ЗМІНИ СТАНУ ЗДОРОВʼЯ ЛЮДИНИ ПРИ ПОСТТРАВМАТИЧНИХ СТРЕСОВИХ РОЗЛАДАХ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2023.4.14433Ключові слова:
здоров’я, посттравматичний стресовий розладАнотація
Мета: провести аналіз літератури щодо зміни стану психічного здоров’я людей із посттравматичними стресовими розладами.
Матеріали і методи. Проведено аналіз літературних джерел із бази PubMed, які стосуються симптомів посттравматичних стресових розладів.
Результати. Симптоми посттравматичних стресових розладів можна розділити на 4 категорії: інтрузії, уникання, негативні зміни в мисленні та настрої, зміни збудливості та реактивності.
Посттравматичний стресовий розлад є коморбідним психічним розладом, тому важливо розуміти, чи людина повторно відчуває симптоми, пов’язані з травматичною подією.
Посттравматичний стресовий розлад характеризується дисфункціями в структурі мозку та нейронних ланцюгів. У пацієнтів із посттравматичним стресовим розладом порівняно зі здоровими особами контролю виявлено, що об’єм сірої речовини значно зменшився в певних ділянках мозку, включаючи ліву передню поясну звивину, лівий острівець, праву парагіпокампову звивину, медіальну префронтальну кору (mPFC), лівий гіпокамп, ліву середню скроневу звивину і праву верхню лобову звивину. Крім того, пацієнти із посттравматичним стресовим розладом із різними типами травм можуть мати різні кореляції з церебральним дефіцитом. Зміни в об’ємі та морфології сірої речовини можуть лежати в основі дисфункції пам’яті страху та згасання при посттравматичному стресовому розладі, а також можуть бути причиною тривалого когнітивного порушення в осіб із посттравматичним стресовим розладом.
Висновок. Посттравматичний стресовий розлад у сучасних умовах воєнного стану є важливою проблемою охорони здоров’я населення України.
Посилання
Olff, M., Amstadter, A., Armour, C., Birkeland, M.S., Bui, E., Cloitre, M., … Thoresen, S. (2019). A decennial review of psychotraumatology: what did we learn and where are we going? European journal of psychotraumatology, 10(1). DOI 10.1080/20008198.2019.1672948.
Winkelmann, T., Grimm, O., Pohlack, S.T., Nees, F., Cacciaglia, R., Dinu-Biringer, R., … Flor, H. (2016). Brain morphology correlates of interindividual differences in conditioned fear acquisition and extinction learning. Brain structure & function, 221(4), 1927-1937. DOI 10.1007/s00429-015-1013-z.
Marshall, R.D., Olfson, M., Hellman, F., Blanco, C., Guardino, M., & Struening, E.L. (2001). Comorbidity, impairment, and suicidality in subthreshold PTSD. The American journal of psychiatry, 158(9), 1467-1473. DOI 10.1176/appi.ajp.158.9.1467.
Aarts, I., Thorsen, A.L., Vriend, C., Planting, C., van den Heuvel, O.A., & Thomaes, K. (2023). Effects of psychotherapy on brain activation during negative emotional processing in patients with posttraumatic stress disorder: a systematic review and meta-analysis. Brain imaging and behavior. DOI 10.1007/s11682-023-00831-0.
Atwoli, L., Stein, D.J., Koenen, K.C., & McLaughlin, K.A. (2015). Epidemiology of posttraumatic stress disorder: prevalence, correlates and consequences. Current opinion in psychiatry, 28(4), 307-311. DOI 10.1097/YCO.0000000000000167.
Stein, M.B., Walker, J.R., Hazen, A.L., & Forde, D.R. (1997). Full and partial posttraumatic stress disorder: findings from a community survey. The American journal of psychiatry, 154(8), 1114-1119. DOI 10.1176/ajp.154.8.1114.
Li, L., Wu, M., Liao, Y., Ouyang, L., Du, M., Lei, D., … Gong, Q. (2014). Grey matter reduction associated with posttraumatic stress disorder and traumatic stress. Neuroscience and biobehavioral reviews, 43, 163-172. DOI 10.1016/j.neubiorev.2014.04.003.
Howard, R., Berry, K., & Haddock, G. (2022). Therapeutic alliance in psychological therapy for posttraumatic stress disorder: A systematic review and meta-analysis. Clinical psychology & psychotherapy, 29(2), 373-399. DOI 10.1002/cpp.2642.
Cloitre, M., Hyland, P., Bisson, J.I., Brewin, C.R., Roberts, N.P., Karatzias, T., & Shevlin, M. (2019). ICD-11 Posttraumatic Stress Disorder and Complex Posttraumatic Stress Disorder in the United States: A Population-Based Study. Journal of traumatic stress, 32(6), 833-842. DOI 10.1002/jts.22454.
Khachatryan, D., Groll, D., Booij, L., Sepehry, A.A., & Schütz, C.G. (2016). Prazosin for treating sleep disturbances in adults with posttraumatic stress disorder: a systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. General hospital psychiatry, 39, 46-52. DOI 10.1016/j.genhosppsych.2015.10.007.
Kuring, J.K., Mathias, J.L., & Ward, L. (2020). Risk of Dementia in persons who have previously experienced clinically-significant Depression, Anxiety, or PTSD: A Systematic Review and Meta-Analysis. Journal of affective disorders, 274, 247-261. DOI 10.1016/j.jad.2020.05.020.
Perl, O., Duek, O., Kulkarni, K.R., Gordon, C., Krystal, J.H., Levy, I., … Schiller, D. (2023). Neural patterns differentiate traumatic from sad autobiographical memories in PTSD. Nature neuroscience, 26(12), 2226-2236. DOI 10.1038/s41593-023-01483-5.
Astill Wright, L., Sijbrandij, M., Sinnerton, R., Lewis, C., Roberts, N.P., & Bisson, J.I. (2019). Pharmacological prevention and early treatment of post-traumatic stress disorder and acute stress disorder: a systematic review and meta-analysis. Translational psychiatry, 9(1), 334. DOI 10.1038/s41398-019-0673-5.
Du, J., Diao, H., Zhou, X., Zhang, C., Chen, Y., Gao, Y., & Wang, Y. (2022). Post-traumatic stress disorder: a psychiatric disorder requiring urgent attention. Medical review, 2(3), 219-243. DOI 10.1515/mr-2022-0012.
Karatzias, T., Murphy, P., Cloitre, M., Bisson, J., Roberts, N., Shevlin, M., … Hutton, P. (2019). Psychological interventions for ICD-11 complex PTSD symptoms: systematic review and meta-analysis. Psychological medicine, 49(11), 1761-1775. DOI 10.1017/S0033291719000436.
Bisson, J., & Andrew, M. (2007). Psychological treatment of post-traumatic stress disorder (PTSD). The Cochrane database of systematic reviews, 3. DOI 10.1002/14651858.CD003388.pub3.
Krediet, E., Bostoen, T., Breeksema, J., van Schagen, A., Passie, T., & Vermetten, E. (2020). Reviewing the Potential of Psychedelics for the Treatment of PTSD. The international journal of neuropsychopharmacology, 23(6), 385-400. DOI 10.1093/ijnp/pyaa018.
van Rooij, S.J., Kennis, M., Sjouwerman, R., van den Heuvel, M.P., Kahn, R.S., & Geuze, E. (2015). Smaller hippocampal volume as a vulnerability factor for the persistence of post-traumatic stress disorder. Psychological medicine, 45(13), 2737-2746. DOI 10.1017/S0033291715000707.
Stein, D.J., Ipser, J.C., & Seedat, S. (2006). Pharmacotherapy for post traumatic stress disorder (PTSD). The Cochrane database of systematic reviews, 2. DOI 10.1002/14651858.CD002795.pub2.
Mann, S.K., & Marwaha, R. (2023). Posttraumatic Stress Disorder. StatPearls. StatPearls Publishing.
Benjet, C., Bromet, E., Karam, E.G., Kessler, R.C., McLaughlin, K.A., Ruscio, A.M., … Koenen, K.C. (2016). The epidemiology of traumatic event exposure worldwide: results from the World Mental Health Survey Consortium. Psychological medicine, 46(2), 327-343. DOI 10.1017/S0033291715001981.
Wilson, G., Farrell, D., Barron, I., Hutchins, J., Whybrow, D., & Kiernan, M.D. (2018). The Use of Eye-Movement Desensitization Reprocessing (EMDR) Therapy in Treating Post-traumatic Stress Disorder-A Systematic Narrative Review. Frontiers in psychology, 9, 923. DOI 10.3389/fpsyg.2018.00923.
Kessler, R.C., Aguilar-Gaxiola, S., Alonso, J., Benjet, C., Bromet, E.J., Cardoso, G., … Koenen, K.C. (2017). Trauma and PTSD in the WHO World Mental Health Surveys. European journal of psychotraumatology, 8(5). DOI 10.1080/20008198.2017.1353383.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
