ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВІ ДЕТЕРМІНАНТИ СФЕРИ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я ТА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

Анотація

Мета дослідження: виявити і проаналізувати порівняльно-правові детермінанти сфер громадського здоров’я та охорони здоров’я для вдосконалення їх правового регулювання в Україні. Матеріали та методи. Для досягнення поставленої мети використано загальнонаукові та спеціально-юридичні методи дослідження, зокрема: діалектичний, формально-логічний, порівняльно-правовий, системно-структурний, статистичний. Матеріалами дослідження стали вітчизняні й зарубіжні нормативно-правові акти, наукові публікації та статистичні дані. Результати. Порівняльно-правовий аналіз детермінант сфер громадського здоров’я та охорони здоров’я дав змогу виявити спільні риси й відмінності у їх правовому регулюванні в різних країнах. До найбільш важливих детермінант належать конституційне закріплення права на охорону здоров’я, наявність спеціального законодавства у сфері охорони здоров’я, функціонування системи обов’язкового медичного страхування, державне фінансування сфери охорони здоров’я, підготовка медичних кадрів, розвиток первинної медико-санітарної допомоги, профілактика захворювань і зміцнення здоров’я. Для України вдосконалення правового регулювання сфер громадського здоров’я та охорони здоров’я з урахуванням зарубіжного досвіду є важливим завданням на шляху до побудови ефективної та доступної системи медичної допомоги. Це потребує комплексного підходу, який передбачає модернізацію законодавства, запровадження нових механізмів фінансування й управління, розвиток кадрового потенціалу, посилення профілактичної складової та міжсекторальної співпраці. Урахування порівняльно-правових детермінант дасть змогу створити міцне підґрунтя для реформування сфери охорони здоров’я в Україні відповідно до кращих світових стандартів і практик. Висновки. Порівняльно-правовий аналіз детермінант сфери громадського здоров’я та охорони здоров’я відкриває широкі перспективи для удосконалення вітчизняного законодавства та практики з урахуванням кращого зарубіжного досвіду й міжнародних стандартів. Це дасть можливість підвищити ефективність функціонування системи охорони здоров’я та забезпечити реалізацію права кожного на найвищий досяжний рівень фізичного і психічного здоров’я.