КОМПЛЕКСНИЙ ПІДХІД ДО РЕАБІЛІТАЦІЇ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2025.2.15507Ключові слова:
військовослужбовці; реабілітація; фізична терапія; психологічна підтримка; індивідуальний підхід; мультидисциплінарна команда.Анотація
Мета: дослідити ефективність фізичної реабілітації військовослужбовців, які постраждали внаслідок повномасштабної війни в Україні, та визначити основні напрями вдосконалення реабілітаційної допомоги. Матеріали і методи. Проведено анкетування 53 військовослужбовців, які проходили реабілітацію в «Реабілітаційному центрі 77» м. Вінниця. Збір даних здійснювався за допомогою спеціально розробленої анкети, що охоплювала загальні дані, оцінку ефективності реабілітаційних заходів, доступність психологічної допомоги та рівень соціальної адаптації після реабілітації. Аналіз проводився із застосуванням описової статистики. Результати. Установлено, що більшість пацієнтів задоволена якістю реабілітаційної допомоги. 90,57% отримували індивідуально адаптовані програми; найпоширенішими методами реабілітації були фізіотерапія, масаж і кінезіотерапія. 88,68% респондентів отримали психологічну допомогу, що також позитивно позначилося на результатах реабілітації. Понад 69% учасників задоволені фізичним станом після завершення курсу лікування, а 100% долучилися до програм соціальної адаптації. Висновки. Повномасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну спричинило глибоку кризу в системі охорони здоров’я, зокрема у сфері реабілітації, загостривши потребу в упровадженні комплексного підходу до медичної, психологічної та соціальної допомоги військовослужбовцям. Зростання кількості поранених, складність бойових травм і психоемоційних розладів виявили недостатню підготовленість наявної реабілітаційної інфраструктури, що вимагає її системного перегляду. Комплексний підхід передбачає міждисциплінарну взаємодію фахівців, індивідуалізацію програм відновлення і довготривалий супровід пацієнтів, що потребує розвитку мультидисциплінарних команд, розширення мережі закладів, підвищення професійної кваліфікації персоналу та інтеграції різних видів допомоги в єдину ефективну систему.
Посилання
Чудик А. В., Хотінь Є. Г., Токовенко О. Л., Силюк М. В. Сучасні підходи до фізичної реабілітації учасників бойових дій. Педагогічна Академія: наукові записки. 2025. Вип. 14. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.14840542.
Рущак Л. В., Євченко Д. О., Середа І. К. Ключові аспекти підвищення ефективності надання реабілітаційної допомоги військовослужбовцям шляхом впровадження інноваційних технологій. Український журнал військової медицини. 2024. Т. 5, № 3. С. 21–29. DOI: https://doi.org/10.46847/ujmm.2024.3(5)-021
Реабілітація українських військових та ветеранів: досвід долання несистемності. Київ, 2024. 116 с.
Типове положення про мультидисциплінарну реабілітаційну команду : Постанова Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 р. № 1268 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1268-2021-%D0%BF#n262.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).