ОЦІНКА ЯКОСТІ ЖИТТЯ ТА СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ЖІНОК КЛІМАКТЕРИЧНОГО ВІКУ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2025.3.15639Ключові слова:
клімактеричний вік; соціальна активність; умови невизначеності.Анотація
Мета: оцінити якість життя та соціальну активність жінок клімактеричного віку в умовах невизначеності шляхом проведення анкетування та санітарно-просвітницької роботи серед населення. Матеріали і методи. Для оцінки якості життя та соціальної активності життя жінок пострепродуктивного віку в умовах сьогодення нами було використано клімактеричну шкалу Гріна та менопаузальний індекс Куппермана. Опитування проведено анонімно в Google-формі серед 150 осіб перименопаузального періоду. Використано такі методи дослідження, як соціологічний, статистичний та системний аналіз. Результати. Середній вік респондентів становив 58 ± 2,5 року, початок менопаузи відзначали 50 ± 1,33 року. Нами встановлено, що 72% респондентів працюють у державній установі та 28% осіб не працюють або пенсіонери. Визначено, що 67% проживають у сільській місцевості, а 33% – жителі міста. Порушення з боку серцево-судинної патології, а саме артеріальна гіпертензія, присутні у 40% опитаних, захворювання ендокринної системи, цукровий діабет ІІ типу – 7%, захворювання щитоподібної залози – 13% та мали обтяжений спадковий анамнез (клімактерич- ний синдром) – 10%. За результатами оцінки клімактеричної шкали Гріна виявлено наявність тривожності чи депре- сії у 55% респондентів. Аналізуючи менопаузальний індекс Куппермана, ми діагностували, що у 66% респондентів наявний слабкий прояв клімактеричного синдрому, а у 15% опитаних жінок – помірний ступінь. Висновки. За результатами нашого дослідження 53% жінок не знали, що симптоми, які вони відчувають, пов’язані з менопаузою, або що існують консультації та варіанти лікування, які можуть допомогти та покращити якість їхнього життя. Психоемоційні порушення, такі як тривожність і депресивні симптоми, виявлено у понад половини осіб, що підтверджує вагомий вплив психологічного компонента на перебіг клімактеричного синдрому. За менопаузальним індексом Куппермана переважають легкі прояви клімактеричного синдрому, однак у кожної п’ятої жінки зафіксовано помірний ступінь вираженості симптомів, що може знижувати соціальну активність і потребує своєчасної корекції.
Посилання
Карамушка Л.М. Психічне здоров’я особистості під час війни: як його зберегти та підтримати : методичні рекомендації. Київ : Інститутпсихології імені Г.С. Костюка НАПН України, 2022. 52 с.
Андрєєва О., Гакман А., Волосюк А. Аналіз якості життя й рівнів депресії внутрішньо переміщених жінок зрілого віку. Sport Science Spectrum. 2024. № 1. С. 56–61. https://doi.org/10.32782/spectrum/2024-1-9 DOI: https://doi.org/10.15330/fcult.40.3-8
Татарчук Т.Ф., Єфименко О.А., Дубовка К.М. Проблема клімактерію у практиці сімейного лікаря. Репродуктивна ендокринологія. 2012. № 6. С. 22–32. https://doi.org/10.18370/2309-4117.2012.6.22-32 DOI: https://doi.org/10.18370/2309-4117.2012.6.22-32
Chedraui, P., Hidalgo, L., Dawood, R., Wikinski, J. Symptomatology and quality of life between two populations of climacteric women. Menopause. 2019. № 3(26). Р. 1–7. https://doi.org/10.1007/s00737-019-01005-
Oliveira, C., Rosa, D., Faria, P. Effects of physical exercise on symptoms and quality of life in women in climacteric: a systematic review and meta-analysis. Healthcare. 2025. Vol. 13(6). P. 644. https://doi.org/10.3390/healthcare13060644 DOI: https://doi.org/10.3390/healthcare13060644
Wantini, N.A., Maydianasari, L., Wahjunung Utami, J.N. Factors related to women’s quality of life in the climacteric period. Physical Education Theory and Methodology. 2022. Vol. 10(1). P. 75–83. https://doi.org/10.26699/jnk.v10i1.ART.p075-083 DOI: https://doi.org/10.26699/jnk.v10i1.ART.p075-083
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).