УПРАВЛІННЯ ПРОФЕСІЙНИМ ВИГОРАННЯМ ЯК ЗАПОБІГАННЯ РИЗИКУ РОЗВИТКУ ХРОНІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ПЕЧІНКИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2024.4.15210Ключові слова:
управління; професійне вигорання; стрес; громадське здоров’я; хронічні захворювання печінки.Анотація
Мета: показати шляхи управління професійним вигоранням як основу запобігання ризику розвитку хронічних захворювань печінки. Матеріали та методи. У роботі використано бібліосемантичний, аналітичний і системний методи дослідження. Результати. За результатами дослідження виявлено, що вигорання – це реакція людини на хронічну втому. Людина починає негативно ставитися до роботи та предмета своєї професійної діяльності, у неї знижується самооцінка. Це захисний механізм організму, який часто не усвідомлюється. Він виникає, коли ми на роботі стикаємося зі стресами і не можемо з ними впоратись. Ми не відпочиваємо, накопичуємо негатив і відчуваємо втомленість. Професійне вигорання найчастіше зустрічається в тих, хто працює в соціальній сфері: вчителів, психологів, медиків. Професійне вигорання може мати серйозний вплив на загальний стан громадського здоров’я, включно з ризиком розвитку або погіршення певних хронічних захворювань, як-от захворювання печінки. Хоча професійне вигорання безпосередньо не викликає хвороб печінки, воно може сприяти розвитку умов, які погіршують її функцію. Висновки. За результатами аналізу досліджених явищ виявлено, що найвпливовішим чинником професійного вигорання є висока психологічна напруга, хронічний стрес і перевантаження. Таким чином, професійне вигорання може непрямо впливати на печінку через різні механізми, як-от стрес, нездоровий спосіб життя та зниження імунітету. Хронічний стрес впливає на печінку через комплекс біохімічних і поведінкових змін, а саме це підвищення рівня гормонів стресу, окислювальний стрес, запалення, порушення метаболізму жирів і глюкози, а також нездорові поведінкові реакції. Це може спричинити накопичення жиру в печінці, розвиток запалення, розвиток інсулінової резистентності, збільшення маси тіла та навіть прогресування фіброзу й розвиток цирозу, особливо якщо стрес продовжується протягом тривалого часу.
Посилання
Класифікатор хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я НК 025:2021. Київ. Міністерство охорони здоров’я України. 2021 рік. https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2021/11/naczionalnyj-klasyfikator-nk-025.pdf.
Десять ранніх ознак емоційного вигорання. Всеукраїнська програма ментального здоров’я за ініціативою Олени Зеленської. URL: https://howareu.com/materials/10-rannikh-oznak-emotsiinoho-vyhorannia.
Україна посіла перше місце серед країн за рівнем депресії: рейтинг. Джерело: https://acc.cv.ua/news/ukraine/ukrayina-posila-pershe-misce-sered-krayin-za-rivnem-depresiyi-reyting-100791.
Погорецька І. Професійне вигорання на роботі: причини, наслідки та шляхи подолання. URL: https://becalm.com.ua/lifestyle/profesijne-vygorannya-na-roboti-prychyny-naslidky-ta-shlyahy-podolannya/.
Теренда Н. О., Павлів Т. Б., Слободян Н. О. Професійне вигорання працівників екстреної медичної допомоги (на прикладі Львівської області). Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2021. № 1 (87). С. 29–32.
Манжалій Е. Г., Кондратюк В. Є., Сокальська Г. М. Вплив стресу на функції печінки. Сучасна гастроентерологія. 2023. № 3. С. 5–11.
Фадєєнко Г. Д., Кушнір І. Е., Чернова В. М., Соломенцева Т. А. Вплив хронічного стресу воєнного часу на перебіг неалкогольної жирової хвороби печінки. Сучасна гастроентерологія. 2023. № 3. С. 89–98.
Боярчук О. Д., Боярчук Д. Біохімія стресу : навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Луганськ. ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка». 2013.181 с. URL: http://hdl.handle.net/123456789/1103.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
