ПОШИРЕНІСТЬ ГІПОВІТАМІНОЗУ D ТА ПОВ'ЯЗАНИХ ІЗ НИМ ФАКТОРІВ У ДІТЕЙ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ З ОЖИРІННЯМ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2025.3.15645Ключові слова:
вітамін D; кальцидіол; паратгормон; поширеність; фізична активність.Анотація
Мета: визначення поширеності та специфічних чинників дефіциту вітаміну D серед дітей підліткового віку з надлишковою масою тіла та ожирінням. Матеріали і методи. Проведено перехресне дослідження 208 дітей віком від 12 до 17 років (135 хлопців та 73 дівчат), які пройшли повне клінічне обстеження. Оцінку результатів рівня 25(OH)D у сироватці крові проводили за рекомендаціями Міжнародного товариства ендокринологів. Використано такі методи дослідження: епідеміологічний, антропометричний, біохімічний, статистичний, системного аналізу. Результати. Проведені дослідження показали, що концентрація кальцидіолу у підлітків із нормальною масою тіла становила 18,02 ± 4,03 нг/мл, при надмірній вазі – 14,37 ± 3,78 нг/мл, а в осіб з ожирінням – 12,32 ± 3,01 нг/мл. У дітей із нормальною масою тіла недостатність вітаміну D визначалася у 30%, а дефіцит – 50%, при надлишковій масі тіла недостатність становила 32,9% і дефіцит – 55,7%, при ожирінні недостатність становила 21,4%, а дефіцит – 72,7%. Поширеність дефіциту вітаміну D у дітей із надлишковою масою тіла в 1,5 рази більшою була у дівчат, а при ожирінні – в 1,6 рази. Серед дітей підліткового віку визначається зворотний кореляційний зв’язок ( р <0,01) між рівнями кальцидіолу та паратгормону (r = -0,645) й між кальцидіолом та індексом маси тіла ( r = -0,395), а також прямий кореляційний зв’язок між рівнем паратгормону та індексом маси тіла (r = 0,468, p <0,01). До визначальних предикторів, які впливають на рівень поширеності дефіциту вітаміну D, належать осінньо- зимовий період, кількість уживання молока, тривалість щоденного перебування на відкритому повітрі, фізична активність, індекс маси тіла. Висновки. Поширеність дефіциту вітаміну D у дітей із надлишковою масою тіла та ожирінням є високою і знаходиться в межах від 55,7% до 72,7%. Рівень кальцидіолу взаємопов’язаний із рівнем паратгормону та залежить від індексу маси тіла, фізичної активності, характеру харчування та сезону.
Посилання
Holik M.F. The vitamin D deficiency pandemic: Approaches for diagnosis, treatment and prevention. Rev Endocr Metab Disord. 2017. Vol. 18, № 2. P. 153–165. DOI: https://doi.org/10.1007/s11154-017-9424-1
Pulungan A., Soesanti F., Tridjaja B., Batubara J. Vitamin D insufficiency and its contributing factors in primary school-aged children in Indonesia, a sun-rich country. Ann Pediatr Endocrinol Metab. 2021. Vol. 26, № 2. P. 92–98. DOI: https://doi.org/10.6065/apem.2040132.066
Zhang H., Shen Z., Lin Y., Zhang J., Zhang Y., Liu P., et al. Vitamin D receptor targets hepatocyte nuclear factor 4α and mediates protective effects of vitamin D in nonalcoholic fatty liver disease. J Biol Chem. 2020. Vol. 295, № 12. P. 3891–3905. DOI: https://doi.org/10.1074/jbc.RA119.011487
Tuckey R., Cheng C., Slominski A. The serum vitamin D metabolome: What we know and what is still to discover. J Steroid Biochem Mol Biol. 2019. Vol. 186. P. 4–21. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jsbmb.2018.09.003
Shulhai A.-M., Pavlyshyn H., Shulhai O., Furdela V. The association between vitamin D deficiency and metabolic syndrome in Ukrainian adolescents with overweight and obesity. Ann Pediatr Endocrinol Metab. 2022. Vol. 27. P. 113–120. DOI: https://doi.org/10.6065/apem.2142158.079
Rochel N., Molnar F. Structural aspects of Vitamin D endocrinology. Mol Cell Endocrinol. 2017. Vol. 453. P. 22–35. DOI: https://doi.org/10.1016/j.mce.2017.02.046
Octavius G.S., Shakila A., Meliani M., Halim A. Vitamin D deficiency is a public health emergency among Indonesian children and adolescents: a systematic review and meta-analysis of prevalence. Ann Pediatr Endocrinol Metab. 2023. Vol. 28, № 1. P. 10–19. DOI: https://doi.org/10.6065/apem.2244170.085
Tytusa A., Wyszyńska J., Yatsula M., Nyankovskyy S., Mazur A., Dereń K. Deficiency of Daily Calcium and Vitamin D in Primary School Children in Lviv, Ukraine. Int J Environ Res Public Health. 2022. Vol. 19, № 9. P. 5429. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph19095429
Shulhai A.-M., Pavlyshyn H., Shulhai O. Relation of carbohydrate exchange markers with Vitamin D status in adolescents with overweight and obesity. Pediatric Endocrinology, Diabetes and Metabolism. 2019. Vol. 25, № 4. P. 169–176. DOI: https://doi.org/10.5114/pedm.2019.89640
Tugrul B., Demirdag H.G., Hanli Sahin A. Vitamin D Levels in Children During Winter and the Relationship Between Sunscreen and Sun Protection Behaviors. Dermatol Pract Concept. 2023. Vol. 13, № 3. P. e2023190. DOI: https://doi.org/10.5826/dpc.1303a190
Childhood overweight and obesity [Internet]. World Health Organization. 2020. URL: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/obesity-and-overweight
Gil-Cosano J.J., Ubago-Guisado E. The effect of an online exercise programme on bone health in paediatric cancer survivors (iBoneFIT): study protocol of a multi-centre randomized controlled trial. BMC Public Health. 2020. Vol. 20, № 1. P. 1520. DOI: https://doi.org/10.1186/s12889-020-09607-3
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
