можливостей дасть змогу поліпшити доступ до діагностичної та прогностичної експертизи, тим самим покращуючи якість, узгодженість, доступність медичної допомоги. Висновки. Потрібні подальші розвідки для вивчення ефективності та цінності розмовного ШІ в охороні здоров'я як у поточному, так і в потенційному стані. Більш цілісний підхід до проєктування, розроблення та оцінки розмовних агентів допоможе стимулювати інновації та підвищити їх цінність в охороні здоров'я.
Посилання
Aggarwal A., Tam C., Wu D., Li X., et al. Artificial intelligence–based chatbots for promoting health behavioral changes: systematic review. J Med Internet Res. 2023. Vol.25. P. 40789. http://dx.doi.org/10.1101/2022.07.05.22277263 DOI: https://doi.org/10.2196/40789
Shaji George A.S., Hovan George, Baskar T., Gabrio Martin A.S. Human insight AI: An Innovative technology bridging the gap between humans and machines for a safe, sustainable future. Partn Univers Int Res J (PUIRJ). 2023. Vol. 2. P. 1–15. http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7723117
Cutler D.M. What artificial intelligence means for health care. JAMA Health Forum. 2023. Vol. 4. P. e232652. https://doi.org/10.1001/jamahealthforum.2023.2652 DOI: https://doi.org/10.1001/jamahealthforum.2023.2652
McKillop M., South B.R., Preininger A., Mason M., Jackson G.P. Leveraging conversational technology to answer common COVID-19 questions. J Am Med Inform Assoc. 2021. Vol. 28. P. 850–855. https://doi.org/10.1093/jamia/ocaa316 DOI: https://doi.org/10.1093/jamia/ocaa316
Jadczyk T., Wojakowski W., Tendera M., Henry T.D. et al. Artificial intelligence can improve patient management at the time of a pandemic: The role of voice technology. J Med Internet Res 2021. Vol. 23. P. e22959. http://dx.doi.org/10.2196/22959 DOI: https://doi.org/10.2196/22959
Milne-Ives M., de Cock C., Lim E., Shehadeh M.H., de Pennington N., Mole G., Normando E., Meinert The Effectiveness of Artificial Intelligence Conversational Agents in Health Care: Systematic Review J Med Internet Res 2020. Vol. 22. P. e20346. http://dx.doi.org/10.2196/20346 DOI: https://doi.org/10.2196/20346
Research and Markets. Point-of-Care Diagnostics Strategic Intelligence Report 2025. Demand Surge for POC Testing Driven by Infectious Disease Prevalence and Home-Based Devices. GlobeNewswire News Room. URL: https://www.globenewswire.com/news-release/2025/06/26/3106058/28124/en/Point-of-Care-Diagnostics-Strategic-Intelligence-Report-2025-Demand-Surge-for-POC-Testing-Driven-by-Infectious-Disease-Prevalence-and-Home-Based-Devices.html
Ethics and governance of artificial intelligence for health. WHO. 2021. URL: https://www.who.int/publications/i/item/9789240029200
Oh Y.J., Zhang J., Fang M-Let al. et al. A systematic review of artificial intelligence chatbots for promoting physical activity, healthy diet, and weight loss. Int J Behav Nutr Phys Act. 2021. Vol. 18. P. 160–185. https://ijbnpa.biomedcentral.com/articles/10.1186/s12966-021-01224-6 DOI: https://doi.org/10.1186/s12966-021-01224-6
Acosta J.N., Falcone G.J., Rajpurkar P., Topol E.J. Multimodal biomedical AI. Nat Med. 2022. Vol. 28. P. 1773–1784. http://dx.doi.org/10.1038/s41591-022-01981-2 DOI: https://doi.org/10.1038/s41591-022-01981-2
Jungwirth D., Haluza D. Artificial Intelligence and Public Health: An Exploratory Study. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2023. Vol. 20. P. 454–466. https://www.mdpi.com/1660-4601/20/5/4541 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph20054541
Pottla V.K. Testing conversational ai and voice uis in healthcare: automation strategies for chatbots and virtual assistants. Int J Adv Res Comput Sci 2025. Vol. 16(03). P. 71–74. http://dx.doi.org/10.26483/ijarcs.v16i3.7265 DOI: https://doi.org/10.26483/ijarcs.v16i3.7265
Adamopoulou E., Moussiades L. An overview of chatbot technology. Artificial Intelligence Applications and Innovations. 2020. Vol. 584. P. 373–83. http://dx.doi.org/10.1007/978-3-030-49186-4_31 DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-030-49186-4_31
Maharjan R., Doherty K., Rohani D.A. et al. Experiences of a speech-enabled conversational agent for the self-report of well-being among people living with affective disorders: an in-the-wild study. ACM Transactions on Interactive Intelligent Systems 2022. Vol. 12. P. 1–29. http://dx.doi.org/10.1145/3484508 DOI: https://doi.org/10.1145/3484508
Zaman M. ChatGPT for healthcare sector: SWOT analysis. International Journal of Research in Industrial Engineering, 2023. Vol. 12(3). P. 221–233. https://doi.org/10.22105/riej.2023.391536.1373
Pauw L.S., Sauter D.A., van Kleef G.A., Lucas G.M. et al. The avatar will see you now: Support from a virtual human provides socio-emotional benefits. Comput Hum Behav. 2022. Vol. 136. P. 107368. https://doi.org/10.1016/j.chb.2022.107368 DOI: https://doi.org/10.1016/j.chb.2022.107368
Sezgin E., Militello L.K., Huang Y., Lin S. A scoping review of patient-facing, behavioral health interventions with voice assistant technology targeting self-management and healthy lifestyle behaviors. Transl Behav Med. 2020. Vol. 10. P. 606–628. https://doi.org/10.1093/tbm/ibz141 DOI: https://doi.org/10.1093/tbm/ibz141
Kim J., Merrill K., Xu K., Collins C. My health advisor is a robot: understanding intentions to adopt a robotic health advisor. Int J Hum Comput Interact. 2023. Vol. 1. P. 1–10. http://dx.doi.org/10.1080/10447318.2023.2239559 DOI: https://doi.org/10.1080/10447318.2023.2239559
Tu T., Schaekermann M., Palepu A., et al. Towards conversational diagnostic artificial intelligence. Nature. 2025. Vol.642. P.442–450. https://doi.org/10.1038/s41586-025-08866-7 DOI: https://doi.org/10.1038/s41586-025-08866-7
Securing a Generative AI-Powered Healthcare Chatbot / G. Feretzakis et al. Studies in Health Technology and Informatics. 2024. Vol. 321. P. 195–199. https://doi.org/10.3233/shti241091 DOI: https://doi.org/10.3233/SHTI241091
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
